Нове в освіті 2025–2026: очне навчання, реформи та кадрові проблеми

04.09.2025, 18:39 thepage.ua

Новий навчальний рік вже розпочався, а з ним — і нові виклики. Адже в українській освіті тривають реформи й зміни відбуваються ледь не щороку. Щоб розібратися, що чекає попереду українських школярів, студентів та їхніх викладачів розпитує експертів з галузі освіти.Топ змін в освіті в навчальному році 2025-2026«Ми бачимо, що держава робить ставку на повернення до очного навчання та безпечної шкільної інфраструктури. Це важливий сигнал — адже школа залишається простором соціалізації, розвитку спільнот та соціально-емоційних навичок, підтримки дітей у часи війни», — узагальнюють в спільноті EdCamp Ukraine, що об’єднує понад 50 тис. українських освітян.Школяри у класі. Фото: УНІАНСтавка на очне навчання, вочевидь, є відповіддю на накопичені під час вимушеної дистанційки освітні втрати. Як зазначила в коментарі Ксенія Семенова, президентка Державного університету «Київський авіаційний інститут», для подолання освітніх втрат в Україні наразі будують підземні школи у Харкові, Запоріжжі, Кривому Розі, щоб діти безпечно навчалися саме у школах, а не дистанційно.Діти навчаються в підземній школі в Харкові. Фото: УНІАНЧитайте також:Дистанційно якісно навчити інженера неможливо, — Ксенія Семенова, президентка КАІ, про виклики освітиУ закладах вищої освіти також дедалі частіше роблять ставку на очне навчання.«Однією з можливих причин [падіння рівня якості знань студентів] називається тривале дистанційне навчання під час пандемії. Саме тому Київський авіаційний так багато ресурсів витрачає на організацію офлайн-навчання для студентів. Бо власний досвід показує, що дистанційно якісно навчити інженера неможливо», — продовжує Ксенія Семенова.Анна Сидорук, керівниця проєктів ГС «Освіторія» серед інших ключових змін виділяє впровадження підходу «Освіта для життя», запуск державної програми «Пакунок школяра», тестування «валюти школяра», пілотування нових стандартів профільної середньої школи та оновлення Держстандарту для початкової школи. Розглянемо перелічені новації більш детально.Освіта для життяЧасто учні та їхні батьки скаржаться, що діти змушені штудіювати формули та теореми, які у реальному житті їм навряд чи знадобляться. Щоб подолати розрив між теорією і практикою, Міністерство освіти і науки України ініціює реалізацію комплексної політики «Освіта для життя». В її межах учні у школі не лише здобуватимуть знання, а й розвиватимуть практичні навички та критичне мислення.Проте у навчальному році 2025-2026 з підходом «Освіта для життя» ознайомляться лише п’ятикласники деяких шкіл. Анна Сидорук уточнює, що з 1 вересня у 64-х школах планують оновити зміст уроків для 5 класів у мистецькій, технологічній та природничій галузях. Навчальні програми мають стати більш практичними.Пакунок школяраУ 2025 році в Україні вперше запровадили «Пакунок школяра» — одноразову виплату в 5 тис. грн на шкільне приладдя для першокласників. Подати заявку батьки першачків можуть через застосунок «Дія».Програма «Пакунок школяра» має великий попит серед українців. Станом на 2 вересня заяви подали майже 128 тис. родин. У межах першого етапу підтримку вже отримали 86 тис. родин на суму 430 млн грн, що становить 35% коштів, закладених у держбюджет. Ще 18 тис. сімей очікують на виплати найближчим часом. Водночас понад 3 тисячі заяв відхилили через невідповідність умовам програми.Першокласники прямують до свого класу в підземній школі в Харкові, 1 вересня 2025 року. Фото: УНІАНВалюта школяраЗ 1 жовтня в Україні розпочнеться тестування «валюти школяра». Проєкт охопить 15 тис. учнів, які за правильно виконані завдання отримуватимуть віртуальні «мрійки» в застосунку «Мрія». Згодом цю «валюту школяра» можна буде обміняти на реальні товари та послуги в певних мережах магазинів і кінотеатрів.Тобто, процес навчання для учасників тестування стає цікавішим і гейміфікованим. Але мета проєкту — не просто розважити дітей, а стимулювати їх активність у навчанні.Перші кроки до профілізації старшої школиУ 2025-2026 навчальному році відбуватиметься пілотування нових стандартів профільної середньої школи в понад сотні закладів.Нагадаємо, реформа старшої школи передбачає, що після 9 класу учні зі своїх шкіл переходитимуть до коледжів (технікумів) або до академічних ліцеїв. В останніх протягом трьох років з 10 по 12 клас старші школярі мають поглиблено вивчати предмети за обраним профілем.Повноцінний перехід до трирічної профільної старшої школи, що є частиною реформи НУШ («Нова українська школа»), має відбутися з 2027 року. Тобто, наразі школярі, які востаннє закінчуватимуть повну середню освіту після 11 класу, вчаться у 9 класі. Всіх молодших запланована реформа старшої школи торкатиметься безпосередньо.«Варто відзначити появу нових змістових елементів: предмет «Підприємництво та фінансова грамотність», оновлений курс «Захист України», перші кроки до профілізації старшої школи. Для вчительства це означає потребу у швидкому засвоєнні нових програм, опануванні сучасних методик та додаткових навичок. Усі зміни мають бути підкріплені системною підтримкою, реалістичними термінами впровадження й широким залученням учительства до ухвалення рішень», — продовжують в EdCamp.