Сі, Пу і Тра «обговорять мир у всьому світі»
Широко розрекламована тристороння зустріч Путіна, Трампа та Сі в китайському Шеньчжені відбудеться лише в четвер, 19 листопада, проте вона вже шаленими темпами обростає різноманітними заявами, витоками інформації та коментарями, причому останні нерідко бувають саркастичними й навіть глузливими.
Про те, що згадана трійця збереться «поговорити за мир у всьому світі», пише британське видання The Guardian, оскільки порядок денний зустрічі, за чутками, ніяк не можуть узгодити через занадто різні інтереси учасників цих посиденьок, про що піде мова далі.
На момент написання цих рядків було відомо, що Пекін підтвердив зустріч Сі Цзіньпіна, Трампа та Путіна, як повідомив канал CNBC із посиланням на МЗС Китаю.
Зазначається, що для Сі Цзіньпіна сама по собі здатність зібрати Путіна та Трампа за одним столом — у форматі «перший серед рівних» — принесе значні політичні дивіденди ще до початку обговорень.
Проте головною перешкодою на шляху до проведення цього першого у своєму роді саміту наразі, вочевидь, є «розбіжності щодо порядку денного».
Як відомо, Вашингтон приділяє першочергову увагу переговорам із питань ядерного нерозповсюдження та конфлікту на Близькому Сході, водночас не надаючи великого значення перспективам обговорення ситуації в Україні — темі, яка посідає чільне місце в порядку денному Москви.
Проте путінський помічник Юрій Ушаков стверджує, що переговори в Шеньчжені стануть продовженням дипломатичних зусиль, спрямованих «на врегулювання конфлікту в Україні шляхом переговорів».
Китай не уточнив, які саме питання обговорюватимуться на зустрічі трьох лідерів.
Зважаючи на тісні стратегічні зв’язки, Сі Цзіньпін, можливо, схилятиметься до того, щоб зробити Путіну послугу, взявши участь у зустрічі. Однак спільна заява щодо України, заходів безпеки чи санкцій проти Росії є малоймовірною, оскільки це змусило б Пекін узяти на себе відповідальність за те, на що він не може і/або не хоче впливати.
Загалом щодо зустрічі лунають неоднозначні оцінки.
Що стосується інтересів Москви, то сама зустріч на одному рівні з лідерами США та КНР може бути використана Кремлем для демонстрації того, що Росія залишається однією з ключових світових держав, попри економічні труднощі та міжнародну ізоляцію.
Низка оглядачів та офіційних осіб в Україні та Європі побоюються сценарію «Ялти 2.0» — переговорів про безпеку та переділ сфер впливу без участі країн, яких це безпосередньо стосується (зокрема України, держав Балтії та Східної Європи).
Своєю чергою, Китай підходить до формату з обережністю, розглядає війну в Україні насамперед як питання європейської безпеки і не поспішає беззастережно підтримувати вимоги Москви, побоюючись погіршення відносин із Європою.
Представники США, повторимося, заявляють, що основними темами можуть стати контроль над ядерними озброєннями та ситуація навколо Ірану, тоді як власне війна в Україні може не стати центральною темою тристоронньої бесіди.
Аналітики розходяться в думках: одні застерігають від послаблення союзів демократичних країн і поступок авторитарним лідерам, інші вважають сам діалог вимушеною спробою знизити напруженість і знайти вихід із затяжних конфліктів.
Потік оцінок і прогнозів напередодні зустрічі в Шеньчжені знаходить відображення в медіа.
Видання The Financial Times стверджує, що Трамп, Сі та Путін очолюють тиждень дипломатії з високими ставками в Азії, проте можливість «нової Ялти» викликає сумніви.
Саміти в Китаї та на Філіппінах слугують тлом для цілої низки зустрічей за участю впливових глобальних суперників.
У четвер південнокитайське місто Шеньчжень стане місцем проведення першої зустрічі Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна — кульмінації тижня напружених дипломатичних переговорів в Азії.
Дехто називає цю тристоронню зустріч «Ялтою 2.0» на честь конференції 1945 року в Криму, де президент США Франклін Д. Рузвельт, прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль і радянський лідер Йосип Сталін визначили міжнародний порядок після Другої світової війни.
Хоча від цієї зустрічі не очікують якихось конкретних результатів, потужний символізм зустрічі Трампа з авторитарним Сі Цзіньпіном і реваншистським Путіним матиме відлуння в усьому світі, особливо в таких гарячих точках, як Україна, Тайвань і Близький Схід.
Очікується, що члени АТЕС, на частку яких припадає 62% світового ВВП і приблизно половина світової торгівлі, обговорюватимуть такі питання, як безпека ланцюгів постачання та штучний інтелект.
Однак засідання форуму перебуватимуть у тіні зустрічей Сі Цзіньпіна, Трампа і Путіна, а також контактів між китайським лідером і прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїті, чиї висловлювання щодо Тайваню торік спричинили запеклу суперечку з Китаєм.
Ходили чутки, що Трамп може зустрітися з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином або в Китаї, або на Філіппінах, проте представник США заявив, що нічого подібного не планується.
