Лавра у вогні: як росіяни вже нищили Успенський собор і що з ним було далі
На п’ятому році повномасштабної війни навряд чи українців може здивувати ницість і підступність московських варварів. Проте в ніч на 15 червня 2026 року сталося те, чого, здавалося би, взагалі не могло бути. У вогні опинилася велика православна святиня, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — головний храм Києво-Печерської Лаври, легендарний Успенський собор, закладений ще в XI столітті.Лавра у вогні 15 червня 2026 року. Фото: Фейсук міністерки культури України Тетяни БережноїУ такий момент спадає на думку, що московити повторюють свої злочини із моторошною точністю. Адже у ХХ столітті Лавра вже переживала сумні часи, коли у 1941 році під час німецько-радянської війни собор перетворили на руїни. Лише за часів незалежності України він знову був відновлений.Щоби нагадати про тяглість традицій московського варварства, переказує драматичну історію Успенського собору в останнє сторіччя.Як радянська влада зруйнувала Успенський собор й переклала відповідальність на окупантівМайже шістдесят років — з 1941-го по 2000-й — у самому центрі Києво-Печерської Лаври височіли руїни. Понівечені рештки величних стін десятиріччями лежали просто неба. На фрагментах східної стіни, що збереглася, марніли від дощів стародавні фрески, а лики святих дивилися в київське небо немов із німим докором за показову байдужість до долі пам’ятки.Офіційна радянська пропаганда десятиліттями переказувала єдину зручну для себе версію: київську святиню підірвали німецькі окупанти. Проте кияни завжди знали правду. Навіть у радянські часи передавали з вуст в уста, що собор знищили радянські диверсанти за наказом з москви.Активісти пікетують посольство росії з нагоди 65-річчя з дня висадження в повітря Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Фото: УНІАНСталося це 3 листопада 1941 року, через два місяці після того, як нацисти увійшли до Києва. Лавру в той день сколихнув колосальний вибух, від якого у повітря злетів головний храм монастиря — Успенський собор. Уламки унікальних мозаїк, фресок, стародавньої плінфи та ошатного барокового оздоблення засипали територію монастиря. Після вибуху почалася масштабна пожежа. Велика Лаврська дзвіниця дивом встояла серед цього пекла.Руїни Успенського собору у 1956 році. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»Відомо, що за кілька годин до катастрофи собор відвідала верхівка німецької окупаційної адміністрації разом із словацьким диктатором Йозефом Тісо. Радянська міна уповільненої дії мала ліквідувати високих гостей, але спрацювала із запізненням. Проте, того дня вибух забрав життя близько 300 німецьких солдатів та не встановлену кількість цивільних киян.Український режисер та письменник Олександр Довженко у своєму «Щоденнику» залишив наступну згадку про цю трагедію, яка спростовує радянські наративи.«Потім я розпитав ще багатьох людей і довідався, що не німці знищили центр нашої знівеченої столиці, а ми самі. Наші дурники перевиконали програму завдань і на сей раз, зоставшись вірними своєму стилю безбатченків дурноголових і геростратів. Се ми налякали німців, висадивши в повітря кілька десятків фашистських офіцерів разом з нашими обивателями, що не бралися, звичайно, в розрахунок. Але я про се нікому в житті не скажу, бо належить говорити, що поруйнували наш прекрасний милий Київ фашистські недолюдки. І що Лавру, святиню всієї Русі, висадили в повітря теж вони», — писав Довженко.Читайте також:Скільки разів ворог руйнував ДніпроГЕС і до яких катастроф на гідроспорудах причетна росія та СРСРНа жаль, слідом за руйнуванням ішло мародерство, й те, що недоробила вибухівка, довершили кирки та лопати. Адже київську святиню в ті лихі часи буквально розбирали на будівельні матеріали.«Головні винуватці цього варварства — це тоталітарні режими, які існували у той час у Німеччині та Радянському Союзі, та їхні очільники, — зазначає український історик, дослідник Лаври Роман Качан у своїй статті, що увійшла до збірки «Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової війни». — Одні безпосередньо віддавали злочинні накази (згадаймо горезвісний наказ фельдмаршала В. фон Райхенау про те, що «никакие исторические или художественные ценности на Востоке не имеют значения»), інші виховали ціле покоління людей, які сприймали пам’ятки старовини, особливо церковної, як непотрібний та шкідливий мотлох; і не випадково серед киян у 20-х рр. минулого століття побутував красномовний вислів: «Лавра – это естественное месторождение искусственного кирпича».Відбудова стін та окупація душ: що відбувалося у Лаврі після розвалу СРСРЛише за часів незалежності України Успенський собор, немов Фенікс, постав із попелу. У 1995 році президент України Леонід Кучма підписав указ про його відбудову. Проте паралельно відбувався інший загрозливий процес. Ще у 1988 році радянська влада передала перші споруди Лаври в користування російській православній церкві.Пошкоджений внаслідок атаки російських дронів Успенський собор Києво-Печерської лаври. Фото: УНІАНПісля 1991 року її українська філія — УПЦ Московського патріархату — почала стрімко розширювати свій вплив. Отже, коли постало питання про відбудову зруйнованого собору, право здійснювати богослужіння у відродженій святині передали саме УПЦ МП.