Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх
В Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати) відбудеться перший етап тристоронніх переговорів між Україною, США й Росією. Сторони підходять до них із різними позиціями, тож переважна більшість експертів скептична щодо результатів. А що кажуть оптимісти?
Не секрет, що Вашингтон і Москва підтримують непублічні контакти. Періодично у ЗМІ потрапляє інформація про певні домовленості. Одна з таких публікацій з’явилася у виданні Financial Times у середині жовтня. У ній йшлося про пропозицію американців європейцям розморозити частину російських активів та передати їх до фінансової структури під контролем США, це ідея Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа. Але європейці категорично відкинули пропозицію. До того ж, для розмороження активів потрібне рішення всіх країн-членів ЄС, а його домогтися не вдасться.
Наприкінці жовтня інше британське видання, The Telegraph, попередило: Росія використає переговори для поступок НАТО щодо військової присутності в Європі, зокрема, вимагатиме повернення до рівня 1997 року, себто, виведення військ Альянсу з Польщі, Естонії, Литви, Латвії та Фінляндії. Кремль прагне замість мирної угоди, яка стосується виключно війни в Україні, отримати від США згоду на перегляд архітектури європейської безпеки. Тут варто нагадати, що у вересні Дональд Трамп обіцяв розмістити у Польщі американську базу, яку назвуть його іменем. "Форт Трампа" міг би вмістити від трьох до п’яти тисяч військових. Схоже, це була порожня балаканина.
А 2 листопада вже американське видання Wall Street Journal опублікувало матеріал, де йшлося про наполягання Вашингтону на відновленні поставок російського газу до Євросоюзу. Така ідея належить тим таки Кушнеру і Віткоффу, вони її озвучили під час візитів до Москви та Києва у вересні. Суть проста: російський газ продаватиметься через американського посередника для обходу європейських санкцій, що створить вигідну можливість для заокеанських інвесторів. Американці вважають це "пряником" для Кремля. Також у Вашингтоні розглядають можливість відновлення роботи газогонів "Північний потік". І це при тому, що згідно із законодавством ЄС будь-які закупівлі російського газу мають бути припинені до кінця наступного року.
3 листопада сталася історична подія — Республіканська партія з тріском програла проміжні вибори, демократи отримали більшість в обох палатах Конгресу. Успіх демократів, безумовно, став результатом політики Трампа, у тому числі його відверто проросійської позиції.
TrueUA детально аналізував причини та наслідки поразки партії Трампа для США та для нього персонально. Протягом листопада-грудня в період "кульгавої качки", коли ще допрацьовує попередній склад Конгресу, глава Білого дому отримав часовий люфт, коли парламентський контроль за його діями буде мінімальним. Схоже, ці два місяці Трамп хоче використати для угод із Росією в обхід Конгресу, а переговорний майданчик щодо війни в Україні виступатиме такою собі ширмою.
Вже після провалу республіканців на виборах президент США анонсував угоду щодо завершення війни в Україні, не деталізувавши її умов.
Кількома днями потому Кушнер підтвердив консультації з європейськими лідерами. Мета, за його словами, "розробити практичні механізми, які враховуватимуть безпекові питання сторін, зменшуватимуть ризик нових конфліктів та сприятимуть стабільності в Європі".
Як слушно з цього приводу зауважує американське видання The Washington Post, Кушнер пов'язав свої зусилля щодо досягнення перемир'я в Україні із ширшими переговорами між Росією та Європою щодо післявоєнної безпеки на континенті. Моделлю є Рада НАТО — Росія, яку створили після закінчення Холодної війни, але призупинили 2014 року після вторгнення Росії в Україну та захоплення Криму. В Європі такий підхід сприйняли прохолодно, адже йдеться не про завершення війни в Україні, а про повернення до минулих стосунків із РФ, що буде для неї винагородою за скоєні злочини.
Днями Трамп знову повторив про масштабну угоду, яка зачепить Європу, і розповів про телефонні розмови, присвячені завершенню війни в Україні. Поведінка Вашингтона щодо європейців нагадує анекдот "без мене мене оженили". Тож і не дивно, що в Абу-Дабі Європа буде представлена французькою делегацією. Бо європейці не довіряють Трампу.