Останніми місяцями і Трамп, і Путін публічно висловлювали ідею проведення тристоронньої зустрічі. Пекін спочатку ставився до цього з обережністю через ризики, пов’язані з непередбачуваністю поведінки обох лідерів. Однак після кількох тижнів переговорів із Вашингтоном і Москвою було вирішено взятися за реалізацію цієї ідеї.
Одне з джерел, обізнане з перебігом підготовки, повідомило, що Китай, Росія та США вирішили не узгоджувати порядок денний — незвичний крок із боку приймаючої сторони в особі Сі, який зазвичай наполягає на суворо регламентованих бесідах з іноземними лідерами.
Один з американських посадовців заявив, що Трамп порушить питання про контроль над ядерною зброєю та її розповсюдженням, але підкреслив, що президент хоче ініціювати обговорення між трьома найбільшими ядерними державами і не розраховує на досягнення угоди.
«Для Китаю це складна тема, але ми вважаємо, що йому час, так би мовити, посісти місце за столом дорослих», — сказав американський посадовець.
Хоча Сі Цзіньпін прагне підкреслити свої відносини з Трампом і Путіним, він також намагається уникнути порівнянь із Ялтинською конференцією 1945 року, на яку Китай не запросили, попри його вагому роль у боротьбі з Японією у Другій світовій війні.
Тристороння зустріч також криє в собі ризики для Сі Цзіньпіна, оскільки може асоціювати Китай із конфліктами в Україні та в Ірані, тоді як Пекін прагне уникати центральної ролі в мирних переговорах.
Москва не приховує свого прагнення створити «нову, сучасну Ялту», яка б відображала її цілі в Європі. Однак, за словами джерела, близького до Кремля, небажання Китаю брати активну участь у мирному процесі щодо України означає, що лідери трьох країн навряд чи детально обговорюватимуть це питання в Шеньчжені.
Директор Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв зазначив, що ця зустріч може стати для Росії заходом із низьким рівнем ризику, який підвищить престиж Путіна.
«Це надає йому статусу одного з провідних світових лідерів, хоча об’єктивно Росія не перебуває в одній лізі зі США та Китаєм, якщо не брати до уваги розмір її ядерного арсеналу», — сказав він.
Головним бенефіціаром тристоронньої зустрічі в Китаї, найімовірніше, стане Володимир Путін, вважають аналітики, а Сі та Китай купатимуться в променях слави, пише британське видання The Guardian, охарактеризувавши невизначений порядок денний тристоронньої зустрічі як «обговорення миру в усьому світі» з посиланням на заяву МЗС Китаю.
Авторитет російського президента зміцниться завдяки тому, що два інші лідери — Дональд Трамп і Сі Цзіньпін, — чиї країни насправді є набагато могутнішими, ставитимуться до нього як до рівного.
Очікування від тристороннього саміту в Шеньчжені щодо укладення якоїсь суттєвої угоди є незначними.
Науковий співробітник із міжнародних відносин і фахівець із Китаю з Браунського університету в США Лайл Голдштейн заявив, що зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна та Путіна не принесе суттєвих результатів.
«Жодної «Ялти», як багато хто побоювався, не буде», — сказав він.
Завідувач кафедри зовнішньої політики імені Майкла Армакоста Брукінгського інституту Джонатан Цзін зауважив, що статус Трампа як «кульгавої качки» утримає Сі Цзіньпіна та Путіна від спроб укласти довгострокові домовленості зі США.
«Обидва лідери знають, що час Трампа спливає навіть швидше, ніж його вплив, і що всього за 26 місяців він втратить будь-яке значення… Навіщо комусь із них укладати угоду з лідером, чиї повноваження та вплив ідуть на спад? Вони підуть на це лише в тому разі, якщо вважатимуть, що зможуть дипломатичним шляхом витягнути з Трампа більше, ніж зможуть отримати від наступного американського президента», — заявив Цзін.
Утім, Голдштейн, який минулого тижня під час візиту до Шеньчженя вивчав очікування Китаю щодо саміту, спрогнозував, що Трамп візьме приклад із попередніх президентів і приділятиме дедалі більше уваги глобальним питанням, оскільки після перемоги демократів у Палаті представників і Сенаті його вплив на внутрішній арені, вочевидь, скоротиться.
«Президент сильно постраждав від результатів виборів, і в найближчі два роки його можливості будуть обмеженими. Це може спонукати його до активнішої зовнішньої політики, оскільки в цій сфері він може діяти з меншими обмеженнями. Мене б не здивувало, якби Трамп був готовий піти ва-банк, щоб знову справити фурор у царині зовнішньої політики», — сказав Голдштейн.
Зважаючи на високий ризик відновлення війни з Іраном і на те, що війна між Росією та Україною, попри зусилля Білого дому, досі не піддається дипломатичному врегулюванню, Голдштейн припустив, що Трамп може спробувати «здійснити вражаючий зовнішньополітичний прорив в Азії», наприклад, уклавши угоду з Кім Чен Ином. Очікується, що північнокорейський лідер не візьме участі в саміті АТЕС, хоча ширяться чутки, що він може там з’явитися.
Безпрецедентна зустріч Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа та Володимира Путіна в Шеньчжені цього тижня буде присвячена темам «виняткового значення», зокрема «забезпеченню миру в усьому світі», заявило Міністерство закордонних справ Китаю.
Підтвердження проведення в четвер тристоронніх переговорів на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) зміцн
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 листопада 2026