Для колапсу економіки є одна умова: інтерв'ю Амеліна про нищівний удар по Росії, таємні інтереси Трампа й переговори в Абу-Дабі
Удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах дедалі сильніше б'ють по економіці Росії. Москва продовжує говорити про переговори, а команда Дональда Трампа розглядає можливості для бізнесу з країною-агресоркою.
Виконавчий директор і співзасновник "Українського інституту майбутнього" Анатолій Амелін в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, за якої умови російську економіку чекає колапс, чи можливе енергетичне перемир'я та на що насправді розраховує Путін. Також експерт оцінив ризики для Європи й пояснив, чому Україні потрібно готуватися розраховувати передусім на власні сили.
Україна продовжує бити по найбільших російських НПЗ, через що в регіонах уже запроваджують обмеження на пальне. Які наслідки ці удари матимуть для економіки Росії та до чого вони можуть призвести? Чи здатен такий тиск змусити Путіна зупинити війну?
Я б почав не з того, що Україна б'є по російських НПЗ, а з того, навіщо ми це робимо. Ми розуміємо, що війна вже зайшла в глухий кут і перспектив великого просування у Росії майже немає. Вони це також розуміють.
Росія змінила тактику й почала бити по нашій цивільній інфраструктурі та економіці. Тобто хоче зруйнувати українську економіку, щоб ми не могли фінансувати власну армію.
Що може робити Україна в цій ситуації? Те саме – бити по найслабших місцях Росії. Хочу нагадати: у 2020 році Український інститут майбутнього видав великий звіт під назвою "Межі міцності Росії". У ньому ми показали, що саме нафтовий сектор – найслабше місце Росії.
Тоді ми пропонували, щоб країни-партнери підтримали ембарго на постачання російської нафти до інших країн. Але цю пропозицію ніхто не підтримав.
Ми бачимо, що навіть сьогодні саме нафта та санкції, які запроваджують українські військові, є найбільш дієвими. Тому знищення російських НПЗ та елементів критичної інфраструктури – це інструмент захисту й послаблення спроможності Росії фінансувати війну.
Нагадаю, що нафтовий сектор, ідеться не стільки про нафтопереробку, скільки про експорт нафти, раніше забезпечував близько 30% надходжень до російського бюджету. У Росії зростає дефіцит бюджету, поглиблюються структурні проблеми та економічні дисбаланси. Удари по нафтопереробних заводах також мають наслідки для російської економіки.
Погіршується логістика, зростають витрати на неї. Попереду зима, коли збільшується потреба в гасі, зокрема для змішування з дизелем.
Ми розуміємо, що ці нафтопродукти використовують для заправлення техніки, яка воює проти України. Йдеться про літаки, важку техніку тощо. Тому для нас це інструмент захисту.
Що далі? За розрахунками нашого інституту, колапс російської економіки почнеться, коли ми знищимо 60% нафтопереробних потужностей. Поки що ми не досягли цього показника. Нам потрібно трохи прискоритися, але це дуже чутлива тема.
Повна розмова з Амеліним: дивитись відео
Відбудуться переговори в Саудівській Аравії. Очікую, що питання енергетичного перемир'я також може стати частиною переговорного процесу. Водночас Росія продовжувала атакувати нашу енергетику, попри оголошене Трампом нібито енергетичне перемир'я.
Україна дотримувалася домовленостей і справді не завдавала ударів по НПЗ. Сподіваюся, що за результатами переговорів вдасться досягти домовленостей хоча б на зиму або до кінця цього року: Росія не атакуватиме нашу енергетику, а ми не битимемо по її нафтопереробних заводах.
Минулого тижня також атакували ЛВДС "Самара", яка приймає нафту з різних регіонів і формує експортну суміш Urals. Наскільки болючим був цей удар для Росії?
Я не маю підтверджень того, що хтось погоджував чи не погоджував цю атаку. Кожна ціль, яка забезпечує спроможність російської армії продовжувати війну, є для нас законною.
Наше завдання – зменшити податкові надходження Росії. У країні стрімко зростає дефіцит бюджету.
Також нам потрібно скорочувати експорт нафти, зокрема через обмеження діяльності тіньового флоту. Це питання санкцій, обмежень і знижок на російську нафту.
Ще одне наше завдання – зменшити можливості Росії заправляти військову техніку. Тому все, що стосується нафтового сектору, нафтопереробки, транспортування нафти тощо, є законною ціллю, яка допомагає Україні досягати своїх завдань. А наша мета – мир і безпека країни.
Чи може Трамп до завершення президентського терміну укласти з Росією нові економічні угоди, подібні до дизельної, яка зрештою провалилася?
Він уже не зможе. Після 3 листопада, після виборів, коли республіканці втратили контроль і вплив на Сенат і Конгрес, кожна історія, у якій Трамп захоче заробити додаткові гроші разом із Росією, викликатиме дуже великі питання – аж до потенційного імпічменту. Ми знаємо, що зараз готується процедура імпічменту щодо Гегсета, міністра оборони США. І для Трампа ймовірність імпічменту також не нульова.
