Як українці раніше будували собі хати: Мій дім – моя фортеця

18.05.2025, 09:04 argumentua.com

Мій дім – моя родина. Будування дому раніше було ключовим моментом у житті української сім’ї – це вирішувало безліч питань в багатодітних патріархальних родинах. Чоловік міг вважатися справжнім господарем не тоді коли він оженився, а вже після того, як мав куди привести свою дружину.На батьківську хату могли розраховувати найменші діти. Вони гляділи стареньких батьків аж до їхньої смерті. Старшим дітям зазвичай будували окремі хати (звісно, якщо батьки були заможними). Також варто зазначити, що мова йде про синів, бо ще сто років тому дівчата переходили жити в сім’ю чоловіка. Для суспільства тих часів життя чоловіка в сім’ї жінки вважалось неприйнятним, зазначає видання «Український інтерес».Різновиди українських хатХати за своєю будовою відрізнялись в різних регіонах України. Наприклад, на Поліссі вони були більш архаїчні. Тут їх будували з дерева – наявність лісів на цих територіях сприяла цьому.Тоді ж як на Півдні України, де переважають степи, будинки часто зводили з каменю і глини. Стіни робились товстими, а вікна великими.В східних областях – на Слобожанщині – хати були дерев’яними, але зрідка стіни плелись із хмизу, а потім оброблялись глиною, а подекуди складались із каменю, як на Півдні.В західних областях – в Карпатах – хати відрізнялись своїми архітектурними формами: від критих соломою дахів бойківських хатин до гуцульських жител з дошками-драницями, покритими різьбленням. Також на Заході в хатах часто зустрічаються галерейки зі стовпчиками замість звичних порогів.Місце для будівництваСпорудження хати мало чимало премудростей, в яких годі було розібратись пересічній людині. Тому раніше люди покладались не лише на свої сили, але й шукали будівельників або людей, що вже мали досвід у споруджені хат.Перше, що варто було зробити – це підібрати відповідне місце. Основна вимога до такого місця – ритуальна чистота. Потрібно було дізнатись чи на місці, де планувалось будівництво, ніхто не вкоротив собі віку, чи нікого тут не вбили? Також варто було переконатись, що поблизу немає поховань.Наші предки намагались уникати місць, де росло дерево. Пояснення цієї заборони були різні: “щоб не було в хаті пня”, “не буде здоров’я”, “люди помиратимуть”. Так само не зводились хати там, де раніше проходила межа, біля перехрестя доріг.Читайте також: «Жінки в колгоспах – велика сила». Хто вони - українські призвідниці Голодомору?Мій дім. Час будівництваЩодо часових обмежень, то раніше дім не закладали у високосний рік і в свята. Нерідко брались до уваги астрономічні особливості.Подеколи будівництво починалось на підповню. Також закладали хату на третій день молодика або під час повного місяця. Ці особливості залежали від регіону. У сусідніх сіл могли бути різні традиції щодо цього. Якщо на небі не було зірок, то хату не закладали.Люди намагались не починати цю важливу справу в середу і п’ятницю – так звані пісні дні в церковно-народній традиції. Практично всюди вважалось, що понеділок теж важкий день. Розпочинати роботу було найкраще до полудня.Читайте також: Повстанці під землею. Як виживали у криївках бійці українського визвольного руху?Будівельні обрядиКлючова фігура в закладанні хати – будівельник, якого раніше називали майстром. Серед народних повір’їв побутувало уявлення, що він може закласти хату “на горе”. Саме тому його намагались не гнівити, а також пильно слідкувати за тим, що він робить.Зазвичай із так званим “закладанням” пов’язане поняття будівельної жертви. Вважалось, що “закладати” на когось потрібно обов’язково, інакше це погано відіб’ється на здоров’ї сім’ї чи худоби.Ображений будівельник міг “закласти” хату на голову хазяїна, тоді вважалось, що такій людині довго не прожити. Варто зазначити, що в деяких регіонах дійсно “закладалась” хата на живу людину, яка була не проти цього. Наприклад, на це могли погодитись найстарші люди в сім’ї. Найчастіше “закладали” на курей, котів або собак. Вважалось, що те, на що майстер “заклав” хату, не буде вестись в домівці.Раніше на закладини хати віддавався в якості жертви півень. Наприклад, на Поліссі його варили і пригощали ним будівельників.Серед загальнослов’янських традицій були і криваві жертви, що закладалися у фундамент – переважно півень чи курка, рідше інші свійські тварини. Частіше тваринну жертву замінювали жертовними предметами. Майстер робив на покуті ямки, куди складались гроші, свячене на Трійцю чи на Маковея зілля, хліб, сіль і зерно. Також підвалини хати часто посипали свяченим маком чи зерном, щоб захистити житло від нечистої сили.