"Велика угода" Трампа з Росією може провалитися: економіст назвав головні причини
Дональд Трамп заявив про можливі закупівлі російського дизельного пального, а Міністерство фінансів США видало ліцензії на його продаж. Такі рішення викликали запитання щодо потенційних доходів Кремля, впливу на американські ціни та можливості Росії виконати обіцяні постачання.
Економіст Олег Пендзин в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому реалізація цієї угоди викликає серйозні сумніви навіть із суто економічного погляду. Він також оцінив, чого намагається досягти Трамп напередодні виборів і які наслідки його рішення можуть мати для американської політики.
Заяви Дональда Трампа про можливі великі закупівлі російського дизеля пролунали після різкого подорожчання пального у США. Водночас обговорюється потенційна економічна вигода для Кремля, адже президент України раніше говорив про можливі додаткові надходження Росії від 4 до 10 мільярдів доларів.
Пендзин сумнівається, що заявлені обсяги взагалі вдасться реалізувати. Передусім він пропонує розглядати рішення американського президента крізь призму передвиборної боротьби, адже Трамп намагається покращити власні позиції та рейтинг Республіканської партії.
Напередодні виборів Трамп, як мені здається, намагається в будь-який спосіб підвищити свій власний рейтинг і рейтинг Республіканської партії. Але якось так історично складається, що все, що він робить, має абсолютно протилежний ефект для американського виборця,– зазначив Пендзин.
Співпраця з Москвою може виявитися непопулярною серед американців, які протягом десятиліть сприймали Росію як противника. Україна натомість залишається партнером США у протистоянні російській агресії, і рішення, які можуть виглядати як відмова від підтримки союзника, навряд чи допоможуть республіканцям. Цю суперечність, як припустив економіст, можуть використати навіть кандидати від самої Республіканської партії.
Економічна ситуація також не свідчить про необхідність імпортувати великі партії дизеля. До початку війни в районі Перської затоки галон дизельного пального у США коштував приблизно 3 – 3,7 долара залежно від штату, тоді як тепер ціна сягає близько 6,5 долара. Таке подорожчання Пендзин пов'язує передусім із міжнародною ситуацією на нафтовому ринку.
Сполучені Штати щомісяця виробляють приблизно 5,56 мільйона тонн дизеля, тоді як внутрішнє споживання становить близько 4,5 мільйона тонн. Перша партія російського пального обсягом 300 тисяч тонн, про яку говорив Трамп, становила б менш ніж 10% американського місячного споживання. При цьому країна не має дефіциту дизеля та сама активно експортує його, зокрема до Латинської Америки.
Проти відкриття американського ринку для додаткових імпортних постачань уже висловлювалися представники нафтових компаній Техасу. Частина цих підприємств фінансово підтримує Республіканську партію, а збільшення пропозиції іноземного пального може суперечити їхнім економічним інтересам.
Завозити на бездефіцитний ринок пальне – це шкодити власному товаровиробнику. Я готовий сприймати подібні заяви як якісь політичні декларації, але сенс цих декларацій абсолютно ніякий,– наголосив економіст.
Є запитання і до юридичного оформлення рішення. Пендзин нагадав про підписаний Трампом закон Грема – Блюменталя, який, як він пояснив, закріпив раніше запроваджені американські санкції проти Росії. Для зміни таких обмежень президент мав би пройти відповідну процедуру за участю Конгресу, про що вже говорив сенатор Річард Блюменталь.
Водночас американський Мінфін, як зазначалося під час розмови, вже видав ліцензії на продаж російського дизельного пального до липня 2027 року. Економіст припустив, що обхід передбаченої законодавством процедури може призвести до судових позовів проти адміністрації Трампа.
Навіть за умови успішного юридичного оформлення угоди залишається питання, коли російське пальне фізично зможе потрапити на американський ринок. Для перевезення першої партії обсягом 300 тисяч тонн знадобиться приблизно два-три танкери, однак підготовка та доставка вантажу потребуватимуть значно більше часу, ніж залишається до виборів у США.
Пендзин запропонував розглянути навіть найсприятливіший для Москви сценарій, за якого необхідний дизель уже перебуває в російських портах, а судна готові до завантаження. Попри такі умови, постачання не зможе швидко вплинути на ціни для американських споживачів.
Навіть якщо врахувати, що ті обсяги стоять сьогодні в портах, можуть бути завантажені на танкери, а танкери вже стоять під завантаженням, уявімо собі, що ті танкери точно прийдуть не раніше, ніж через місяць-півтора. Тобто вже після виборів. Абсолютно жодного впливу на цінову ситуацію до 3 листопада включно це не матиме,– пояснив Пендзин.
Додатковою перепоною залишається страхування суден та вантажів. Німеччина й Велика Британія, як зауважив економіст, підтвердили намір зберігати санкційні обмеження проти Росії. Водночас саме європейські компанії відіграють важливу роль на міжнародному ринку морського страхування, тому пошук страховиків для російського дизеля може ускладнитися.
