США відкупились від Ірану за 300 мільярдів: чи зупинив Трамп війну та як угода вплине на Україну
США та Іран уклали тимчасову мирну угоду, зупинили бойові дії та оголосили про відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.
Новини про "пісділ" (англійською peace deal, тобто мирна угода, але в устах Трампа ці слова зажили окремим життям і сталим мемом) суттєво знизили ціни на нафту, що само по собі вже стало дуже доброю новиною (і це те, що має тішити українців і ЄС).
Ця угода була оголошена Трампом черговою своєю перемогою, втім, залишає чимало питань. Наприклад, що це за 300 мільярдів, як поведе себе Ізраїль, що будуть робити США та Іран далі в разі, якщо домовитися за 60 діб не вдасться? Чи є мирна угода Трампа з Іраном чернеткою потенційної заморозки війни в Україні?
Відповіді на них шукає 24 Канал разом з експертом з міжнародних відносин, засновником аналітичної спільноти Resurgram Дмитром Корнієнком.
Читайте також США та Іран вже підписали мирний меморандум онлайн: про що там мовиться
Ми живемо в епоху постійних перемог і нечуваних пісділів, а їхній чудовий автор – президент США Дональд Трамп - не втомлюється про них розповідати. З початку воєнної операції проти Ірану 28 лютого 2026 року він щонайменше 60 разів говорив про перемогу або фактичний розгром Ірану. Із них приблизно 30 були прямими деклараціями перемоги, а решта – синонімічними або контекстуально рівнозначними твердженнями.
До цього потрібно додати, що минулого року Трамп вже переміг Іран. Та війна, відома як 12-денна, тривала з 13 по 24 червня 2025 року й завершилася заявами Трампа, що ядерна програма держави-терориста знищена. Але чомусь про ту перемогу Трамп вже не згадує.
Трохи пізніше він змінив риторику і до перемоги почав додавати ще й про угоду з Іраном. Журналісти CNN порахували, що станом на 9 червня 2026 року Трамп 37 разів казав, що про те, що угода з Іраном близька або її хочуть укласти. Втім, жодної угоди укладено не було.
Після того такі заяви знову лунали. Але 11 червня "переможені" збили американський гелікоптер, а наступного дня Трамп оголосив про майбутню атаку на іранський острів Харк (центр іранської нафтопереробки та логістики, – 24 Канал), яку сам же за кілька годин скасував.
Нарешті в ніч на 13 червня Трамп оголосив про те, що всі домовленості погоджено, а офіційно угоду буде укладено в п'ятницю, 19 червня. Підписання очікувалося в Швейцарії.
Але чекати кінця тижня чомусь не стали і зробили це надвечір 17-го. Але в електронному форматі. При цьому Трамп говорив про те саме ще 15 червня, але це фактично сталося лише за 2 дні.
Нарешті 17 червня Трамп ще раз публічно оголосив про фізичне підписання копії 14-пунктового Меморандуму про взаєморозуміння з Іраном. Угоду він нібито підписав під час вечері у Версалі (нині він гостює у Франції на саміті G7). CNN пише, що після цього Ірану надіслали фото, а потім Іран підписав свій примірник. Це зробив президент країни Масуд Пезешкіан в Тегерані.
На думку Дмитра Корнієнка, сам факт оголошення про угоду та підписаний Меморандум, якщо відкинути усі "спецефекти", є безумовним позитивом. Це не скасовує того факту, що Америка та її лідер втратили обличчя, якби не намагалися довести протилежне. Але вміння зупинитися і зробити знамените трампівське TACO – це спроба мінімізувати втрати. І спроба вдала. І це те, що відрізняє Трампа від Путіна.
Дмитро Корнієнко
Експерт-міжнародник, засновник аналітичної спільноти Resurgram
Якщо розглядати сам підхід як намір вийти із війни, яка вимагала від себе або підвищення ставок (дуже ризикованих), тобто проведення наземної операції, то ця угода є правильним кроком з можливістю все ж таки вийти. Сама угода за змістом є капіталітивною для США, але за наміром і ціллю підписання вона якраз робить те, що не зробив Путін. Йому ще в 2022 році треба було не вимагати максимальних вимог, а виходити з війни, яка вже не виконувала його стратегічні цілі. І в цьому Трамп виявився розумнішим за Путіна.
Меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном має 14 сторінок. Головне, що треба про нього розуміти, – це не остаточна угода, а тимчасове рішення, щоб розблокувати Ормузьку протоку, яка не була проблемою до початку війни. На пошуки вирішення спірних питань сторони відвели собі 60 днів, за які мають узгодити всі спірні позиції.
В обмін на згоду Ірана не блокувати Ормуз США погодились на поступове зняття санкцій, а головним є створення під егідою Америки та її арабських союзників спеціального фонду реконструкції Ірану на суму 300 мільярдів доларів.
Що ж, щодо розморожування – на це відповісти легко. Ми забрали у них чимало грошей, і у нас – це їхні гроші, які ми у них забрали. Коли це не наші гроші, то це їхні гроші, і ми їх заморозили в певний момент часу. Гадаю, нам доведеться їх повернути, розумієте? Якщо ми їх не повернемо, ніхто більше ніколи не інвестуватиме в долар, – Дональд Трамп пояснює, чому переможений ним особисто близько 60 разів терористичний режим має отримати мільярди.
Значна частина цих коштів – гроші самого Ірана (мінімум 24 мільярди), заблоковані численними санкціями (до того, як Росія напала на Україну, саме Іран був рекордсменом за числом накладених обтяжень).
