Агрохолдинги купують паї на 40% дорожче: які ризики для дрібних власників
Агрохолдинги пропонують на 38 – 40% вищі ціни на землю, ніж фізичні особи, поступово накопичуючи площі через дрібні угоди. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт Інституту аграрної економіки Ігор Юрченко.
Дивіться також Дрони нищать техніку, а банки забирають квартири: які проблеми фермерів біля фронту
Отримавши право купувати сільськогосподарські землі у 2024 році, агрохолдинги почали активно заходити на ринок і купувати дорожче. Спираючись на дані Державного геокадастру та статистики Мінекономіки, Ігор Юрченко наводить наступні середні ціни угод:
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу земельних ресурсів та природокористування Інституту аграрної економіки
Юридичні особи не просто пропонують вищі ціни – вони системно переплачують порівняно з ринковим рівнем. Подібна поведінка свідчить про стратегічну мотивацію покупців-юросіб: вони входять у ринок цілеспрямовано, готові переплачувати за пріоритетні ділянки й не орієнтуються на поточну ринкову кон'юнктуру так, як це роблять фізособи.
Експерт зауважує помітне зростання частки юросіб у загальній площі угод: з 21,7% у 2024 році до 35,2% за 11 місяців 2025 року (+13,5% за рік). За його прогнозом, якщо такі темпи приросту збережуться, до кінця 2026 року агрокомпанії можуть контролювати близько половини нових придбань за площею.
Ігор Юрченко оцінює ризик концентрації сільськогосподарських земель у власності великих компаній як помірний, однак такий, що потребує постійного моніторингу.
За наведеними ним даними, нині агрохолдинги купують землі невеликими ділянками: середня площа однієї угоди юрособи становить 2,8 – 2,9 гектара, тоді як у фізичних осіб – від 2 до 2,1 гектара.
Тобто йдеться не про придбання великих масивів одним лотом, а про поступове накопичення через численні дрібні угоди. Саме тут і криється головна загроза: законодавче обмеження у 10 тисяч гектарів на одну юридичну особу формально виглядає значним, але через мережі афілійованих структур великий агрохолдинг може акумулювати земельний банк, що кратно перевищує цей ліміт, залишаючись юридично "в межах норми",– пояснює експерт.
На думку науковця, для відстеження реальної концентрації земель потрібне обов'язкове розкриття кінцевих бенефіціарів-покупців і перехресний аналіз пов'язаних осіб.
В Україні існує система захисту дрібних землевласників, яка складається з наступних елементів:
Хоч цей набір механізмів може виглядати формально достатнім, його ефективність варто оцінювати за ринковими результатами, наголошує експерт Ігор Юрченко і додає, що дані Держгеокадастру показують несподівано позитивну картину. Ділянки до 2 гектарів продають у середньому дорожче, ніж ті, що мають площу понад 50 гектарів: наприклад, 56 453 гривні за гектар проти 24 459 гривень за гектар відповідно в листопаді 2025 року.
Тобто дрібний землевласник отримує суттєву цінову премію просто за розмір свого активу – ринок сам по собі захищає його інтереси через вищу питому вартість малих наділів. Частка угод до 2 гектарів стабільно тримається на рівні 55 – 57% від загальної кількості впродовж усього періоду 2023 – 2025 років. Отже, дрібні власники активно й впевнено продають на своїх умовах,– говорить експерт.
Серед слабких місць створених державою механізмів науковець виокремлює наступні:
З погляду науковця Ігоря Юрченка, для посилення механізму захисту невеликих землевласників і мінімізації ризиків варто впровадити публічний онлайн-калькулятор ринкової ціни, який базуватиметься на даних Геокадастру в розрізі громад. Також необхідне обов'язкове розкриття кінцевих бенефіціарів покупців-юросіб у реєстрі прав, аби відстежувати реальні площі земель у власності.
Продавати землі з вищою позицією в переговорах дрібним землевласникам дозволив би механізм земельних кооперативів, завдяки якому вони могли б об'єднувати ділянки для колективного продажу.
"Дрібний землевласник у цих умовах парадоксально виграє в короткостроковій перспективі, адже ринок платить йому цінову премію за малий розмір ділянки. Проте без системних змін у прозорості власності та інформаційному забезпеченні продавців ця перевага може бути нівельована інформаційною асиметрією на користь корпоративних покупців", – підсумовує експерт.
Цьогоріч, станом на 1 травня, середня ціна на землю в Україні становить 75,1 тисячі гривень за гектар. Однак ціни істотно відрізняються залежно від регіону.
Найдорожча земля – в Івано-Франківській та Київській областях. Гектар там у середньому коштує 179,6 тисячі гривень та 178,2 тисячі гривень відповідно. До п'ятірки найдорожчих також входять Львівщина, Тернопільщина та Вінниччина.
Найнижчі ціни на ринку землі фіксують у прифронтових і південних областях. На Донеччині гектар землі у середньому коштує 30,7 тисячі гривень, на Херсонщині – 38,5 тисячі гривень, а на Миколаївщині – 44,1 тисячі гривень.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 травня 2026