Песимісти резонно вважають, що ідеї американців неприродні в принципі, вони не відповідають ні українським, ні європейським позиціям. Єдино можлива тема переговорів — припинення вогню по лінії фронту, створення міжнародних спостережних груп для контролю за цим процесом, зупинка російських ударів по нашій енергетиці. Без цього немає жодного сенсу у переговорах. Але йдеться зовсім про інше — США просто хочуть вирішити питання відновлення бізнесу з Росією за чужий рахунок.
Росіяни з моменту приходу до влади Трампа прагнули розділити питання закінчення війни в Україні та американсько-російські стосунки, пропонуючи слабким перед грошима трампістам вигідні умови, як от спільне видобування корисних копалин в Арктиці. Ці пропозиції залишаються на столі, але для їхньої реалізації Трампу доведеться здати інтереси України та Європи. Він не проти, однак існує проблема — проти ті, кого він планує зрадити.
Далі слідкуємо за відгалуженнями від ключової теми перемовин — миру в Україні. Перше відгалуження — Трамп застряг у війні з Іраном, яка потягла за собою величезні неприємності для всього світу і стала однією з причин поразки республіканців на виборах. Росіяни, скоріш за все, запропонували американцям домовитися з Тегераном про укладання угоди, при якій США виглядатимуть переможцем в обмін на угоду, де Росія виглядатиме переможцем у війні з Україною. Трампу у наступному році загрожує імпічмент за іранську авантюру, тож йому конче необхідні аргументи для захисту. І Путін готовий допомогти. Ірану також потрібне завершення війни, для цього він може погодитися підписати обіцянки, що не збагачуватиме уран. Як робив це вже не раз.
Друге відгалуження — кадрові перестановки в адміністрації Трампа після виборів. Він звільнив керівницю свого апарату і багаторічну соратницю Сьюзі Вайлз, одну із тих, кому вдавалося гальмувати неадекватність шефа, і призначив на її місце Стіва Міллера, ультраправого політика, максимально лояльного до президента. Міллер добре відомий антиукраїнськими поглядами, він є прихильником підходу, що Росія потрібна США для протидії Китаю. Отож, в оточенні Трампа майже не лишається людей, які б пояснили йому шкідливість приязні до Москви.
Третє відгалуження — події в Європі. Масштабні протести, які котяться країнами ЄС, грають на руку проросійським силам. TrueUA детально аналізував наслідки цих акцій на прикладі Франції, де до влади рветься подруга Путіна Марін Ле Пен. Останнім часом агентура Кремля перестала ховатися за багатозначними фразами, а прямо вимагає від влади своїх держав іти на поклон до Путіна. Так, днями "Альтернатива для Німеччини" ініціювала переговори про закінчення війни в Україні без України. Ця ініціатива виходить не від маргіналів, а від найбільш рейтингової партії ФРН. Росія робить ставку на руйнацію Євросоюзу руками ультраправих, які водночас є прихильниками трампізму.
А що ж оптимісти? Вони звернули увагу на посилення російської переговорної делегації. Її очолить помічник Путіна Володимир Мединський, що вже смішно, а от на поміч йому відправили заступників міністра закордонних справ Сергія Рябкова і Михайла Галузіна, начальника ГРУ Ігоря Костюкова та заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу Юрія Жигарловського. Новий за столом тільки Рябков, махровий українофоб, його роль буде простою — ретранслювати позицію Кремля.
Оптимісти сподіваються, що домовленості про енергетичне перемир’я чи про нові обміни полоненими — вже добре. Що ж до "великої угоди", про яку каже Трамп, то її успішність близька до нуля, це усвідомлюють навіть невиправні мрійники. Друзі України в Америці, які розуміють, що їхній президент був, є і залишиться на боці Кремля, радять українцям не прогинатися під тиском Білого дому ці два місяці, а з січня Конгрес обмежить Трампа у його бажанні кинутися в обійми Путіна. Хотілося б, аби це було правдою…
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 листопада 2026
