Росія без росіян – цілком реальний сценарій: інтерв'ю Цимбалюка про паніку в Кремлі, удари по НПЗ та теракти в Москві
Росія намагається використати евакуацію українців з окупованих Олешок у власних інтересах, а розмови про можливе перемир'я на Херсонщині викликають чимало запитань. Тим часом поведінка Сергія Лаврова на саміті G20, удари по російських НПЗ та тривожні настрої в Москві демонструють, що ситуація для Кремля стає дедалі складнішою.
Журналіст і блогер Роман Цимбалюк в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, яку роль у евакуації може відігравати Меланія Трамп, чого насправді хочуть США від переговорів і чому в разі ослаблення Росії територіальні претензії до неї може висунути навіть Китай.
Романе, Олешківська евакуація таки відбулася. Я навіть вражена, що росіяни так довго дотримувалися перемир'я. В інформаційному плані вони, здається, теж провалилися. До України вирушили 15 автобусів, ще чотири, ймовірно, порожні, – до Росії. Натомість росіяни привезли близько 50 журналістів-пропагандистів, але подати все так, як планували, не вдалося.
Наскільки серйозним є цей провал Росії і чому вона все-таки пішла на поступки Трампу? Я так розумію, для нього це була піар-акція?
Давай усе-таки нагадаємо, що ініціатива евакуювати українців з окупованої частини України належить українському уряду, президенту й українській державі. Це принципово важливо підкреслити, адже всі інші, зокрема Папа Римський і навіть Меланія Трамп, у цьому випадку є лише посередниками.
У будь-якому разі, як би дивно це не звучало, якщо Меланія отримає за цю акцію Нобелівську премію миру, є ризик, що її чоловік, тобто Дональд Трамп, вижене її з дому. Принаймні вона в цій ситуації заслужила на таку відзнаку більше.
Хоча я не знаю, якою була її особиста участь в організації евакуації, чи просто використали її ім'я. Але я вважаю цю історію абсолютно успішною.
Зрозуміло, що росіяни переслідували власні цілі. Хотіли показати, що можуть не стріляти, і таким чином підморгнути Дональду Трампу: мовляв, ми теж готові йти назустріч. Але я не впевнений, що нам потрібно змагатися кількістю автобусів.
Зрозуміло, що люди з окупованої території України хочуть повернутися під український прапор. Та коли починається дискусія про те, скільки автобусів поїхало в Україну, скільки – до Росії, а скільки людей повернулося через Білорусь, ми ризикуємо змістити акценти.
Я маю на увазі, що в такій дискусії ми нібито намагаємося довести, що населення Олешок має проукраїнські настрої, що це окупована територія. Але ж скільки б інші не називали Путіна гуманістом, жахлива, нелюдська й аморальна історія, пов'язана з масовими вбивствами, виникла виключно...
Україна зустріла евакуйованих з Олешок / фото 24 Канал
1 / 3
Романе, вибач, але я не погоджуюся. Це дуже показово: навіть під окупацією люди не піддаються російській пропаганді й не хочуть їхати до Росії. Вони все розуміють. Тому неважливо, скільки автобусів, – цим треба мірятися.
Добре, це важливо. Але, вступаючи в таку дискусію, ми самі ставимо під сумнів очевидні речі. Гаразд, щоб тобі було легше й приємніше, вважай, що цими автобусами провели новий референдум – справжній референдум про те, хто куди хоче: в Україну чи ні.
Але коли я кажу, що не варто мірятися автобусами, то маю на увазі інше. Зрозуміло, що журналісти все зафіксували. Проблема в тому, що ми ніби шукаємо додаткові аргументи, щоб довести: це українська територія, окупована Росією, а не, як стверджує помічник президента Росії Ушаков, російське місто Олешки. Йому б мотузку на шию.
Ось про що я говорю. Ми завжди маємо повертатися до суті того, що сталося. А в цій ситуації ніхто не запитує про думку людей, які там живуть.
Особливо мені сподобалася реакція Z-пропагандистів, які описують евакуйованих як "почекунів", навідників тощо. Можна лише уявити, як вони ставляться до населення окупованих територій. До речі, це важлива інформація для нас, яку потрібно донести й до Трампа.
Згадай, він брав участь у саміті G20 в Атланті, якщо я не помиляюся. І там говорив, що Росія не може погодитися з безпрецедентною дискримінацією росіян і російськомовних в Україні. А тепер подивімося на те, що відбувається на території, яку росіяни чомусь називають своєю.
Вони самі демонструють, як ставляться до людей, які там живуть. Люди фактично опиняються в дискримінаційному середовищі через російську мову. Тут є чимало важливих моментів.
Я бачу повідомлення про те, що під час перемир'я росіяни підтягнули озброєння та техніку. Але є ще один важливий аспект: якщо хтось думає, що наша армія в цей час нічого не робила, то це хибний підхід. Просто про це ми не говоримо.
Факт залишається фактом: якщо командир, який відповідає за цю ділянку фронту, не використав перемир'я для підвезення боєприпасів та всього необхідного, то він поганий командир. А на цьому напрямку в нас переважно працює морська піхота, там хороші командири. І ключове питання тепер – що буде далі?
