Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Прибутки промисловості Китаю зросли рекордними темпами завдяки буму ШІ та дорогій енергії

mind.ua

Прибутки промисловості Китаю зросли рекордними темпами завдяки буму ШІ та дорогій енергії

Найбільше заробили виробники чіпів, електроніки та хімічної продукціїПрибутки китайських промислових компаній у квітні 2026 року зросли на 24,7% у річному вимірі – це найвищий показник за понад два роки. Основними драйверами стали різке зростання попиту на електроніку для штучного інтелекту та підвищення цін на енергоносії.Про це повідомляє агентство Bloomberg.За даними Національного бюро статистики КНР, ще у березні зростання становило 15,8%. Загалом за перші чотири місяці року прибутки китайської промисловості збільшилися більш ніж на 18%.Аналітики очікували квітневого зростання на рівні близько 19%, однак фактичні показники перевищили прогнози.Представник китайського статистичного бюро Юй Вейнін заявив, що ключовими чинниками стали відновлення цін на промислову продукцію та стрімкий розвиток високотехнологічних галузей.Після публікації статистики китайський юань продовжив зміцнюватися. На офшорному ринку курс становив 6,7816 юаня за долар, тоді як прибутковість 10-річних держоблігацій КНР залишилася стабільною – на рівні 1,74%.Одним із головних чинників прискорення зростання стала глобальна енергетична криза, пов’язана з війною в Ірані. Через це інфляція виробників у Китаї у квітні досягла максимуму з середини 2022 року.На цьому тлі прибутки китайських нафтових і газових компаній за перші чотири місяці року зросли на 8%, хоча за підсумками 2025 року галузь демонструвала падіння на 19%.Водночас прибутки підприємств хімічної промисловості підскочили більш ніж на 70%.Окремим рушієм зростання став глобальний попит на технології штучного інтелекту. Через активне збільшення закупівель мікрочіпів, друкованих плат та іншої електроніки прибутки електронної галузі Китаю за чотири місяці зросли на 108%.За даними статистичного бюро, саме електронна промисловість забезпечила майже половину всього приросту прибутків китайського промислового сектору.Рекордне зростання також показали виробники спеціалізованих електронних матеріалів та оптичних волокон – їхні прибутки збільшилися більш ніж на 600% та 340% відповідно.Зростання попиту на технології штучного інтелекту позитивно вплинуло і на ринок кольорових металів. Виробники алюмінію та міді наростили прибутки завдяки підвищенню глобального попиту.Водночас не всі галузі демонструють позитивну динаміку. Прибутки виробників меблів за перші чотири місяці року скоротилися на 54%, а у текстильній та швейній промисловості падіння становило 14%.Аналітики зазначають, що частина китайської промисловості досі потерпає від слабкого внутрішнього попиту, надлишкових виробничих потужностей та жорсткої цінової конкуренції.Паралельно Китай продовжує просувати стратегію розвитку мегарегіонів – великих міських агломерацій, які мають об’єднати промислові, технологічні та фінансові центри країни.Одним із ключових проєктів залишається регіон Великої затоки, який охоплює Гонконг, Шеньчжень, Гуанчжоу та інші міста південного Китаю. У Пекіні розглядають такі економічні кластери як основу майбутнього технологічного розвитку та конкуренції зі США у сфері інновацій.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що завдяки ШІ-інфраструктурі та партнерству з Nvidia акції Nokia злетіли на 140%. Попит на оптичне обладнання збільшив хмарні доходи Nokia на 49% на тлі стагнації її традиційного бізнесу.Wed, 27 May 2026 10:03:00 +030020305707Новиниhttps://mind.ua/news/20305707-pributki-promislovosti-kitayu-zrosli-rekordnimi-tempami-zavdyaki-bumu-shi-ta-dorogij-energiyihttps://mind.ua/news/20305707-pributki-promislovosti-kitayu-zrosli-rekordnimi-tempami-zavdyaki-bumu-shi-ta-dorogij-energiyi#comment_header_layerНовини на mind.uaШтучний інтелект,КитайЄС скоротив імпорт сої та зерна у 2025/26 маркетинговому роціЧастка України на європейському ринку сої зросла, попри загальне падіння поставокІмпорт сої до Європейського Союзу у 2025/26 маркетинговому році скоротився на 8% у річному вимірі та станом на 17 травня становив 11,61 мільйона тонн.Про це свідчать дані Європейської комісії, передає UkrAgroConsult.Попри загальне зниження обсягів імпорту, частки Бразилії та України на європейському ринку сої зросли. Водночас частка Аргентини скоротилася.Також у ЄС зафіксували спад імпорту соєвого шроту – на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Аналітики пояснюють це стриманим попитом у країнах Євросоюзу на тлі високого врожаю та збільшення поставок продукції.Через надлишок пропозиції на ринку спотові ціни на соєвий шрот перебувають під тиском. Експерти прогнозують, що така тенденція збережеться і в короткостроковій перспективі.Крім того, знизився й загальний імпорт зернових культур до ЄС. У 2025/26 маркетинговому році країни блоку імпортували 22,46 мільйона тонн зерна, що на 20% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що український агросектор втратив $200 млн через експортне мито на сою та ріпак. Через податки внутрішні ціни впали на 7% нижче світових, що вдарило по малих і середніх фермерах.Wed, 27 May 2026 09:55:00 +030020305706Новиниhttps://mind.ua/news/20305706-es-skorotiv-import-soyi-ta-zerna-u-202526-marketingovomu-rocihttps://mind.ua/news/20305706-es-skorotiv-import-soyi-ta-zerna-u-202526-marketingovomu-roci#comment_header_layerНовини на mind.uaСоя,Імпорт,ЄСТурист як інвестор, або Чи може приватний готель формувати економіку цілої громади?