Має бути паритет у КАБах: чому Україні потрібна своя керована авіабомба
Поки на фронті тривають важкі бої, в українському оборонному секторі відбувається поступовий зсув. 18 травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що Україна вперше створила власну керовану авіаційну бомбу – розробку учасника платформи Brave1, яка вже пройшла випробування й закуплена Міністерством оборони першою експериментальною партією. Бойова частина нової КАБ важить 250 кілограмів, а сама зброя здатна уражати цілі на десятки кілометрів вглиб після пуску.
Ця новина стає приводом для ширшої дискусії: де саме Україна відстає від Росії у "КАБній" гонці, чи можна замінити такі бомби чимось іншим і наскільки небезпечна залежність від іноземних поставок. Про це 24 Канал поговорив із авіаційним експертом, директором з розвитку оборонного підприємства Анатолієм Храпчинським – людиною, яка безпосередньо долучена до розвитку вітчизняної оборонки і регулярно представляє Україну на міжнародних безпекових форумах, зокрема у Празі.
Один із напрямів, де наразі немає паритету з росіянами – це КАБи. Храпчинський із цим погоджується і пояснює: щоб зрозуміти, що насправді стоїть за цим дисбалансом і що потрібно для його подолання, треба дивитися на проблему системно – від виробництва боєприпасів до стану тактичної авіації.
Храпчинський переконаний, що паритет у КАБах з Росією нам не просто потрібен – він життєво необхідний. КАБи, на його думку, – це один із тих фундаментальних інструментів, який може суттєво допомогти нам зупинити просування ворога.
Адже росіяни використовують їх як інструмент масованого проламування нашої оборони, і Україна не може відповідати на це лише артилерією чи дронами. Щоб ефективно нищити їхні наступальні резерви, бетоновані укріплення та логістичні вузли в тилу, в України повинен бути паритет у всіх без винятку напрямах. Створення власної керованої бомби дає нам змогу не лише захищатися, а й нав'язувати свої правила гри, вражаючи цілі з високою точністю, вважає експерт.
Авіаційний експерт
Однак, навіть за умови ідеального та масового виробництва самих боєприпасів, ключовою проблемою в будь-якому випадку залишиться питання носіїв. КАБ сам по собі не полетить до цілі – щоб застосовувати таку зброю у великих обсягах і справді вирівняти ситуацію на фронті, нам потрібно багато літаків. Це взаємопов'язана екосистема. Ми можемо виготовити тисячі розумних бомб, але без достатньої кількості сучасних західних бортів та адаптованих радянських винищувачів ми просто не зможемо реалізувати їхній потенціал. Тому реальний паритет у КАБах нерозривно пов'язаний із посиленням нашої тактичної авіації.
Нині Україна застосовує американські GBU (129-кілограмова бомба з дальністю 110 кілометрів), JDAM та франзуцькі AASM Hammer. Але чи можна покладати довіру виключно на них?
До теми Держдеп США схвалив продаж Україні боєприпасів розширеної дальності
Сучасна математика війни диктує свої жорсткі правила: фронт вимагає не просто інновацій, а насамперед дешевих модульних рішень та можливості їх швидкого масштабування, каже Храпчинський. Тому, хоч розробка і виробництво власних керованих бомб є серйозним технологічним викликом для нашої промисловості, шукати їм іншу альтернативу недоцільно, вважає експерт.
Довідково! Росія почала масово застосовувати керовані авіабомби з планувальними модулями УМПК із 2023 року, перетворивши це на один із головних інструментів тиску на українську оборону. Суть підходу – дешево і швидко: старі радянські фугасні бомби серії ФАБ масою від 250 до 3000 кілограмів оснащуються модулем планування та корекції, що дозволяє скидати їх за десятки кілометрів від цілі, не заходячи в зону дії українського ППО. Попри невисоку точність, масований характер застосування забезпечує руйнівний ефект: КАБи стали основним засобом проламування укріплених позицій, знищення будівель у прифронтових містах і тиску на лінію оборони по всій довжині фронту. Щомісяця Росія застосовує сотні таких боєприпасів, і саме вони значною мірою визначають динаміку наземних боїв.Україна у відповідь спирається на поставки американських JDAM-ER і французьких Hammer – значно точніших, але обмежених за кількістю. Обидві системи мають суттєві переваги в точності порівняно з російськими УМПК, однак їх критично не вистачає для системного впливу на хід бойових дій. Окрім того, американські JDAM-ER давно не модернізувалися і вже не повністю відповідають реаліям сучасного поля бою.