Аби допомогти освітянам України на цьому етапі в EdCamp Ukraine обіцяють проводити відповідні курси й навчання і сподіваються, що 2025–2026 навчальний рік може зміцнити довіру між школою, вчительством і суспільством.Стрілецька підготовка в навчальному закладі, де реалізується оновлений курс «Захист України». Фото: УНІАНРух до незалежності університетівСеред основних змін, які очікують вищу освіту, Сергій Квіт, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), ексміністр освіти і науки України (2014-2016), нагадує про реформу, внаслідок якої зменшиться кількість закладів вищої освіти, натомість підвищиться їхня якість.Серед інших необхідних змін Квіт називає:запровадження фінансової автономії ЗВО;створення інноваційних екосистем довкола провідних університетів;порозуміння і взаємодія з ринком праці в умовах майбутнього піднесення української економіки;розвиток унікальної внутрішньої культури кожної університетської спільноти;започаткування фінансування наукових досліджень на національному рівні, адже зараз відбувається лише підтримка застарілої наукової інфраструктури.Читайте також:Чому відтік молоді за кордон небезпечніший, ніж низький бал НМТ, пояснює Сергій Квіт, НаУКМАСвоєю чергою, Ксенія Семенова очікує на пакет реформ Science City, який дозволить університетам заробляти кошти наукоємними послугами через наукові парки. Цей проєкт має ввести для наукових парків при університетах такий самий правовий режим, як «Дія.City» для IT-сфери.Які виклики постають перед освітою у 2025-2026 навчальному році«Серед основних викликів я б першочергово, звісно, виділила питання безпеки. На другому місці — емоційна втома педагогів через контекст війни. Навчання, котре переривається сиренами та обстрілами, без сумніву, значно впливає на їхній психологічний стан. Окрім цього, спостерігаємо поглиблення кадрового дефіциту», — зазначає Анна Сидорук.Діти заходять в шкільне укриття в Чернігівській загальноосвітній школі у Чернігові 1 вересня 2025 року. Фото: УНІАНКадрові проблеми в освітіСтосовно кадрового дефіциту, команда «Освіторії» нещодавно провела дослідження, яке показало, що за два роки повномасштабного вторгнення 40 тис. українських учителів залишили професію. Крім того, до 2030 року ще 40% із тих, хто зараз працює, планують покинути цю діяльність. До того, разом із нестачею кадрів, перед школами постає виклик, пов’язаний із браком технічного оснащення.Якщо середня освіта відчуває брак кадрів, то в університетах попереджають про ризики звільнення викладачів інженерних спеціальностей. Адже, як зазначає Ксенія Семенова, через те, що в Україні впала кількість вступників на інженерні спеціальності, університети починають скорочувати відповідний викладацький склад.«Університети, які не мають наукової роботи, не зможуть платити людям, щоб просто зберігати їх у себе. Тоді в Україні залишаться лише заклади з гуманітарними спеціальностями: «Менеджмент», «Маркетинг» та «Психологія», якщо дивитись на тренди цьогорічної вступної кампанії. Ми з інтересом будемо спостерігати за іншими технічними університетами і тим, як вони реагуватимуть на цей виклик», — каже Ксенія Семенова.Open Day на факультеті аеронавігації, електроніки та телекомунікацій КАІ. Фото: КАІПовернення до навчання в УкраїніЧерговим викликом для української освіти є адаптація учнів, які тривалий час навчалися за кордоном. За словами Анни Сидорук, ці діти повертаються з високими знаннями іноземних мов, мистецтва, науки й з більшим розумінням прикладного використання академічних знань, але при цьому спостерігається просідання українознавчого компонента — мови, історії, літератури.«У класі наразі можуть навчатися діти з абсолютно різним освітнім досвідом — ті, хто жодного разу не сидів за партою, бо навчався онлайн; хто був на домашньому навчанні; хто тривалий час перебував за кордоном. І для вчителя це також вагомий виклик», — описує ситуацію Анна Сидорук.Зробити освітнє середовище більш сприятливим, за словами Сидорук, мають наступні кроки:ухвалена постанова, що дозволяє дітям дистанційно навчатися за українською програмою паралельно з іноземною школою;спрощено умови переведення до українських шкіл;для учнів, які повертаються до громад, де немає можливості відвідувати школу очно, запроваджується педагогічний патронаж;учні можуть обирати сімейну, екстернатну чи дистанційну форму освіти.«Окрема проблема – відтік випускників шкіл за кордон з метою вступу в зарубіжні університети. Я б сказав, що це набагато серйозніший виклик, оскільки навчання на бакалаврських програмах за кордоном часто призводить до розриву соціальних зв’язків українських студентів з Україною», — зазначає Сергій Квіт.Національний університет «Києво-Могилянська академія». Фото: УНІАНПідписуйтесяГоловне від The PageДякуємо, що підписалися на The Page.Буде гаряче!Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.Я погоджуюсь з політикою конфіденційностіПодя

Читати повністю…