Ворог масово залишає техніку: офіцер НГУ пояснив задум росіян
Офіцер бригади "Рубіж" НГУ Володимир Черняк в ефірі 24 Каналу розповів, що російські військові дедалі частіше залишають зброю та спорядження ще до виходу на позиції. За його словами, це пов'язано з тактикою інфільтрації, у якій окупанти фактично кидають людей на виживання.
Дивіться також Окупанти активізувалися на прикордонні однієї з областей України: огляд фронту від ISW
У зоні відповідальності бригади "Рубіж" ситуація останнім часом суттєво не змінилася. Росіяни й далі роблять ставку на піхоту, бо жива сила залишається їхнім найбільш масовим ресурсом. Тактика інфільтрації не лише триває, а й посилюється: окупанти намагаються малими групами заходити в українські тили й закріплюватися там, де вдасться сховатися.
Противник в основному намагається застосовувати свою піхотну складову, тому що жива сила – це поки його найбільший ресурс, який він може собі дозволити,– розповів Черняк.
Такий спосіб дій уже створює проблеми самим росіянам. Частина військових, яких відправляють на просочування, не доходить навіть до посадок зі зброєю. Вони скидають усе зайве, намагаються рухатися легше й думають не про виконання завдання, а про те, як вижити.
Військовослужбовці, яких залучають до тактики інфільтрації, навіть у колах армії ВСРФ вважаються смертниками. Вони самі це усвідомлюють, і в них єдине бажання – вижити,– зазначив офіцер НГУ.
У російській армії є кілька категорій таких військових. Одних змушують нести боєкомплект і зброю до позицій, проходячи через кілзону під ударами українських БпЛА. Інших кидають у піхотне просочування, де шансів дійти й виконати бойове завдання майже немає.
Російські військові, яких відправляють у просочування, намагаються максимально полегшити собі рух. Їм доводиться йти пішки десятки кілометрів, часто під постійною загрозою ударів українських дронів. У таких умовах кожен зайвий кілограм стає проблемою, а зброя й спорядження перетворюються для них не на перевагу, а на тягар.
Тактика інфільтрації передбачає ходіння пішки багато десятків кілометрів. Там кожен кілограм критичний, бо противник усвідомлює, що кожен метр його може супроводжувати український дрон,– пояснив Черняк.
Через це окупанти дедалі частіше відмовляються від усього, що може заважати рухатися швидше або ховатися. Вони вже не мають ілюзій, що зможуть дійти до кінцевої точки й успішно виконати бойове завдання. Головна мета таких груп – не прорив, а спроба вижити в посадках чи зайти якомога глибше в українські тили.
Вони вже не мають ілюзій, що дійдуть до кінця й успішно виконають бойові завдання. У них пріоритетна ціль – просто десь хоча б вижити,– зазначив офіцер НГУ.
Військовий розповів навіщо окупанти усе частіше кидають зброю на фронті: дивіться відео
Паралельно з інфільтраційними спробами росіяни накопичують живу силу в прифронтових населених пунктах, які перебувають під контролем Росії. Це не означає, що ворог уже різко наростив кількість атак, але показує підготовку до нового тиску.
За останній період кількість штурмів не була аномально великою. Проте накопичення легкої техніки та живої сили свідчить про те, що Російська Федерація згодом такі натиски буде збільшувати,– наголосив Черняк.
Росіяни на цій ділянці не відмовляються від просочування малими групами, але водночас готують ресурс для активніших дій. Піхота залишається для них головним інструментом, а легка техніка може знадобитися для швидких підвозів, штурмових спроб і посилення тиску на українські позиції.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 червня 2026
