Небайдужим полякам не завадила вулиця Бандери у Вінниці!
І автобуси будуть! Вже зібрано 100 відсотків потрібних коштів!Давайте разом аналізувати сенсацію, коли волонтерські об’єднання небайдужих поляків провчила своїх же політиків через ті б/у автобуси і демарш правих депутатів у Кельце.Історія із 15 польськими автобусами для Вінниці виявилася значно більшою, ніж просто питання транспорту.Вона стала лакмусовим папірцем сучасних українсько-польських відносин. Показала, як історичні суперечки можуть втручатися навіть у питання допомоги місту, яке живе в умовах війни. І водночас довела: між політиками та звичайними людьми інколи пролягає величезна прірва.Усе починалося доволі прагматично. Через постійні російські атаки на енергетичну інфраструктуру України та загрозу нових блекаутів Вінниця шукала резервний транспорт. Адже основу громадських перевезень у місті становлять трамваї й тролейбуси, які без електроенергії зупиняються.Саме тому міський голова Вінниці Сергій Моргунов звернувся до польського міста-побратима Кельце з проханням передати 15 автобусів Solaris, які виводилися з експлуатації. Йшлося не про новий транспорт і навіть не про дорогі машини. Автобусам було від 17 до 20 років, а їхня орієнтовна ринкова вартість становила близько 30 тисяч злотих за одиницю. У Кельце їх фактично готували до продажу на запчастини або утилізації.Здавалося б, звичайна історія співпраці міст-побратимів. Але далі в гру вступила політика.Частина депутатів міської ради Кельце від правоконсервативного табору «Право і справедливість» виступила проти передачі автобусів Україні. Особливо активно тему просували депутати Мачєй Якубчик та Марчін Стемпнєвський. Аргументи були не транспортними і навіть не економічними.Головною претензією стала наявність у Вінниці вулиці Степана Бандери. Якубчик публічно заявляв, що не хоче, аби автобуси з Кельце «їздили вулицею Бандери», а також поширював твердження про нібито багатомільйонну вартість списаного транспорту. Хоча офіційні оцінки міської влади Кельце говорили зовсім про інші суми.Парадокс ситуації полягає ще й у тому, що вінницькою вулицею Степана Бандери автобусні маршрути взагалі не пролягають. Але це вже не мало значення. Скандал почав жити власним життям. Кульмінацією стала спроба польських депутатів фактично прив’язати передачу автобусів до історичних питань і рішення про перейменування вулиці у Вінниці.І саме тоді Сергій Моргунов відкликав прохання про передачу автобусів.Ось як прокоментував резонансну заяву очільниці Кельце мер Вінниці Сергій Моргунов:– Прокоментую ситуацію, яка склалась навколо польських автобусів, які ми планували отримати для Вінниці, щоб покращити перевезення мешканців громади. Сьогодні Україна та весь демократичний світ проходять через один із найскладніших періодів за останні десятиліття. Війна, безпекові виклики, гібридні загрози та спроби посіяти недовіру між партнерами – це реальність, у якій ми всі живемо.У такі моменти особливо важливо берегти єдність, взаємну повагу та здатність чути одне одного й не піддаватись впливу російських маніпуляцій.Відносини між європейськими народами в різні історичні періоди були непростими. Але сила сучасної Європи саме в тому, що сьогодні країни об’єднуються не заради минулого, а заради спільного майбутнього – безпечного, демократичного і вільного.Переконаний, що питання історичних дискусій мають залишатися предметом фахового діалогу істориків та науковців. Натомість завдання громад і місцевого самоврядування — підтримувати партнерство між людьми, допомагати одне одному та зміцнювати співпрацю.Ми щиро вдячні польському народу за підтримку України. Ідеться не лише про наше місто-партнер Кельце. Від початку повномасштабної війни допомогу Вінниці та українцям надавали багато польських міст, громад, волонтерів і просто небайдужих людей. Ми високо цінуємо цю солідарність.Тому ми прийняли рішення відкликати запит щодо передачі автобусів, аби питання гуманітарної допомоги не ставало частиною політичних дискусій і не впливало на багаторічні партнерські відносини між нашими громадами.Дякую всім європейцям, які залишаються з нами. За їхню дружбу, підтримку, людяність і партнерство, що продовжують залишатися сильнішими за будь-які політичні суперечки.Це була не відмова від потреби. Це була відмова від політичного шантажу.Показово, що першою на захист Вінниці стала саме мер Кельце Агата Войда.Вона прямо заявила, що навколо історії з автобусами виникло багато брехні, маніпуляцій і «звичайної людської підлості». А рішення Моргунова назвала вчинком, який заслуговує на повагу.«Він зробив це не тому, що потреба його міста раптом зникла. Він зробив це тому, що не хотів, аби допомога місту, яке живе в умовах війни, стала інструментом політичної суперечки», — наголосила Войда.Здавалося б, на цьому історія мала завершитися. Але сталося навпаки. Коли політики почали будувати рейтинги на історичних образах, у справу втрутилися звичайні поляки.Благодійний фонд Fundacja Sikorki na Ukrainie оголосив збір коштів під символічною назвою: «Автобуси для Вінниці. Політики блокують — ми їдемо далі».Мета проста — зібрати гроші, викупити автобуси та передати їх Вінниці незалежно від політичних ігор. І саме в цьому проявилася справжня Польща. Не та, що сперечається на сесіях рад. Не та, що шукає голоси виборців на історичних травмах.А та, яка пам’ятає перші дні Великої війни, приймала українських біженців у власних домівках, відправляла гуманітарні вантажі та збирала допомогу для українських міст. Фактично сьогодні поляки збирають гроші не лише на автобуси. Вони збирають гроші на збереження довіри між двома народами.Історія з вінницькими автобусами поставила незручне запитання обом сторонам кордону: чи можуть історичні суперечки бути важливішими за допомогу людям під час війни? Для окремих політиків — схоже, що так. Для тисяч простих поляків, які жертвують власні кошти на транспорт для Вінниці, відповідь зовсім інша. І саме ця відповідь сьогодні звучить найголосніше.Бо поки політики рахують голоси, звичайні люди рахують донати. В зборі коштів на автобуси взяло участь більше 6500 поляків, і саме вони довели, що можуть зробити так, щоб автобуси до Вінниці все-таки приїхали.І вони це зробили! Вже зібрано навіть більше запланованих 500 тис. злотих (приблизно 6 млн 500 тис. грн).Тому — браво громадянському суспільству Польщі! Нас єднає теперішнє і майбутнє!Тетяна РедькоАвтор: Тетяна Редько
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 червня 2026
