У відповідь на питання про архітектуру безпеки в Європі Москва може висунути умову про повернення НАТО до кордонів 1997 року
Про те, що переговори про мир із Москвою — заняття малоперспективне, писали вже давно і всі, кому не ліньки. Поки не буде усунуто, як люблять говорити в Москві, «корінну першопричину» у Кремлі, на серйозні зрушення в мирному процесі сподіватися не варто, хіба що в Росії настане дещо схоже на 1917 чи 1991 рік.
Це зайвий раз підтверджує остання інформація медіа про те, що у відповідь на порушення питання про майбутню архітектуру безпеки в Європі в Москві готові висунути розвиток цього питання у вигляді «відкату» НАТО до кордонів 1997 року. Наскільки можна зрозуміти, це одна з тих самих «корінних першопричин» московської агресії в Україні, про які часто говорять московські персонажі, включно з «особою, схожою на Путіну» (особою, схожою на Путіна). Тобто відхід НАТО на позиції 1997 року може бути публічно заявлений як умова миру в Україні.
Щодо того, хто перший запропонував ідею про включення до порядку денного переговорів питання про «архітектуру безпеки в Європі», є суперечлива інформація.
Видання «Українська правда» з посиланням на анонімні джерела стверджує, що авторство ідеї належить оточенню Зеленського, яке хоче змістити акцент переговорів із територіальних питань.
Для цього Київ хоче перевести обговорення на ширшу тему — майбутню систему безпеки в Європі.
Видання «Українська правда» стверджує, що попередній раунд переговорів, що відбувся в лютому цього року в Женеві, був зосереджений на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, яку українські переговорники в контактах із командою Трампа називають «Доннілендом», але діалог зайшов у глухий кут.
«Там були танці з бубнами навколо виведення військ, якихось адміністрацій, американської участі в управлінні та всіляких подібних речей. Але коли дійшло до того, чий прапор висітиме над пропускним пунктом цього «Донніленда», Путін сказав, що російський. Наші сказали: «Давайте тільки не ваш». І це зірвало весь переговорный процес», — цитує видання одного з українських чиновників.
Тепер Київ хоче розширити порядок денний, щоб зламати російську формулу («земля в обмін на мир») і обговорювати не лише територіальні поступки, а й майбутню систему безпеки України та Європи, зокрема гарантії для Києва та його співпрацю з НАТО. У такому разі питання Донбасу може стати частиною ширшої угоди, а не центральним предметом переговорів.
Українська сторона не вважає достатніми гарантії, що базуються лише на обіцянках Дональда Трампа.
«У нас усередині країни довіра до Трампа всього на 6% вища, ніж довіра до Путіна. Просто під запевнення Трампа тут ніхто нічого не зробить», — пояснює джерело видання.
Наразі Київ також намагається залучити до переговорного процесу європейських представників.
За даними «Української правди», Євросоюз делегує на зустріч очільника офісу голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн Бйорна Зайберта, якого видання Politico називало однією з найвпливовіших фігур у структурі ЄС.
У Києві розраховують, що до питання деескалації на переговорах можуть дійти приблизно до третьої зустрічі. Ідеальним варіантом вважається вихід на домовленості до Нового року, проте в Києві не вірять, що Москва готова до такого розвитку подій.
Першу зустріч Київ хотів би провести раніше, ніж планувалося спочатку, — до 10 листопада.
«У грудні кожен тиждень буде важливим. Коли в тебе немає світла, води чи опалення, то всі дні мають значення», — розповів співрозмовник видання в команді Зеленського.
За даними «Української правди», Київ пояснив це американській переговорній команді, і тепер вони разом намагаються зрушити ці терміни.
Напередодні помічник Путіна Юрій Ушаков сказав, що переговори можуть початися після 4 листопада.
Нагадаємо, що після останнього візиту Віткоффа до Росії Москва погодилася на відновлення тристоронніх переговорів з Україною.
На цих переговорах ітиметься не лише про остаточні умови миру, а й про «архітектуру європейської безпеки», розповів наступного дня після переговорів Путін. За його словами, про це повідомил (повідомив) представник США.
Але є версія, що Путін бачить у переговорах щодо закінчення війни в Україні можливість змусити НАТО відмовитися від розширення на схід і повернутися до кордонів 1997 року, і саме для цього Кремль пропонує додати в мирний процес представників Європи, як пише британське видання The Telegraph з посиланням на джерела в дипломатичних відомствах західних країн.
Зазначається, що раніше підключити європейців до переговорів щодо України пропонував помічник президента РФ з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков. Він заявляв, що Євросоюз і Північноатлантичний альянс почали «серйозніше підходити» до пропозицій Росії, і позиція Європи щодо миру між Москвою і Києвом має «ключовий характер».
Але, як пояснюють співрозмовники The Telegraph, реально за цим криється старий намір Кремля домогтися відкату НАТО до кордонів 1997 року або, як мінімум, виведення військ і озброєнь із п’яти країн альянсу, що межують із Росією: Латвії, Литви, Польщі, Фінляндії та Естонії. Західні дипломати однозначно не готові на поступки російській стороні в цьому питанні.
При цьому співрозмовники The Telegraph переконані, що максимальний відкат НАТО на захід і надалі слугує однією з ключових для Путіна умов закінчення війни в Україні. Другим пунктом вони називають позбавлення Києва фактичного суверенітету. Така позиція робить малоймовірним реальний успіх анонсованих на листопад технічних переговорів в Абу-Дабі між представителями Вашингтона, Києва та Москви.
З вимогою «відведення всієї військової інфраструктури НАТО на позиції 1997 року» Москва зверталася до альянсу в грудні 2021 року, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення в Україну. Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков вимагав тоді від НАТО «збирати манатки» та звинувачував альянс у тому, що той нібито прагне «відтіснити» Росію і «перевести її на роль підлеглого».
Згодом до теми експансії НАТО на схід та її небезпеки для Росії неодноразово звертався особисто Путін. Необхідність «спецоперації» він пояснював, зокрема, загрозою, яка нібито виходила від альянсу для Москви, називаючи це однією з «першопричин» війни в Україні. Проте якраз після 24 лютого 2022 року до альянсу вступили Швеція та Фінляндія, які раніше утримувалися від цього кроку протягом десятиліть.
Вимога про «кордони 1997 року» передбачає щонайменше виведення військ і озброєнь НАТО з половини країн-учасниць — 16 із 32 чинних держав-членів. Окрім Швеції та Фінляндії, йдеться про три екс-радянські республіки (Латвію, Литову, Естонію), шість учасниць скасованої Організації Варшавського договору (Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію, Словаччину, Чехію), чотири республіки колишньої Югославії (Північну Македонію, Словенію, Хорватію та Чорногорію), а також Албанію.
Чинний статут НАТО у статті 10 проголошує політику «відчинених дверей». Членом організації за власним бажанням і за консенсусом чинних учасників може стати будь-яка держава, і втручання третьої сторони в процес не передбачено. НАТО за 77 років історії знає два прецеденти, коли учасниці лише тимчасово призупиняли членство у військових структурах альянсу, але не розривали з ним повністю (Франція в 1966–2009 та Греція в 1974–1980 роках).
Цілком очевидно, що така постановка питання заведе переговори в глухий кут.
Хтось досі вірить, що Москві потрібен мир?
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 жовтня 2026