Однак навіть питання транспортування не є головним. Росія суттєво скоротила виробництво дизельного пального порівняно з довоєнними показниками, а її внутрішній ринок потребує значних обсягів для роботи транспорту та перевезення вантажів.
У 2021 році російські підприємства виробляли приблизно 7,5 мільйона тонн дизеля щомісяця. У 2024 році цей показник становив близько 5 мільйонів тонн, а нинішнє виробництво Пендзин оцінює приблизно у 4,5 – 5 мільйонів тонн. При цьому обсяги залишаються нестабільними через постійні українські удари по російських нафтопереробних заводах.
Значна частина російського дизеля використовується для роботи важкого автомобільного та залізничного транспорту. Особливо це стосується територій за Уралом, де, як пояснив економіст, рівень електрифікації залізниці залишається низьким.
Споживання пального також залежить від сезону. Взимку Росія використовує приблизно 2,5 мільйона тонн дизеля щомісяця, тоді як у періоди підвищеного попиту потреба може становити 4 – 5 мільйонів тонн. Раніше за виробництва понад 7 мільйонів тонн країна мала можливість спрямовувати на експорт приблизно 35% продукції.
Нині ситуація змінилася: сезонне споживання та виробництво перебувають приблизно на одному рівні, близько 4,5 мільйона тонн. Із липня Росія обмежила експорт дизельного пального через нестачу продукції для власного ринку, залишивши окремі постачання за раніше укладеними домовленостями. У віддалених регіонах країни вже виникають проблеми із забезпеченням пальним.
Існують також питання щодо якості російського дизеля. Пендзин звернув увагу на високий вміст сірки в значній частині продукції російських НПЗ. Для її використання на американському ринку необхідно враховувати вимоги до складу пального та відповідність місцевим стандартам.
На сьогодні в Російській Федерації реально деякі віддалені суб'єкти федерації мають дефіцит дизельного пального. Тобто є надзвичайно велике питання: а звідки тих 300 тисяч тонн, та ще й чистих від сірки, з'явиться для швидкого накопичення, для продажу?– зауважив економіст.
За необхідності Кремль, імовірно, зможе віддати наказ про накопичення потрібних обсягів, проте це не означає швидкого виконання поставленого завдання. Росіянам доведеться зібрати відповідне пальне, організувати завантаження, знайти танкери та домовитися про страхування.
Додатковим фактором залишаються українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. Пендзин не виключив ризику атак на портові об'єкти та судна, які можуть використовуватися для транспортування пального. Значно більші постачання обсягом до 3 мільйонів тонн, про які говорив Трамп, економіст також поставив під сумнів.
Американський президент пов'язував можливість таких обсягів із припиненням українських ударів по російських НПЗ та подальшим відновленням їхньої роботи. Однак, як нагадав Пендзин, Україна вже заявляла, що не планує відмовлятися від атак по російській нафтогазовій інфраструктурі. Через ці обставини економіст не радить передчасно підраховувати мільярди доларів, які Кремль нібито гарантовано заробить на експорті дизеля.
Попри сумнівні економічні перспективи домовленостей із Росією, їхні політичні наслідки можуть виявитися значно серйознішими. Пендзин припустив, що після виборів 3 листопада Трамп ризикує втратити підтримку в Палаті представників, а за певних обставин республіканці можуть поступитися позиціями й у Сенаті.
У такому разі американський президент зіткнеться з посиленням парламентського контролю. Демократи зможуть створювати слідчі комісії для вивчення рішень адміністрації, зокрема її контактів із Росією та обставин нових економічних домовленостей. Економіст не виключив навіть спроб розпочати процедуру імпічменту.
Навіть якщо верхня палата американського парламенту, Сенат, залишиться за республіканцями, демократи в Палаті представників влаштують таку кількість тимчасових слідчих комісій щодо діяльності Трампа на посаді президента, починаючи від весілля родича, профінансованого російським олігархом, і закінчуючи чим завгодно, аж до цієї "великої угоди", що Трампу точно буде не до інших справ,– припустив Пендзин.
Ситуація навколо російського дизеля може позначитися не лише на внутрішньоамериканській політиці. Для партнерів США чергове рішення Вашингтона на користь економічної співпраці з Москвою порушує питання надійності американських зобов'язань і гарантій безпеки.
Пендзин звернув увагу на те, що репутаційні наслідки рішень Трампа залишаться навіть після завершення його президентства. Американському політичному керівництву доведеться й надалі співпрацювати із союзниками, які можуть сумніватися в готовності Вашингтона виконувати попередні домовленості.
Трамп вкотре показав усім своїм партнерам, зокрема європейцям, чого варті американські гарантії безпеки, чого варте американське слово і чого варті американські запевнення. Рівень падіння авторитету Сполучених Штатів Америки на світовій політичній арені не може не хвилювати справжнього американського політика,– наголосив економіст.
Подібні дії адміністрації можуть посилити занепокоєння не лише в Україні, а й сер
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 жовтня 2026
