Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Як Львів обирає майбутнє міських просторів: конкурси, планування і складні дискусії

dyvys.info

Як Львів обирає майбутнє міських просторів: конкурси, планування і складні дискусії

У Львові через архітектурні конкурси обирають ідеї для будівель, вулиць і цілих районів.

Про це у новому подкасті ІА Дивись.info «Слухай місто» розповів Антон Коломєйцев — начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради, головний архітектор Львова.

У Львові з 2019 року провели 20 громадських архітектурних конкурсів. Окрім них, у місті також відбувалися приватні конкурси. За словами Антона Коломєйцева, така практика є однією з найактивніших в Україні та допомагає місту шукати якісніші рішення для розвитку різних територій.

Він пояснює, що архітектурні конкурси дають можливість залучати нових фахівців, порівнювати багато різних ідей та комплексно дивитися на майбутню забудову чи оновлення простору. За його словами, під час таких конкурсів журі детально аналізує ділянку, завдання і можливі варіанти реалізації.

«Ми маємо дуже важкі дискусії щоразу з точки зору журі, деколи це дві безсонні ночі, просто дискусії. Зазвичай це одноголосне рішення в кінці, тому що я, наприклад, не приходжу на засідання журі з готовим варіантом. Ми зазвичай дискутуємо і переконуємо один одного, деколи відсіємо проєкт, потім дивимося на нього ще раз, і він ледве не на друге місце виходить», — зазначає головний архітектор Львова.

Антон Коломєйцев наводить кілька прикладів об’єктів у Львові, де, на його думку, вдалося зберегти конкурсну ідею під час втілення. Серед таких прикладів — Меморіал Героїв Небесної Сотні. Також він згадує приватний об’єкт на вулиці Дорошенка — громадську будівлю з каменю, яку реалізувала та сама команда. Архітектор каже, що цей об’єкт майже повністю відповідає тому, що було запропоновано під час конкурсу.

Ще одним важливим для міста проєктом він називає крематорій біля Голосківського цвинтаря. Цей об’єкт зараз перебуває на завершальному етапі, а його будують відповідно до конкурсного проєкту. В цьому конкурсі перемогли українські архітектори, які ще до повномасштабного вторгнення працювали у німецьких архітектурних офісах. Зараз над реалізацією проєкту працюють ці архітектори разом із львівською Studio Zmist.

Більше про проєкт крематорію ми розповідали тут.

Крім того, у Львові проводять конкурси не лише на будівлі, а й на міські вулиці. Один із таких прикладів — вулиця Миколайчука, де мають облаштувати трамвайну інфраструктуру в напрямку Голосківського цвинтаря. В цьому конкурсі переміг Інститут просторового розвитку. Конкурс був анонімним, а запропоноване рішення вже мають почати реалізовувати на першій ділянці поруч із лікарнею.

Окрім архітектурних конкурсів, у Львові також працюють із містопланувальними конкурсами. Один із таких прикладів — проєкт розвитку району Львів Північний.

«Ми співпрацюємо з кантоном Цюрих, із містом Цюрих, з муніципалітетом. Головна архітекторка Цюриха Катрін Гюглер тільки в цьому році три рази є у Львові і допомагає нам з тим проєктом. Це дуже специфічний інструмент планування. Я вважаю, що за якістю вибудованого середовища швейцарських міст він є дуже серйозним зразком для всіх. І з точки зору архітектури так само», — каже Антон Коломєйцев.

Львів домовився з Цюрихом про партнерство, щоб застосувати у роботі з північною частиною міста швейцарський інструмент тестового планування. Над територією працюють п’ять команд, у кожній з яких є українські та іноземні фахівці. Вони спільно пропонують свої бачення розвитку цього району.

Про це тестове планування та його недоліки ми розповідали тут.

«Це загалом до 500 гектарів з великими природними територіями, з важливими елементами водної інфраструктури. Суть така, що станом на затверджену до того документацію, до цього часу, ми в цьому місті маємо проєкт чергового спального району. Тобто на сьогодні будь-хто із забудовників може подавати звернення на містобудівні обмеження і будувати там 16-поверхівки, 20-поверхівки. Вони ціннісно не відповідають тому, що ми зараз бачимо там, в розбудові навколо екосистеми Unbroken, яка виникла навколо нашої лікарні, з прекрасного соціального житла. Там проєктували наші фахівці, і ми намагалися просто такий досвід і розуміння, як соціальне житло виглядає за кордоном, втілити у нас», — розповідає головний архітектор Львова.

Головна ідея перегляду розвитку Львова Північного, зі слів фахівця, полягає в тому, щоб відійти від суцільної житлової забудови. Натомість місто хоче суттєво збільшити зелені зони, опиратися на громадський транспорт і зробити район більш різноманітним за функціями. Важливу роль у розвитку цієї території матиме трамвай, який поїде в цей бік. Також потрібно продумати його зв’язок з автобусами та іншими видами транспорту. Окрім житла, у районі планують розвивати медичну, лікарняну, спортивну та громадську функції.

«Безумовно, всі ті приватні ділянки, які є сформовані в цій локації, вони так само мають і по масштабу, і по характеру щільності бути зменшеними, і відповідати характеру вже такого європейського обличчя. Я вважаю, що якщо ми говоримо про місто як простір турботи, то цей район має бути такий “habitat of care”», — підсумовує Антон Коломєйцев.

Плани щодо розвитку Львова Північного розраховані на довшу перспективу. Архітектор пояснює, що найбільше питання турбувало власників ділянок, які планують там жити, будувати приватні будинки або зберігати дачний характер території. Люди боялися, що місто може примусово викуповувати землю або змінювати її призначення. Водночас спікер наголошує, що таких цілей немає. Мета нового планування — не забрати приватні ділянки, а переглянути попередні плани масової житлової забудови.

Антон Коломєйцев порівнює попереднє бачення з підходами, за якими у 1980-х роках будували великі житлові масиви, зокрема Сихів. Від часу його будівництва минуло близько 40 років, і сьогодні місто має інші підходи до масштабу, щільності та функцій району.

«Взагалі вектор розвитку району дала екосистема Unbroken, розвиток лікарні, вулиці і соціальне житло. Воно певну інфраструктуру базову сформувало, яка дала можливість подивитися на інші публічні громадські функції, які там можуть бути розташовані в рамках екосистеми також. Але по інших районах ми так само працюємо», — каже головний архітектор Львова.

Більше про проблеми містобудування дивіться у нашому подкасті:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
3 червня 2026

Новини на тему

Більше новин