Рядяться в чортів, водять козу і пірнають в ополонку: українські звичаї від Маланки до Водохреща

28.12.2025, 08:03 thepage.ua

Після спокійного й родинного Святвечора в Україні настає час для галасливої Маланки та водіння кози, а завершує зимовий цикл пірнання в ополонку на Водохреще. нагадує календар зимових свят й розповідає про старі традиції, які можна адаптувати до сучасного ритму великих міст.Календар українських зимових святЗ переходом України на новоюліанський календар дати традиційних зимових свят змістилися, повернувшись до своєї логічної послідовності:24 грудня — Святвечір;25 грудня — Різдво;31 грудня — Щедрий вечір (Маланки);1 січня — Новий рік (день святого Василя);5 січня — Другий Святвечір (Голодна кутя);6 січня — Водохреще (Йордан).Маланка — це поєднання християнського свята (преподобної Меланії) та дохристиянських традицій. Це час «перепуття», коли старий рік зустрічається з новим. За народними уявленнями, Василь (Новий рік) приходить за Маланкою, і їхнє символічне вінчання знаменує оновлення світу.Читайте також:НовиниЧитайте також:Новини«Укрзалізниця» запускає додаткові поїзди з Києва до Закарпаття на Різдвяні свята – розкладПереодягнені учасники дійства-переберії «Київська Маланка» у Києві, 29 грудня 2024 року. Фото: УНІАНСвяткова вечеря на Щедрий вечір (Новий рік) має бути багата, різноманітна із м’ясними стравами та алкоголем.Страви на Щедрий вечір за версією проєкту «Витоки»щедра кутя з маслом, вершками й усілякими додатками;ковбаси;холодці;тушкована капуста з мʼясом;борщ;печеня;каша;локшина з гускою чи куркою;кровʼянка;ковбик (сальцесон);смажена печінка;паштети;квашенина: капуста, яблука, огірки, кавуни;пироги — багато й різних;паляниці;книші зі смаженою цибулею;вареники;калачі.«Випікають багацько солодкого: пиріжки з найрізноманітнішими начинками, медівники, бабку з кукурудзяного борошна (Буковина), цукерки, печиво, горішки. Кулінарною традицією є не лише почастувати гостей, а й обдарувати щедрувальників. З напоїв на столі: узвар, хмільна варенуха, меди, наливки, горілка», — пише для проєкту «Витоки» Олена Брайченко, дослідниця гастрономічної культури, кандидатка історичних наук.Як маланкують українціЯкщо Різдво пов’язане із духовністю, вшануванням предків та родинним затишком, то Маланка — це карнавал та бешкетування, неприпустиме у інший час. Традиційна Маланка — це малокерований і доволі гучний хаос. Група щедрувальників (від 7 до 20 осіб) пересувається із дзвонами, бубнами та ріжками, щоб здалеку сповіщати про своє наближення.Головні персонажі дійства — Маланка, у яку традиційно перевдягається хлопець, та Василь, якого зображує дівчина. Вони поводяться як «молоді», а вся процесія виступає як їх весільний почет. Серед інших персонажів обов’язковими є Шандар (керівник ватаги, який визначає маршрут і склад групи). Також участь беруть Дід, Баба, Чорт, Смерть, Ведмідь, Коза та Лікар.Очеретяний ведмедь в протигазі під час святкування Маланки (Переберії) в селі Белелуя Івано-Франківської області. Фото: УНІАНТрадиції маланкування в різних регіонах відрізняються. У Красноїльську — селищі на Буковині біля кордону з Румунією — маланкують з особливим розмахом. Місцеві чоловіки, що зображують ведмедів, одягають величезні костюми з соломи, які можуть важити до 50 кілограмів. В останній день року тисячі людей у масках та костюмах заповнюють вулиці Красноїльська, створюючи неймовірний візуальний та звуковий перформанс.