Скидання GBU в Афганістані у 2009 році / Фото Wikipedia
По суті, КАБ вже є найбільш ефективною та дешевою заміною ракет малого радіусу дії класу "повітря-поверхня", вважає експерт. Жодна інша зброя не здатна доставити таку масу вибухової речовини настільки ж економічно виправданим шляхом, щоб гарантовано розібрати бетоновані позиції ворога.
Авіаційний експерт
Що ж стосується покладання виключно на іноземні боєприпаси, то така залежність – це категорично не "ок". Представляючи український оборонний сектор на міжнародних безпекових майданчиках, як-от зараз у Празі, дуже швидко переконуєшся в одному: політичні настрої партнерів, бюрократичні процедури та обмеження на передачу або застосування зброї змінюються надто часто. Ми не маємо права ставити планування наших операцій у залежність від чужих політичних циклів чи затримок у логістиці. Максимальна опора на власні сили та об'єднання спроможностей українських зброярів – це єдиний надійний шлях до незалежності та ефективності на полі бою.
Хто ж зараз відстає у характеристиках КАБів – захід, чиї бомби вже використовує Україна, чи Росія? У цьому питанні важливо розділяти технологічну досконалість та математику масового промислового виробництва, вважає Храпчинський.
Авіаційний експерт
Якщо говорити про кількісний показник та темпи насичення фронту, то Росія змогла вирватися вперед завдяки концептуально іншому підходу. Вони створили максимально дешевий, простий та легкий у збиранні модуль УМПК, який дозволив їм у стислі терміни конвертувати колосальні радянські запаси старих фугасних бомб у далекобійну зброю. Вони виграють за рахунок валу: коли на позицію летять тонни чавуну, для ворога важлива не стільки витонченість конструкції, скільки масштаб вогневого тиску, який проламує будь-яку фортифікацію.
Водночас, якщо оцінювати саме тактико-технічні характеристики в контексті точності та надійності, російський КАБ критично відстає від західних аналогів – це однозначно не високоточна зброя, каже експерт.
Отже, Захід тотально випереджає Росію в "інтелекті" боєприпасів, але програє в усвідомленні того, що на війні такої інтенсивності навіть найрозумніша зброя повинна обов'язково підкріплюватися масштабними темпами виробництва, зазначає Храпчинський.
Поки Храпчинський наполягає на стратегічній необхідності власного виробництва, навколо нової української розробки вже точиться фахова дискусія. За даними Business Insider, українська КАБ має назву "Вирівнювач" і розроблена компанією DG Industry у межах платформи Brave1. Вона оснащена бойовою частиною масою 250 кілограмів, інтегрується з літаками F-16 і Mirage та використовує сучасні алгоритми наведення. Принципово важливо, що її вартість приблизно втричі нижча за американські JDAM-ER.
Зверніть увагу! 24 Каналу вдалося підтвердити, що "Вирівнювач" це попередня назва і ця бомба є однією з певної кількості розробок цієї зброї.
До теми Утричі дешевша за американські аналоги: ЗМІ розкрили переваги української КАБ "Вирівнювач"
Військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп, коментуючи нову розробку для 24 Каналу, наголосив: ключова умова бойової ефективності КАБ – стійке точне влучання з різних дистанцій і кутів атаки, а також захищеність від перешкод. Він порівняв підхід Росії з "статистичною зброєю" – тобто тактикою масованого застосування за рахунок кількості, а не точності. На його думку, "Вирівнювач" матиме справжню бойову цінність лише тоді, коли наблизиться до стандартів американських JDAM та французьких HAMMER – і водночас вироблятиметься у достатньому масштабі.
Читайте також Нова українська КАБ може стати дуже ефективною на фронті за однієї умови, – військой оглядач
Водночас військовий експерт Павло Нарожний звертає увагу на обмеження: за його оцінкою, дальність нової бомби – до 70 кілометрів, що з огляду на насиченість лінії фронту ворожим ППО вимагатиме від українських пілотів складних маневрів на малих висотах. Серед ймовірних цілей – опорні та спостережні пункти окупантів, бліндажі, пункти дислокації і логістика. Тобто саме те, про що говорить і Храпчинський: перш за все – руйнування оборонної інфраструктури ворога вздовж лінії фронту.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 травня 2026