Втім, це можна назвати і репараціями, на яких наполягав Іран. І саме так цей момент подадуть всередині Ірану. Вже так він сприймається у світі. Але здебільшого це "віртуальні гроші".
Цей момент детально пояснює пан Корнієнко у розмові з 24 Каналом.
Дмитро Корнієнко
Експерт-міжнародник, засновник аналітичної спільноти Resurgram
Пам'ятаєте, ресурсну угоду України і багато-багато обіцяних мільярдів від аналогічних угод? А ще є багато-багато обіцяних мільярдів в рамках Фонду миру Трампа для Сектора Гази, який зараз є нульовим? Так там вже звітують, що жодна країна не внесла гроші, які обіцяла. Так само і тут. Ці 300 мільярдів – це політичне зобов'язання США провести інвестиції в відбудову Ірану. І більше нічого. Якщо ми кажемо про 24 мільярди, то це фізичні кошти, заблоковані на банківських рахунках, переважно Катару і Південної Кореї. Коли ми кажемо за 300 мільярдів, то це, скажімо так, обіцянка одружитися, але обіцянка не завжди означає її виконання.
Також експерт наголошує на іншому важливому пункті угоди. Про те, що не лише США буде знімати санкції з Ірану, але й ООН. А це вирішується через Раду Безпеки, де засідають Франція та Велика Британія, з якими Трамп цього тижня так чудово знайшов спільну мову на саміті G7 в Евіані й навіть знову почав "гарно думати" про Україну. Корнієнко пов’язує ці зміни в риториці Трампа саме необхідністю домовлятися про мир з Іраном. І це один плюс для України.
Дмитро Корнієнко
Експерт-міжнародник, засновник аналітичної спільноти Resurgram
Трамп почав дослухатися до європейців, бо в самій угоді прописані не тільки європейські санкції, але й санкції ООН. Треба, щоб Франція чи Великобританія не наклали вето Радбезу ООН. Це раз. І другий момент, у межах санкцій ООН європейці теж заблокували активи Ірану. Там набагато менша сума (ніж 24 мільярди, – 24 Канал), але це активи переважно фізичних осіб можновладців Ірану. І я думаю, що мова теж йде про ці кошти, щоб Європа розпакувала. Саме пов'язано з певним потеплінням Трампа на G7 і тим, що американці вперше за тривалий час підписали спільний комуніке, яке засуджує Росію.
Угода передбачає повне припинення бойових дій, зокрема, в Лівані, де взагалі-то Ізраїль продовжує воєнну операцію проти Хезболли, але не дуже розрізняє, хто там є хто, тому гатить по всім.
У Версалі Трамп заявив, що США надіслали Ізраїлю копію угоди.
Також документ передбачає поступове зняття санкцій з Ірана, а той має подумати про обмеження своєї ядерної програми. При цьому Трамп якось непомітно відмовився від своїх максимальних цілей і ввечері 17 червня затято обґрунтовував перед журналістами необхідність того, щоб Іран зберіг свої балістичні ракети.
У них мають бути якісь ракети, бо вони є в інших. У них теж мають бути такі можливості. Хтось сказав: "Не слід дозволяти їм мати хоча б одну ракету". У мене є такі люди – і деякі з них мені подобаються, але я не думаю, що вони дуже розумні. "Сер, не можна дозволяти їм мати будь-які ракети". Я відповів: "Ну і що мені робити? Дозволити Саудівській Аравії мати ракети, а їм – ні? "Так, сер", – відповіли мені. Але так не вийде. Розумієте, так це не працює. Так це не працює, – Трамп про балістичні ракети Ірану.
З балістикою вийшло цікаво. У своєму поясненні Трамп дійшов до того, що Іран має її мати, бо мають інші. Але це ж поясненння використовує і сам Іран. Але не щодо балістики, а коли говорить про ядерну програму. Бо ядерна зброя є у США, які атакують Іран. І в Ізраїля (хоч і не офіційно), який робить те саме. І не дуже бажає зупинятися, не боячись визвати гнів Трампа.
Але наразі президент США до такого логічного ланцюжка не дійшов, тому продовжує вірити, що все буде добре. А якщо не буде – пообіцяв знову бомбити Іран.
Коли я кажу "назавжди", це має бути назавжди. Але якщо це не назавжди, ми бомбитимемо їх. Їх бомбитимуть, так само, як я бомбив їх у середу ввечері та у вівторок ввечері і збирався бомбити їх у четвер ввечері з утричі більшою інтенсивністю, і вони це знали. Я бомбитиму їх. Ось так це буде, поки я президент. Якщо у вас слабкий, жалюгідний президент, можливо, цього не станеться, але я можу лише виконувати ту роботу, яку мушу виконувати. У мене попереду ще довгий шлях. У мене залишилося майже три роки, – Трамп не забуває погрожувати Ірану.
Втім, він вже це робив. І не раз. Але попри оголошені численні перемоги Іран та Корпус Вартових Ісламської Революції, який на час війни фактично узурпував владу, не капітулювали. Ба більше, вони пересвідчились, що мають в руках дуже сильну карту - блокаду Ормузької протоки. І можуть розіграти її знову.
Що ж до США, то вони після всіх тих погроз, мають вивести свої сили з прилеглих районів протягом 30 днів після укладення остаточної угоди. Це також прописано у Меморандумі.
Тому не дивно, що виступаючи на прес-конференції після саміту G7, Трамп робив акцент вже не на тому, що Іран ніколи не повинен мати ядерної зброї (як казав раніше), а не тому що продовження війни з Іраном завело б світ до економічної катастрофи.
Якби ми не уклали угоду, нам довелося б
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 червня 2026