Повна розмова з Цимбалюком: дивитись відео
У російських ефірах, я тобі скажу, є велика надія, що це перемир'я триватиме. І воно справді може продовжитися за однієї умови – якщо відповідний наказ віддасть російський диктатор. Американський телеканал Newsmax, який працював на місці подій, повідомляє, що українські та російські представники вважають: Меланія Трамп може зіграти роль у розширенні цього перемир'я в межах російсько-української війни. Якою є роль особистості в історії? Чи Меланія насправді не самостійний гравець і, якщо Путін не захоче, перемир'я ніде не продовжать?
Це франшиза, тобто просто оболонка, у якій використовують ім'я. Дехто рекламує товари, а в цьому випадку Меланія Трамп рекламує перемир'я. За цим стоїть американська держава. І ще раз: я вже про це сказав.
На болотах є відповідні надії, і шанс на продовження перемир'я теж є. Але якщо перемир'я не продовжать, це буде черговий ляпас Путіна Дональду Трампу.
Його просять припинити публічно захоплюватися чоловічими сідницями та танцювати на мітингах – можливо, виборчих. Можливо, перше і друге трохи пов'язані. Трампу варто зайнятися міжнародною політикою, геополітикою та економікою Сполучених Штатів. Тож шанс є. Скоро ми дізнаємося більше.
Зрозуміло, що ставити на продовження перемир'я – це не азартна гра. Але якщо говорити про ймовірність, то шанс не нульовий, хоча він усе ж ближчий до нуля, ніж до протилежного.
Думаю, це справді так. А Лавров тим часом зробив чимало заяв. Три дні полем, два дні лісом добирався. Каже, що прориву у відносинах зі США немає. А навіщо запросили Польщу? Ніби Лавров щось там вирішує. І навіщо взагалі запросили самого Лаврова? Формально Росія досі бере участь у G20, на жаль. Але ж її можна було б замінити Польщею. І ці його вигадки про те, що з ним ніхто не захотів фотографуватися. Над ним скрізь добряче знущаються. Пригадую, як із нього сміялися ще в Індії у 2022 році. Бачиш, до Європи російських представників уже не запрошують.
Так, так. Донні цим займається і думає, що таким чином зможе вивести Росію на конструктивний діалог. А фактично кінь поводиться так, ніби з нього зняли поводи й дозволили побігати.
Що мається на увазі? Він приїхав до США і прямо заявив, що нам байдуже на дизельну угоду. Ми чудово розуміємо, що Дональду важко реалізувати дизель, який ми йому відправили. Але це його проблеми. Він прямо говорить про те, що відносини між країнами не можуть покращитися.
Є цілий пакет протиріч, і це важливий момент. Фактично було заявлено: "Ми не дуже цінуємо твою дизельну угоду, Донні". Ти там хотів знизити ціни у США? Ну, вони знизилися, але не так, як хотілося. І, як мені здається, до американських змін уже починає адаптуватися рейх. Він неодноразово чув, що Дональда Трампа називають кульгавою качкою, та й інші образливі висловлювання на його адресу лунають.
Але ти бачиш, у Лаврова запитували про переговори. І тут найцікавіше – переговори в Абу-Дабі. По-перше, кінь у них не бере участі. Я маю на увазі Лаврова, там працюють інші люди. Але формулювання, яке він використав, доволі грубе.
Цитую Лаврова за стенограмою: "Для нас неприйнятно, щоб Україна становила військову загрозу законним інтересам безпеки Росії". Під це можна підвести що завгодно – як в один, так і в інший бік. Це вкотре демонструє, що вони продовжують грати в так зване кам'яне обличчя. Мовляв, нічого страшного не відбувається, Донні обов'язково врятує наші нафтопереробні заводи, якось усе владнається.
Водночас нижчий рівень російської інформаційної машини прямо говорить: ми воюємо з Україною, а її підтримує Європа.
Тому розраховувати, що Дональд та американці всіх якось притиснуть, нелогічно. Доведеться домовлятися з Європою та Україною. Я підкажу цим російським негідникам: Україна – це Європа. На що ще чекають росіяни?
Кажуть, що їм не подобається Зеленський, який розповідає про дедалі більшу кількість далекобійних ракет в українському розпорядженні. Ними атакуватимуть об'єкти на території Росії, зокрема в Сибіру, – про це говорить Сергій Лавров. Він прямо щось відчуває своєю п'ятою точкою, якою в США так захоплюється Дональд Трамп.
Такі настрої не найкраще впливають на підготовку до переговорів. До чого все це? Поки в публічному просторі триває цей танець Захарової під "Калинку-малинку" – відбудуться переговори чи ні, де саме вони будуть, – їхній справжній предмет залишається незрозумілим.
А я думаю, що тут можуть бути певні зміни. Але це знову ж таки не компетенція Лаврова. Якщо подивитися на ситуацію тверезо, стає зрозуміло, чому він не бере участі в цих переговорах.
Так, до речі, щодо європейської участі. Ушаков то каже, що Європа може долучитися, то відмовляє їй у цьому. Пєсков заявляє: "Нехай телефонують Стубб, Стармер, Макрон, Мерц – ми візьмемо слухавку". А потім Ушаков каже: "Європа може купити квиточок, але за стіл переговорів не сяде". Тобто вони й самі ще не розуміють, чого хочуть. То протестують, то висувають ультиматуми, то закликають телефонувати. Тут помітна певна невпевненість з усіх боків.
Бачиш, щодо участі Європи той самий Ушаков уже скоригував свою позицію. Спочатку казав: приїжджайте за власні гроші, подивіться. А тепер вони вже заявляють, що не проти. І сама постановка питання в російських ефірах – мовляв, Європу не допускають до столу переговорів, – н
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 листопада 2026
