Умови завершення війни та виведення військ: українці залишаються непохитними у своїй позиції...
Погляди українців на умови завершення війни з росією демонструють високу стабільність. Результати аналогічного опитування у квітні та нові дані за травень майже повністю збігаються. Спостерігається незначне зменшення частки тих, хто готовий на мир на будь-яких умовах заради збереження життів, що наразі становить 14% опитаних проти 17% у квітні. Однак це у межах допустимої похибки, що свідчить про високу консервативність суспільних поглядів.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Думки респондентів щодо того, чи є прийнятною втрата підконтрольних територій (виведення українських військ) як умова для негайного припинення вогню, наразі залишаються розділеними. Утім, рівно половина опитаних (50%) виступає проти подібних кроків. Оскільки травневі коливання цифр є мінімальними, аналітики радять розглядати ці зміни як мікротенденції.
Сумарно група прихильників безкомпромісного підходу залишається найчисельнішою і становить 50%. Зокрема, 32% опитаних вважають виведення військ «скоріше неприйнятним», оскільки бачать у цьому ризик нових нападів з боку агресора. Ще 18% займають радикальну позицію та вимагають продовження боротьби як мінімум до відновлення ліній розмежування станом на лютий 2022 року.
Серед прихильників компромісів та територіальних поступок, які загалом допускають такий крок заради миру, погляди теж розділилися. 17% згодні на це лише як на вимушене «заморожування» лінії фронту, але без офіційної відмови від окупованих земель. Інші 17% респондентів називають таку умову «цілком прийнятною для якнайшвидшого фіналу війни».
Водночас лише 7% вбачають у цьому сенс за умови, що Україна негайно вступить до НАТО та ЄС. Ще 9% громадян наразі не визначилися зі своєю позицією.
Усі рухи показників відбуваються в межах статистичної похибки, що свідчить про загальну консервацію та стабільність суспільних поглядів щодо оцінки прийнятності втрати підконтрольних територій України (виведення українських військ) як умови перемир’я заради негайного припинення вогню.
Коли йдеться про найбільш реалістичні умови припинення вогню, українці розглядають кілька різних стратегічних підходів. Коливання порівняно з минулим місяцем мінімальні, що вказує на певне повернення настроїв від квітневих зрушень до балансу, який фіксувався ще в березні.
Найбільшу підтримку досі утримує сценарій «Заморожування», який підтримують 28% опитаних. Цей варіант припинення конфлікту за фактичною лінією зіткнення залишається лідером, а головними вимогами в його межах є відсутність офіційної відмови від територій та чіткі західні гарантії безпеки для України.
Дипломатично-територіальний компроміс вважають оптимальним сценарієм 25,5% громадян. Трохи більше чверті опитаних бачать вихід у поверненні до кордонів станом на 23 лютого 2022 року, з умовою, що статус Криму та ОРДЛО вирішуватиметься згодом лише дипломатичним шляхом.
На принциповій деокупації продовжує наполягати майже чверть респондентів — 24%. Вони займають безкомпромісну позицію та вимагають повного звільненні всіх земель до міжнародно визнаних кордонів 1991 року ще до початку будь-яких офіційних перемовин з агресором.
Найменшу підтримку має умовний «гуманітарний пріоритет», який обрали 14% респондентів. Ця група готова підтримати припинення вогню на будь-яких умовах задля зупинки загибелі людей. Не змогли відповісти на це питання 8,5% опитаних.
Аналітики підсумовують, що травнева мікрокорекція фактично нівелювала квітневі коливання. Найбільш помітною мікротенденцією травня стало повернення показника «припинення вогню на будь-яких умовах» до початкового рівня – після квітневого зростання до 17%, у травні він знизився назад до 14%. Натомість запит на дипломатичний компроміс щодо кордонів 23 лютого 2022 року зазнав незначного коливання в бік зростання (з 23% до 25,5%), як і позиція щодо деокупації кордонів 1991 року (з 23% до 24%).
Стабільність усіх цих коливань у межах статистичної похибки свідчить про високу консервативність поглядів українців щодо умов завершення гарячої фази війни.
Нагадаємо, за результатами аналогічного опитування у квітні, українці розділилися у поглядах на можливі умови завершення війни: майже половина опитаних виступає проти будь-яких територіальних поступок, тоді як інші допускають різні компромісні сценарії – від «заморожування» конфлікту по лінії фронту до повернення до кордонів 2022 року або повної деокупації 1991 року.
А у травні нашим аналітикам вдалося з'ясувати, що три чверті українців у тій чи іншій мірі вважають громадян відповідальними за майбутнє країни через 10 років, однак у суспільстві немає єдиної думки щодо того, де проходить межа цієї відповідальності – між людьми та державою.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 червня 2026