Молодий чоловік у костюмі очеретяного ведмедя під час святкування Маланки (Переберії), у селищі Красноїльськ. Фото: УНІАНЯк водять «Козу» на Новий рікОбряд «Кози» — це театралізована вистава з чітким сюжетом навколо «смерті» та «воскресіння» тварини. На відміну від багатолюдної Маланки, «Козу» можна водити меншою групою від 3-х осіб.Підписуйтеся«У календарних обрядах, пов’язаних з аграрною магією, коза або ж її зооморфна маска — персонаж ряджених. Атрибутом є вивернутий назовні кожух, який символізує достаток та стосунок із потойбіччям. Вважалося, що в тім світі все навпаки: що тут мертве — там живе, що тут гарне — там потворне», — пояснює символізм дійства фольклористика Ярина Закальська.Центральні персонажі:Коза: символ родючості, що падає та вмирає, а потім перероджується;Дід: голосить над «померлою» козою та кличе на допомогу лікаря чи ворожку;Лікар: намагається оживити тварину ліками та закляттями.Дівчина робить селфі з переодягненим учасником дійства-переберії «Київська Маланка». Фото: УНІАНУ сучасному місті «Козу» та «Маланку» можна поєднати, а до класичного складу додати актуальних для нашого часу персонажів. Маланкарі можуть почати з галасливої ходи вулицями, а зупинившись в певній локації розіграти сценку з «Козою». Маланкування не тільки зробить зимові свята незабутніми, а й допоможе зібрати кошти на благодійні ініціативи. Адже благодійність є важливою традицією зимових свят.Дійство-переберія за участі Маланки та Василя у Києві 29 грудня 2024 року мало на меті зібрати кошти на допомогу українському війську. Фото: УНІАНЗакальська уточнює, що водять козу впродовж усього новорічно-різдвяного циклу, а до формування гурту виконавців часто залучають підлітків, неодружених парубків у кількості від 3–4 до 15–20.Тобто для відтворення традиції у великих містах можна обрати кілька днів напередодні та після Нового року, що дозволяє легше домовитися про візити до друзів чи організувати традиційне святкування в офісі.Що в Україні роблять на ВодохрещеЗавершує зимовий святковий цикл в Україні Йордан, або Водохреще, яке відзначають 6 січня. Це день освячення води та очищення, після чого карнавальний галас вщухає, а люди повертаються до буденного життя.Водохрещу передує голодна кутя (5 січня). В цей день «виганяють кутю», що символізує закінчення свят.Страви на Голодну кутю за версією проєкту «Витоки»пісна кутя (без масла);пиріжки з маком;варений і колочений горох з олійкою;вареники з капустою, гречкою, сушнею, чорницями;пухкі вареники з маком;капусняк;пісна юшка;печена картопля;смажена риба;тушкована з чорносливом капуста з грибами.На Водохреще 6 січня заведено освячувати воду у водоймах. Хоча купання в ополонці на Водохреща наразі є популярною традицією, в минувщину цей рух не був масововим. Адже в крижану воду пірнали переважно активні учасники святочних дійств, або ті, хто прагнув зцілитися від недугів.«Занурення не було обовʼязковим, купалися лише найсміливіші чоловіки та парубки, прагнучи убезпечити себе від хвороб упродовж року. Оскільки йорданська вода мала ще й очисну функцію, то особливим було символічне очищення від гріхів для учасників новорічних переберій. Згідно з народними уявленнями герої Кози й Маланки уподібнювалися до нечистої сили та мали змити із себе «скверну бісівських масок», — пише для проєкту «Витоки» історик Володимир Щибря.Рятувальники спостерігають за водохресним купанням. Фото: УНІАНФінальною вечіркою, таким собі афтепаті після всіх свят, була Розколяда. Її учасники збиралися, щоб умовно змити бісівський грим та розподілити зібрані кошти.Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + EnterТегиРіздвоНовий ріксвятаукраїнці

Читати повністю…