Рижі чи руді: як називати людей з вогняним кольором волосся

26.05.2026, 15:36 24tv.ua

Як називати людей з яскравим вогняним кольором волосся – "рудий" чи "рижий", розповідаємо з посиланням на "Горох".

Дивіться також Що таке "палісаднік": звідки взялося це слово і чи є воно в українській мові

26 травня – День рудих людей, а це чудова нагода поговорити не лише про яскравий колір волосся, а й про цікаві слова, які з ним пов’язані. Бо в українській мові не все так просто: одні кажуть "рудий", інші – "рижий. А котра ж з назв правильна?

Якщо ми зазирнемо до словників української мови, то зустрінемо обидва слова та приклади з української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Рижий / рудий – це червоно-жовтий або жовто-червоний колір, коли говоримо про колір волосся, шерсті, оперення.

Проте, мовознавці наголошують, що літературна норма української мови – рудий. Саме так правильно називати людину з мідним або вогняним кольором волосся чи позначати колір.

Слово "рудий" походить від праслов’янського rudyj ("червонуватий, мідний"), споріднене з "руда" залізна руда (мінерал), яка має характерне забарвлення руде чи іржаве. Пригадайте, іржа на металі рудого кольору.

Слово "рижий" теж можна почути, але воно вважається розмовним і трапляється і в українській мові і в російській, тому дехто вважає його росіянізмом. А от "рудий" є лише в українській.

Тобто правильно казати:

Про те, що обидва слова мають місце в українській мові свідчать назви населених пунктів та прізвищ, які певно що пішли від характерного кольору волосся: Рудик, Рудих, Рудченко, Руденко, Рудий, Рудь, Рудько, Рудень, Рудик, Рудяк чи Рижих, Рижак, Рижий, Рижко, Рижак та інші, ви точно їх чули.

Рудий колір є характеристикою "помаранчевого", "оранжевого" чи "жовтогарячого" кольору. Втім, нікому не спаде на думку назвати "рудим" апельсин чи мандарин, та й волосся рідко хтось назве "помаранчевим". Тому хоч слова є, і ніби позначають один колір, але кожне має своє змістове призначення.

А ще часто обличчя і тіло рудоволосих людей густо вкривають "веснушки" – характерні руді цяточки на шкірі, які з'являються у деяких людей переважно навесні. Тут теж є цікава мовна історія.

Варто зауважити, що російське слово "веснушки" українською перекладається як – "веснянки" або "ластовиння".

Так-так, те саме миле розсипане "сонечко" на носі й щоках має красиву українську назву. Їх ще називають – "поцілунками сонечка", а людей з ластовинням – "поціловані сонцем".

Що таке ластовиння: дивіться відео

В народі до ластівки звертаються з примовкою мета якої – вивести ластовиння: "Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки" та бігли умиватися. А ще існувало повір'я, що ластовиння з'являється у тих хто зруйнував ластівчине гніздо.

І якщо вже говорити красиво українською, то краще сказати: "У неї руде волосся і золоті веснянки".

Рудоволосих людей у світі небагато – приблизно 1 – 2 відсотки населення планети. Найчастіше руде волосся трапляється у жителів Ірландії та Шотландії.

А ще вчені кажуть, що рудий колір волосся пов’язаний із генетичною особливістю – мутацією гена MC1R. Саме через нього волосся набуває мідного відтінку, а шкіра часто стає світлішою й чутливішою до сонця.

До речі, не всі руді мають веснянки, але така риса справді зустрічається дуже часто.

У Давньому Римі руде волосся було модним і навіть дорогим. А уже в середньовіччі рудих людей іноді вважали чаклунами або "сонячними" людьми.

Є окремі фестивалі рудоволосих людей – наприклад, у Нідерландах на Redhead Days щороку збираються тисячі рудих з усього світу.

Фестиваль рудих: дивіться відео

У фольклорі рудих часто описували як веселих, хитрих або дуже темпераментних людей.

Руді люди завжди привертали увагу – і своїм незвичайним кольором волосся, і особливою зовнішністю. А українська мова має для цього свої гарні слова: не "рижий", а рудий, не "веснушки", а – веснянки або ластовиння.

Тож сьогодні – чудовий день, щоб сказати всім рудоволосим: ваша зовнішність справді сонячна й неповторна.

Читати повністю…