Облаштування дверей і вікон вимагало виконання певних обрядів. Під поріг клали свячені трави, чистотіл, мак-видюк тощо, щоб вберегти дім від нечистої сили. Так само під підвіконня клались трави, що мали захистити від злих духів, хвороб чи шкідників. Наприклад, освячені на Маковея волошки вважались засобом проти появи мишей у домі.Сволоки – балки, що тримають стелю – мали відповідати певним критеріям. Вимагалось, щоб деревина була рівною і не пошкодженою “ані людиною, ані звіром”. Після того, як сволок був укладений на зруб хати, майстер обов’язково хрестився.Читайте також: Історія української Курщини – від заселення українцями до зросійщення“Закладчина” обов’язково закінчувалась могоричем для будівельників. Також на святкування запрошували родичів і трьох випадкових перехожих, щоб ті благословили житло.Мій дім. НовосілляУ вже збудовану хату першим намагались пустити переночувати якусь тварину. Найчастіше це був кіт. Рідше півень. Інколи кіт і півень разом.Люди цю традицію пояснювали так: кіт, нібито, мав злякати чи вигнати нечисту силу, що могла оселитися в хаті. Півень – птах, що теж може налякати нечисту силу.Ця традиція існує в перекрученій сучасній версії. Містяни після купівлі квартири намагаються першим в нове житло впустити кота. Навіть у ту квартиру, де вже жили люди.Існувало повір’я, що якщо тварини, які переночували в хаті, померли, то лиха доля чекає також і на господарів дому. Це вважалось свідченням того, що домовик не злюбив сім’ю для якої побудували хату.Домового духа намагались задобрити хлібом і сіллю на рушнику. З цим дарунком в дім входив господар і з примовлянням клав їх на підвіконня. В деяких селах першим в хату мав зайти найстарший серед роду. Вважалось, що перший, хто переночує в новій хаті, після смерті стане “духом-захисником” дому. З цим повір’ям також пов’язують і уявлення про домовиків, як померлих предків. В деяких селах домовика не задобрювали і не звали, бо були переконані, що він і сам прийде.Читайте також: Історія порятунку Михайла Куцяби який єдиний з усієї родини уникнув заслання в Сибір. «Ми йдемо на смерть. А ти маєш жити й розказати правду своїм онукам»— Максим Липчанський, опубліковано у виданні «Український інтерес»Ілюстрації з книги “Народна архітектурна творчість України”, Віктор Самойлович, 1977 рік / etnoua.infoЧитайте також: Історія порятунку Михайла Куцяби який єдиний з усієї родини уникнув заслання в Сибір. «Ми йдемо на смерть. А ти маєш жити й розказати правду своїм онукам» Вирвані з землі: трагедія депортації українців із Закерзоння у 1944-1951 рокахГерої УПА. Нерозгадана таємниця справи №9833Old Khata: про давні хатиМодест Семирозум і його дивовижне життя: забутий командир бою під Крутами"Месники" на горі Монастир Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. КоментаріView the discussion thread. Новини08:00Мерц: Європа не розглядає відправлення військ в Україну 20:00У неділю в Україні знову дощитиме, на заході вночі заморозки 19:54Комбат 47-ї бригади подав рапорт на звільнення через "дебільні задачі" на Курщині 17:03ДЕСС почне з Київської митрополії УПЦ: чи не афілійована вона з РПЦ МП 14:0110 країн посилять захист критично важливої підводної інфраструктури на Балтиці 12:20Їжа для мільйонів голодуючих людей псується через рішення Трампа ‒ Reuters 10:03Очевидний агент ФСБ, угорський урядовець шукав у США інформацію для тиску на опозицію перед виборами 09:07Ворог атакував рейсовий автобус на Сумщині, 9 людей вбито 08:00"Хотєлкі" ті ж самі: "нейтралітет", відмова від репарацій та "права російськомовних" - Росія озвучила Україні в Стамбулі п’ять вимог 07:03Путін не є перешкодою, він прагне домовленостей. Головна перешкода - відсутність "козирів" у Зеленського, - Трамп Підписка на каналTwitter social iconTelegram social iconRSS iconНовини партнерів Коментарі Відео1944: Хронологія депортації кримських татар радянським режимом Вишиванка як оберіг: родинні історії, традиції та збереження спадку Кожен, хто купив житло у Комарницьких, має бути перевірений правоохоронцями ГоловнаПро сайтОпитування© 2011 «АРГУМЕНТ»Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. Контакт: [email protected] На батьківську хату могли розраховувати найменші діти. Вони гляділи стареньких батьків аж до їхньої смерті. Старшим дітям зазвичай будували окремі хати (звісно, якщо батьки були заможними). Також варто зазначити, що мова йде про синів, бо ще сто років тому дівчата переходили жити в сім’ю чоловіка. Для суспільства тих часів життя чоловіка в сім’ї жінки вважалось неприйнятним, зазначає видання «Український інтерес».Різновиди українських хатХати за своєю