Нагадаємо 9 листопада конгресмен-республіканець Томас Массі ініціював процедуру його усунення, звинувативши очільника Пентагону в участі у війні проти Ірану без дозволу Конгресу. Лідер демократів у Палаті представників Гакім Джеффріс також підтримав цю ініціативу.
Чи може Путін погодитися на енергетичне перемир'я найближчим часом або продовжуватиме атакувати українську енергетику до грудня?
Що в голові Путіна, ніхто не знає. Ба більше, невідомо, як саме він ухвалює рішення, адже інформацію для цього йому, як кажуть, приносять на роздрукованих папірцях. І це не об'єктивна інформація.
Йому дають те, що він хоче чути. Він досі розповідає, що росіяни взяли Малу Токмачку, просуваються вперед тощо. Ми бачимо, що його публічні заяви не відповідають реальності.
Тому ми не знаємо, що саме Путін бачить і в якому світі живе. Але є об'єктивна реальність, яка вже демонструє проблеми російської економіки. На це він має реагувати.
Делегація, яка зараз буде в Саудівській Аравії, – високого рівня. До її складу входять керівники розвідок обох країн. Вони, на мою думку, найкраще знають ситуацію в кожній із держав, але не мають повноважень ухвалювати остаточні рішення. Тому це буде переговорний процес.
До речі українську переговорну групу очолить голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. Також до неї увійшли керівник Офісу Президента Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця, заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та аналітик СЗР. Російську делегацію очолить помічник Володимира Путіна Володимир Мединський. Серед інших учасників – помічник Кремля Юрій Ушаков, заступники глави МЗС Сергій Рябков і Михайло Галузін, начальник російської військової розвідки Ігор Костюков та представник Генштабу Юрій Жигарловський.
Можливо, вдасться домовитися про обмін полоненими. Це також дуже важливо. Можуть обговорювати й енергетичне перемир'я, але я не впевнений, що ці групи мають відповідний мандат. Тому їм доведеться повернутися до своїх керівників і погодити рішення з вищим керівництвом країн.
Водночас такі домовленості можуть стати предметом обговорення.
Спочатку до складу російської делегації входив лише Мединський, але згодом її посилили представниками Генштабу та розвідки. Чи свідчить це про те, що Путін серйозніше налаштований на переговори?
Я не знаю, що саме вплинуло на Путіна та людей, які формують склад делегації. Але підвищення її статусу вже свідчить про певну зацікавленість у переговорах та їхніх результатах. Це добра ознака.
Це означає, що все робиться не просто для галочки, а для того, щоб кудись просунутися. Питання лише – куди. Кілька днів тому з'явилася інформація, що під час заходів у Вашингтоні Дмитрієв мав приватну бесіду з Трампом і нібито передав йому додаткові пропозиції щодо миру. Що саме там обговорювали, ніхто не знає.
Ми вивчали публічний простір, було кілька інформаційних вкидів, але вони не можуть вважатися достовірними. Тому певні напрацювання у Трампа є. Їх готували в Москві. Що саме в них передбачено – ми не знаємо, але побачимо.
У західних медіа з'являлася інформація, що Віткофф і Кушнер нібито пропонували Україні відновити транзит російського газу до Європи через українську ГТС в обмін на енергетичне перемир'я. Наскільки реалістична така пропозиція?
Я думаю, що така пропозиція цілком могла бути. Ми бачимо, що Кушнер і Віткофф беруть участь у переговорах щодо продажу російського "Лукойлу". Ми пам'ятаємо скандал на Алясці, де анонсували енергетичний проєкт, у якому "Новатек" виявився партнером і виконував певні технічні роботи.
Також бачимо бажання команди Трампа вести бізнес із Росією та Путіним. Пам'ятаємо так званий дух Анкориджа, обговорення розробки арктичного шельфу та інших проєктів. Ідеться про великі гроші.
Також пригадуємо пропозиції спільного використання заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів. Під спільним використанням мали на увазі США та Росію, а Україні відводили лише невелику частину.
Тому йдеться про великі гроші. Що Росія може запропонувати Трампу, а не Сполученим Штатам? Саме великі гроші та масштабний бізнес. Так вони завжди й діяли.
Але є хороша новина: американська система управління країною достатньо збалансована. У США працюють суди, державні інституції, є плюралізм влади та думок. Там є демократи й республіканці, але всередині обох партій немає одностайності.
Є також американське суспільство, яке підтримує Україну. Наскільки я пам'ятаю, близько 70% американців підтримують саме Україну. Тому не можна ставити інтереси однієї людини, президента США, вище за інтереси всіх інших сторін. Такі ідеї можуть обговорюватися, але ймовірність їх реалізації дуже низька.
Також обговорюють ідею Кушнера відродити формат Ради НАТО – Росія в межах переговорів про завершення війни. Чи може такий сценарій бути реалізований?
Лунати може будь-що, але ми вже бачили реакцію Європи, яка виступає проти. І все.
Рада НАТО – Росія це формат консультацій, створений у 2002 році для діалогу між Альянсом і Москвою. Його діяльність призупинили у 2014 році після окупації Росією Криму, а після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році засідання більше не проводили. За даними The Washington Post, Джаред Кушнер пропонує використати цю модель для ширших переговорів про майбутню безпеку Європи. Водночас
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 листопада 2026