Як туризм може стати одним із драйверів відбудови регіонів в умовах війниПоки держава рахує мільярди недоотриманих податків від тіньового туризму, легальний бізнес уже фінансує розвиток регіонів – без грантів і субсидій. Це напряму впливає на наповнення місцевих бюджетів та їхню фінансову самодостатність.Що ще відбувається у громаді, коли приходить добросовісний інвестор, і чому один готель може давати чверть усього туристичного збору цілого міста? Як легальний туристичний бізнес фактично формує економіку цілої громади і що це говорить про масштаб тіньового ринку? На ці запитання в колонці для Mind відповів Василь Крулько, співвласник мережі апарт-готелів Apartel Resorts.Ми працюємо в кількох туристичних громадах, тому маємо можливість бачити, як легальний бізнес впливає на місцеву економіку і який це недооцінений ресурс для післявоєнної відбудови країни.Скільки грошей залишається в громаді від одного готелю?Туристичний збір – найпростіший і найпрозоріший індикатор. Він повністю залишається в місцевому бюджеті: не йде до Києва, не розподіляється між рівнями. Сплатив – і вся сума одразу працює на громаду.Візьмемо для прикладу нашу мережу готелів на заході України. Cтатистика 2025 року показує, що один об’єкт може генерувати від 22% до 30% усього туристичного збору громади.Тобто в кожній із громад лише один комплекс здатен формувати від чверті до третини всіх надходжень від туристичного збору. Це піднімає питання про реальний масштаб легального сегменту на ринку.І така тенденція помітна навіть на загальнодержавному рівні. У 2025 році по всій Україні місцеві бюджети отримали 359 млн грн туристичного збору. І частка лише наших об'єктів у цьому показнику – 1,08%, а у Львівській області – 3,51% з однією тільки локацією. У 2026 році цей показник буде ще вищим – у тому числі через нові об’єкти, які відкриваються в регіонах із мінімальною легальною інфраструктурою Закарпаття.За мінімальними підрахунками в країні працюють понад 3500 засобів розміщення, а на Львівщині близько 1000 (цифри орієнтовні). Це свідчить про критичне недооподаткування ринку.Туристичний збір – лише верхівка айсбергаНабагато більші гроші приходять через інші канали, аніж туристичний збір. 64% ПДФО лише однієї нашої локації у Східниці залишається в місцевому бюджеті – тобто кожна офіційно виплачена зарплата приносить громаді прямі надходження.У легальному сегменті середня зарплата – включно з лінійним персоналом – становить близько 22 тис. грн, що вдвічі перевищує ту мінімалку, яку в кращому разі показує тіньова частина ринку. На практиці ми бачимо, що локація протягом 2025 року згенерувала понад 10 млн грн місцевих податків й орієнтовно 40 млн грн – до державного бюджету.Тепер подивимося з іншого боку. Якщо заклад не показує туристичний збір – він не «фіскалізує» гостей. Якщо не реєструє гостей офіційно, то не сплачує ПДВ й податок на прибуток. Якщо немає офіційного фонду оплати праці – не сплачується ПДФО, люди не мають соціального захисту, пенсійних відрахувань. Одна маленька «дірка» у прозорості веде за собою цілий хвіст недоодержаних коштів. Причому не тільки для місцевого бюджету, а й для державного.Скільки в підсумку недоотримує держава, точно порахувати складно. Але навіть поверхневий аналіз частки легального ринку показує, що йдеться про сотні мільйонів гривень щороку лише туристичного збору. А разом із ПДВ, ПДФО та податком на прибуток це набагато більше.Що відбувається в громаді, коли приходить легальний інвестор?Я часто чую від керівників громад: «Ми раді інвесторам, але хочемо побачити результати». Правильна позиція. Але я б запропонував іншу «оптику»: голова громади як директор підприємства. У нього є дохідна й видаткова частини, і його завдання – щоб дебет з кредитом сходився.Громада, яка вміє залучати інвесторів і створювати умови для легального бізнесу, – недотаційна. Вона не просить грошей із Києва, вона їх заробляє сама. Тому ставлення до інвестора має бути не про «дати чи не дати землю», це про власний бюджет на наступні 20 років.Коли в невеликому селищі з’являється заклад, який приймає 2000–3000 гостей одночасно, ця маса людей не сидить у номерах. Вони йдуть у місцеві магазини, на ринок, на заправку, у кафе. Виникає попит – і місцеві жителі на нього реагують: відкриваються нові заклади послуг, крафтові майстерні, екскурсійні маршрути, прокат. Тому що є гроші та запит.Звісно, з'являються нові робочі місця з офіційними зарплатами. Люди, які заробляють легально, витрачають у своїх громадах і самі платять податки. Мова про конкретні сім'ї, які залишаються жити там, де народилися, замість того щоб виїжджати до обласного центру або за кордон. В умовах, коли відбувається депопуляція регіонів – одна з найгостріших проблем України, такий ефект недооцінений.І ще

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
27 травня 2026

Новини на тему

Більше новин