На Житомирщині згадують 130-річчя легендарного отамана Юліана Мордалевича, який підняв Полісся проти більшовиків
За радянських часів справжня, кров’ю писана історія нашого краю безжально замовчувалася, викривлялася або піддавалася жорсткій цензурі. Тих, хто зі зброєю в руках боровся за волю України та протидіяв московсько-більшовицькій навалі, таврували «буржуазними націоналістами» чи звичайними «бандитами». Проте, як влучно зазначав Тарас Шевченко, бандити за свободу свого народу не вмирають. До таких незаслужено спаплюжених постатей належить і наш видатний земляк — Юліан Арсенійович Мордалевич-Головацький, чиє ім’я гриміло під час Української революції 1917–1922 років.
Цього року виповнюється рівно 130 років від дня народження повстанського отамана. Юліан Мордалевич народився у селі Забілоччя на Радомишльщині в бідній селянській родині. Попри фінансову скруту, батько прагнув дати синові добру освіту. Хлопець виявився надзвичайно здібним: блискуче закінчив місцеву та Ставецьку двокласну школи, а згодом став стипендіатом і успішним випускником Коростишівської вчительської семінарії. Проте сіяти знання юнакові не довелося — вибухнула Перша світова війна.
У 1916 році після прискореного курсу Київської воєнної школи Мордалевич у званні старшини потрапляє на Румунський фронт. Там молодий офіцер виявляє неабияку хоробрість і невдовзі очолює кавалерійську сотню. Саме на фронті, зіткнувшись із шовіністичною зверхністю російського офіцерства, він остаточно сформувався як патріот. Революційні події лютого 1917 року круто змінили його долю — українські солдати Румунського фронту обирають чесного офіцера своїм делегатом на Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві. Юліан без вагань присягає на вірність українському війську.
Військова кар’єра молодого лідера розвивалася стрімко:
Коли під натиском більшовиків українські підрозділи змушені були відійти до Бердичева, Мордалевич приймає безкомпромісне рішення — повертається в рідні ліси нелегально, щоб очолити партизанський спротив.
Наприкінці 1920 — на початку 1921 років українські села спалахнули повстаннями проти радянського режиму, спровокованими насильницькою продрозкладкою та штучним голодом. Червоні каральні загони випалювали цілі населені пункти, влаштовуючи масові розстріли. У цей кривавий період 25-річного полковника Юліана Мордалевича призначають командувачем 1-ї Повстанчої групи на півночі України. Під його прапори масово ставали знедолені селяни Радомисльського та сусідніх повітів.
Усвідомлюючи загрозу, ЧК розпочала на отамана справжнє полювання. Підступна спецслужба взяла в заручники його родину, а рідного батька закатувала до смерті. Зрештою, через зраду близького друга, який перейшов на бік чекістів, Мордалевича переконали припинити збройну боротьбу в обмін на амністію для його козаків. Загін було розпущено, а самого Юліана перевели під жорсткий нагляд до Києва, позбавивши можливості працювати чи вчитися.
Проте залізобетонна повстанська виучка допомогла Мордалевичу перехитрити радянських нишпорок. Він нелегально перетнув кордон і дістався Праги. В еміграції колишній полковник знову сів за парту: вивчав філологію в Українському університеті та економіку в Академії в Подєбрадах, активно допомагав комітету допомоги голодуючим в Україні у 1921–1923 роках. Він палко мріяв повернутися на Батьківщину, про що щиро писав у листах до рідних у Забілоччя в 1927 році.
Журналісти видання Субота Онлайн дослідили історичні архіви та з’ясували дивовижний факт: остаточний бан на в’їзд Мордалевича до СРСР наклав особисто заступник голови ОДПУ Генріх Ягода. Ця чекістська заборона, сама того не знаючи, врятувала українському патріоту життя, адже в Радянській Україні він гарантовано став би першою жертвою кривавих сталінських репресій 1930-х років. Земний шлях відважного повстанця завершився в Чехії, але його ім’я назавжди вписане в золотий пантеон борців за незалежність.
Сьогодні, коли Україна знову виборює свою свободу в боях із тим самим історичним ворогом, постать отамана Мордалевича є взірцем залізобетонної мужності для нових поколінь захисників Полісся.
Наш Радомишль
Цікавитеся справжньою, неспотвореною історією рідного краю, повстанськими таємницями Житомирщини та унікальними архівами краєзнавців? Підписуйтесь на наш Telegram-канал або читайте нас у Facebook. Відкриваємо правду разом!
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 червня 2026
