Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Як воюється, про що міркується та що найтяжче в службі мобілізованого без досвіду, розповідає краматорець Олександр, мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення
Краматорець Олександр Олійник у мирному житті був журналістом, а зараз вже майже два роки боронить Україну у лавах 15-го Слов'янського полку Нацгвардії України. Був на Запорізькому та Куп'янському напрямках. За два роки війни мав лише десять днів відпустки, два з яких провів у дорозі.
Краматорськ Пост до других роковин повномасштабного вторгнення поговорив з Олександром про втому від війни, новий закон про мобілізацію та про те, чого йому найбільше бракує.
Місто зустріло страхом, яким буквально було пронизане повітря
Як Олександр каже про себе: «Я не доброволець, у звичайному сенсі цього слова, я мобілізований». До військкомату чоловік прийшов після телефонного дзвінка з ТЦК 12 березня 2022 року. Там йому одразу видали бойову повістку.
«14 березня відправили автобусами колону у невідоме… Вночі прибули до Запоріжжя, як потім з'ясувалося. 15 видали форму, а 16 автомат і патрони. 17 поїхали охороняти та обороняти ДніпроГЕС та Дніпровський район Запоріжжя. Присягу приймав уже потім, тижні за 2-3, уже на бойовому посту, всім складом караулу», - згадує Олександр.