Києво-Печерська Лавра після російської масованої атаки Києва, 15 червня 2026 року. Фото: УНІАНВідбудова, що тривала протягом 1999–2000 років, є шедевром українського реставраційного мистецтва. Адже у відтворену будівлю вдалося інтегрувати історичні стіни, що збереглися. Саме вони стали для реставраторів відправною точкою та зразком.Над проєктом працював величезний колектив корпорації «Укрреставрація» під керівництвом головного архітектора О. Граужіса, концепцію інтер'єру розробляв Р. Могитич («Укрзахідпроектреставрація»), а розписи відтворювали під наглядом Н. Сліпченка.Києво-Печерська Успенська лавра у 1911 році. Фото: ВікіпедіяДля розуміння масштабу реставраційних робіт наведемо найбільш показові цифри:2 025 кв. м становить загальна площа забудови собору;51,7 м сягає висота храму разом із центральним хрестом, що відповідає сучасному 17–18-поверховому житловому будинку;120–170 см налічує відтворена історична товщина стін із цегли-плінфи, яку виготовляли за давніми технологіями в Києві та Івано-Франківську;186 композицій включають розписи фасадів у стилі українського бароко;362 гіпсові розетки з головками янголів прикрашають барабани та карнизи собору;21 метр (6-7 поверхів) сягає висота п'ятиярусного іконостаса, вирізьбленого з липи за малюнками академіка Ф. Солнцева;5 кг сусального золота витратили на позолоту іконостасу;93 ікони написали для іконостасу львівські майстри;8,514 кг золота пішло на оздоблення бань, хрестів й рипід храму;600 кг важить головне панікадило з міді та латуні, вкрите сріблом та золотом.Робітники встановлюють щойно освячений головний хрест на центральну баню відновленого Успенського Собору Києво-Печерської Лаври, у четвер, 28 жовтня 1999 року. Фото: УНІАНПроте паралельно з відновленням стін відбувалася ідеологічна експансія «руського миру». Перетворення Лаври на його форпост в Україні досягло апогею за часів президентства Віктора Януковича. Тоді, у 2013 році, Успенський собор відвідав путін, й такі візити активно використовували для пропаганди «єдності братніх народів».Віктор Янукович біля Успенського собору виступає із традиційним телезверненням з нагоди Нового року та Різдва Христового, в Києві, в середу, 25 грудня 2013 року. Фото: УНІАНВарто додати, що станом на 2013 рік УПЦ МП передали понад 50% усіх площ Києво-Печерської Лаври. Значну частину з них віддали в безоплатне та безстрокове користування, формально залишаючи майно у держвласності на балансі заповідника. Надалі це спрацювало наче міна уповільненої дії.ПідписуйтесяРятувальники ліквідують наслідки атаки російських дронів Успенського собору Києво-Печерської лаври. Фото: УНІАНПрокльони замість молитов: «Паша Мерседес» як символ «руського миру» в ЛавріНовітня історія Лаври не була б повною без згадки про її одіозного багаторічного очільника — митрополита Павла (Лебедя), якого через відверту пристрасть до елітних авто частіше називали «Пашею Мерседесом». Він очолював монастир з 1994 року.Митрополит Павло за два десятиліття свого перебування на посаді запам’ятався зневагою до української культури, нападами на журналістів та відкритим цькуванням музейників і працівників заповідника. Останні згадують, що «Паша Мерседес» буквально сипав прокльонами на їхню адресу. Та й сам митрополит публічно стверджував, що його особисті прокльони мають страшну, смертельну силу.«У нас були дуже відкриті дебати, я сказав, що помруть, якщо не підуть. І в цей день три людини померли. Після цього вони написали відкритий лист-скаргу на мене блаженнішому митрополиту Володимиру. Я бачу, що у блаженнішого йдуть іскри з очей. Це я ніжно так кажу. І він мені сказав, що ви собі дозволяєте, ви прокляли музейників. Я повертаюся і кажу: «До вечора всі помрете. В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа». Ну, правда, ще один чоловік помер», — відкрито хизувався «Паша Мерседес» перед камерами.Народний депутата України Вадим Новинський і Митрополит Вишгородський і Чорнобильський, вікарій Київської митрополії, намісник Києво-Печерської Лаври владика Павло (Лебідь). Фото: УНІАНКоли Служба безпеки України під час повномасштабного вторгнення взялася за діяльність митрополита, в Україні оприлюднили записи його телефонних розмов, де «Паша Мерседес» радіє тимчасовій окупації Херсона та стверджує, що на заході нашої країни «Україною ніхто не дихає — там Польща й Угорщина».За виправдовування російської агресії та розпалювання ворожнечі одіозний митрополит отримав підозру та опинився під домашнім арештом. Згодом він вийшов під заставу в 33 млн грн.Екснамісник Києво-Печерської лаври, митрополит УПЦ (МП) Павло (Лебідь) під час судового засідання з обрання йому запобіжного заходу, в Києві, 1 квітня 2023 року. Фото: УНІАНЯк із Лаври під час війни виганяли «руський мир»Очищення Лаври від московського впливу активізували наприкінці 2022 року. Після обшуків СБУ, під час яких у монастирі знайшли проросійську літературу, триколори, російські пас
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 червня 2026
