Уряд змінює правила у бронюванні: хто з представників бізнесу може втратити відстрочку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства анонсувало зміни до системи бронювання. Серед нововведень – підвищення порогу мінімально необхідної для бронювання працівника зарплати, повторне підтвердження статусу критично важливих підприємств та можливість отримання відстрочки лише за основним місцем роботи. Як ці зміни можуть вплинути на кількість заброньованих працівників і чи готовий бізнес до нових вимог, дізнавалося Суспільне, передає “Бессарабія INFORM”.
Відтак, мінімальний рівень заробітної плати для бронювання підвищать із 2,5 до 3 мінімальних зарплат — до 25 941 гривні. Водночас ця вимога не поширюватиметься на підприємства, розташовані на прифронтових територіях.
Також працівників, які працюють за сумісництвом, можна буде бронювати лише за основним місцем роботи. За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, нині деякі компанії використовують механізм сумісництва для фактичного збільшення дозволеної кількості заброньованих працівників.
“Як система працює зараз? Людина, що має відстрочку й роботу за сумісництвом, враховується у квоту військовозобов’язаних на всіх підприємствах, де працює. Ми змінюємо правила: тепер до квоти військовозобов’язаних людину враховуватимуть лише на підприємстві за основним місцем роботи. Це зробить систему рівнішою та більш чесною. Бо ми бачимо, що зараз компанії таким чином бронюють військовозобов’язаних вище квоти“, – зазначив Олексій Соболєв.
Для зміни заробітної плати до мінімально необхідної для бронювання працедавець матиме два місяці. Часу на врегулювання питання сумісних робіт значно менше — 10 днів. Всі ці терміни стартують із моменту прийняття урядом відповідної постанови.
Водночас на даний час Кабінет міністрів України відповідного рішення ще не ухвалив.
Також Соболєв зазначив, що уряд перегляне й критерії критичності для підприємств. Чіткого переліку немає, оскільки обласні адміністрації та міністерства визначають їх відповідно до особливостей кожного регіону. Це, за словами Соболева, дозволить уникнути зловживань та нелогічностей.
“Зараз ми робимо аудит, щоб бачити, що це критерії, які стосуються компаній, що мають критичне значення для економіки”, — пояснив міністр.
На перегляд критеріїв критичності влада відвела три місяці. Згідно з проєктом постанови, який опублікував нардеп Ярослав Железняк, процес має завершитись до 1 вересня. Протягом цього часу відстрочка раніше заброньованих працівників не скасовуватиметься. Вимоги до критичності влада має затвердити протягом червня.
Для представників бізнесу найбільш незрозумілою залишається система оцінювання критичності. Її параметри різні залежно від регіону. Приміром, для компаній у Київській області немає вимоги щодо мінімального річного доходу, однак підприємство має сплатити щонайменше 4 мільйони гривень податків. На Волині норми з обсягу податків немає, але компанія повинна мати щонайменше 10 мільйонів гривень доходу за 12 місяців.
Теперішній перегляд критичності – не перший після початку повномасштабного вторгнення. Але, за словами представників Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), швидкість цього перегляду залежала від того, де саме компанія мала отримати підтвердження критичності.
“Часто отримання цього підтвердження супроводжувалося тривалими затримками. Адже адміністративний ресурс на обробку запитів від компаній та пакетів документів не відповідав кількості запитів. Це викликало “підвішений стан” у працівників компаній та мало негативний вплив на операційну стійкість”, — розповіли в асоціації.
Питання збільшення мінімальної зарплати турбує бізнес менше, стверджує виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова. Фактично сума з майже 22 тисяч гривень зростає на чотири тисячі. Втім, для певних бізнесів це також може стати проблемою, вважають у ЄБА.
“Посеред року це може стати серйозним викликом для окремих галузей і регіонів, зокрема для аграрного сектору, де широко застосовується сезонна форма оплати праці. Є побоювання, що непрогнозовані зміни такого характеру можуть стимулювати зростання тіньової зайнятості“, – зазначили в асоціації.
Водночас скасування можливості бронювання працівників-сумісників, у бізнес-асоціаціях сприйняли з розумінням.
За словами міністра економіки Соболева, в Україні на даний час понад 1,3 мільйона заброньованих. Проте в міністерстві не очікують, що внаслідок змін до умов бронювання людей із відстрочкою значно поменшає. Загальна кількість може коливатись у межах 1,1—1,3 мільйона.
Водночас за інформацією Катерини Глазкової, на підприємствах, які входять до Спілки українських підприємців, бронювання можуть втратити від 5% до 15% працівників.
Раніше ми повідомляли: «Центральна районна лікарня» Саф’янівської громади масштабно відновлюється після ворожого обстрілу
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 червня 2026
