Бог його повернув: в Українці похоронили Михайла Панасюка, який мав статус зниклого безвісти
Острозька міська територіальна громада провела у засвіти військовослужбовця Михайла Панасюка, який із 3 квітня 2025 року мав статус зниклого безвісти.
Прощалися з воїном у середу, 17 червня. Спершу під мелодію «Плине кача», уклякши на коліна та схиливши прапори, полеглого зустріли в центрі Острога.
Траурний кортеж десятки традиційно супроводжував поліційний автомобіль, колона авто супроводу, під колеса яких падали квіти…
Після короткої церемонії вшанування траурний кортеж з Острога поїхав до села Українка. Частину шляху, яким рухалася колона, селяни встелили гілками ялини та живими квітами.
Зокрема, духмяні суцвіття лежали аж до порога дому Михайла Панасюка. Там йому останню шану віддавали краяни, побратими, пастори церкви Християн віри євангельської зі сіл громади, представники влади – заступник острозького міського голови Тарас Хмарук і староста сіл Українка, Бубнівка, Вишеньки, Гай, Дубини Наталія Козак, які поклали до домовини квіти.
Прощалися з воїном Михайлом Панасюком на подвір’ї будинку, який він власноруч звів для родини (нерідко впродовж дня згадували й говорили, як будував дім камінь за каменем…).
Розпочалося заупокійне богослужіння зі сумних піснеспівів.
Віталій Анатолійович молився за добрий перебіг церемонії прощання, Божу підтримку родині та перемогу.
Співчуття родині висловлювала заучка Українківської гімназії Людмила Бень, яка була класною керівницею у загиблого Михайла Панасюка та навчає його сина, дев’ятикласника Максима.
Людмила Андріївна розповіла, що полеглий Михайло спершу був єдиним хлопцем у класі, можна сказати, звичайним, водночас добрим і привітним.
Пані Людмила додала, що через роки побачила Михайла Віталійовича вже не як учня, чоловіка, а й батька.
Учителька висловлювала співчуття родині, закликала підтримувати рідних, які втратили захисника.
Молитву продовжив пастор Церкви ХВЄ села Могиляни Володимир Гульчук.
Духівник говорив про те, як важко в душі кожного жителя Острожчини відгукується звістка про загиблих земляків, як важко справлятися з цим горем.
Він також говорив про пошук справедливості, читав Боже Слово – Об'явлення Івана Богослова – та коментував його.
Пастор також молився за те, щоб був Божий захист над нашою місцевістю, настав мир і справедливий спокій в Україну. «Нехай не поповнюються більше списки загиблих. Нехай не збільшується кількість вдів, сиріт. Нехай Божа потіха, сонце Божої правди зійде над нашим краєм», – говорив він.
Також виступав Микола пастор Церкви ХВЄ села Копитків, син дружини Михайла.
Чоловік говорив про Михайла як про дуже цілеспрямовану людину.
Пастор додав, що у церкві постійно молилися за Михайла Панасюка, аж до дня, коли отримали сумну звістку.
Духівник також закликав присутніх шукати Бога, адже життя людське коротке.
Зі словами співчуття від імені громади до родини звернувся Тарас Хмарук.
Посадовець висловлював слова співчуття рідним і близьким, віддавши останню шану воїну.
Завершував церемонія прощання Віталій Тищенко. Він говорив про свою роботу старостою і те, що найважчий обов’язок – сповіщати родини про втрати, закликав жити так, щоб було не соромно,
Під сумні піснеспіви з Михайлом Панасюком прощалися рідні та близькі.
Після того траурна хода у супроводі почесної варти й оркестру Центру культури, дозвілля та туризму виконкому Острозької міської ради (керівник Сергій Бережнюк) рушила на цвинтар села Українки. Там Михайло Панасюк матиме вічний спочинок на рідній землі…
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 червня 2026
