Окупанти заявили про удар по Кримському мосту
Через це рух транспорту обмежать приблизно до середини дня, повідомив очільник окупаційної адміністрації КримуУранці 16 листопада окупаційна влада Криму заявила про українську атаку на Керченський міст. Через це рух транспорту переправою тимчасово обмежили, а в Керчі розгорнули оперативний штаб.Про це повідомив очільник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов у своєму Telegram-каналі.За його словами, українські сили нібито завдали ударів по мосту, який з'єднує тимчасово окупований Крим із територією росії.Аксьонов зазначив, що рух транспорту переправою обмежили орієнтовно до середини дня. Водночас подробиць щодо можливих пошкоджень мосту він не навів.Влучання по Керченському мосту нібито зафіксували близько 06:00.Крім того, моніторинговий канал Supernova+ оприлюднив відео, на якому видно значну чергу автомобілів на в'їзді на міст.Наразі українська сторона офіційно не коментувала повідомлення про атаку.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що улітку 2024 року американські та українські військові провели операцію «Місячний град», яка передбачала ураження російської інфраструктури у тимчасово окупованому Криму. Однією із цілей був Кримський міст. Для удару використали далекобійні ракети ATACMS. Але міст вдалося лише пошкодитиMon, 16 Nov 2026 09:07:00 +020020312286Новиниhttps://mind.ua/news/20312286-okupanti-zayavili-pro-udar-po-krimskomu-mostuhttps://mind.ua/news/20312286-okupanti-zayavili-pro-udar-po-krimskomu-mostu#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,Кримський містВід промислового виклику до пілота: як Kyiv City Accelerator та ISE Group зводять бізнес, стартапи та науку (Pekлama)6 листопада у Колонній залі КМДА завершився Kyiv City Accelerator 2026Уже третій рік поспіль ISE Group та ISE Corporate Accelerator при підтримці Національної Академії Наук України реалізують для Києва програму, яка починається не зі стартапу, а з конкретної проблеми підприємства - і шукає під неї технологію, наукову розробку або готовий продукт.Цього року програма об’єднала 11 київських підприємств, десятки стартапів, технологічних компаній та наукових команд. Під час акселерації підприємства розглянули понад 70 розробок, а до програми фінального Demo Day увійшли 26 стартапів і наукових команд.Demo Day відбувся 6 листопада у КМДА на Хрещатику, 36. Програма передбачала три години пітчів, зустрічі команд із підприємствами, зворотний зв’язок журі, нетворкінг, обговорення подальших партнерств і панель про те, як перейти від дослідження до бізнесу.Третій рік - але вже інший масштабISE Group та ISE Corporate Accelerator працюють із міською акселераційною моделлю третій рік поспіль.Перший City Accelerator у 2024 році був побудований навколо комунальних підприємств Києва: стартапи шукали рішення для енергетики, транспорту, охорони здоров’я, цифрових сервісів та міської інфраструктури. На першому Demo Day свої рішення презентували 16 команд.У 2026 році модель стала значно ближчою до корпоративного акселератора.Замість того щоб просто запросити стартапи «показати інновації», команда спочатку зайшла всередину підприємств: провела інтерв’ю, зібрала виробничі проблеми, структурувала їх у технологічні запити, а вже потім почала шукати рішення.У результаті 11 підприємств сформували близько 140 промислових запитів, а на open call та цільовий технологічний пошук надійшло 95 заявок від стартапів і наукових команд. На старті програми ISE оцінював потенціал у 20–25 пілотів і партнерств.Йшлося про дуже різні проблеми: резервне енергоживлення, енергоефективність, автоматизацію виробництва, AI та IoT, CRM і ERP, роботизацію, навчання персоналу, нові композитні матеріали, переробку CO#8322;, очищення води, second life акумуляторів, управління відходами та цифрові паспорти продукції.Саме ця різноманітність робить програму незвичною. Тут немає однієї вертикалі - fintech, defence tech чи health tech. В одному портфелі можуть одночасно бути компресорний завод, поліграфічне виробництво, телеком-інфраструктура, виробник паковання та компанія з промислової біотехнології.Тому Kyiv City Accelerator фактично є однією з найбільш масштабних challenge-driven [орієнтованих на розв’язання конкретних завдань бізнесу. - Прим. ред.] програм корпоративних інновацій такого формату в Україні: акселератор одночасно працює не з одним корпоративним замовником, а з групою підприємств із різних галузей.Програма реалізується на замовлення Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА в межах міської цільової програми розвитку промисловості та підприємництва. Партнерами стали Київський академічний університет та Academ.City, що дало доступ до широкого кола установ НАН України.Олександра Антонюк, Academ.City, Анатолій Баган, Департамент промсиловості та розвитку підриємництва КМДА, Олена Малицька, ISE GroupДля міста - стійкіші підприємства. Для стартапів - реальний клієнтГоловна логіка програми проста: інновація має закривати конкретний бізнес-запит.Для Києва це спосіб допомогти підприємствам ставати продуктивнішими, енергоефективнішими та стійкішими до криз.В умовах війни питання корпоративних інновацій перестає бути лише питанням технологічної моди.Як продовжити роботу виробництва, якщо в мережі нестабільна напруга? Як зменшити споживання електроенергії? Як автоматизувати операцію, якщо бракує кваліфікованих людей? Як локально виготовляти деталі, які раніше імпортували? Як використати промисловий CO#8322; замість того, щоб просто викидати його в атмосферу?Саме такими питаннями займалися підприємства в програмі.Для стартапу ситуація дзеркальна. Найскладніше - не завжди створити технологію. Значно важче знайти першого реального промислового клієнта, отримати доступ до виробничого майданчика, зрозуміти технічні вимоги й довести, що продукт працює не лише в презентації.Для наукової команди бар’єр ще більший: між лабораторним результатом і ринком часто лежать роки.ISE Group у своїй програмі для Kyiv City Accelerator намагається скоротити саме цю дистанцію.Academ.City описує модель як послідовність «виявлення викликів #8594; технологічний скаутинг #8594; хакатон #8594; акселерація #8594; пілотування #8594; Demo Day». Відібрані команди отримували допомогу з підготовкою технології до впровадження, грантового фінансування, investment readiness та переговорів із корпоративними партнерами.Коли технологія вже не «стартап»Серед учасників Demo Day були дуже різні за зрілістю проєкти.Частина - ранні наукові розробки. Частина - молоді компанії. А частина - бізнеси, які вже фактично перейшли в категорію scale-up.Один із найпоказовіших прикладів - Deus Robotics.Компанія створює системи роботизованої автоматизації для складів, логістики та ритейлу. Її платформа дозволяє в одній системі координувати роботів різних виробників, камери та WMS. За даними самої Deus Robotics, її технології вже працюють більш ніж у 2000 локацій, а в кейсі Nova Post роботизація дала трикратне зростання продуктивності виконання замовлень. У Deus Robotics уже є те, чого часто бракує технологічним пітчам, - цифри з реальної експлуатації. Компанія стверджує, що її AI Vision у пілотних магазинах дозволив підвищити продажі на 11%, ефективність персоналу - на 42%, скоротити час на обходи й перевірки на 65%, а ROI був підтверджений протягом одного тижня. Тепер цю ж модель компанія переносить на виробництво: камера може побачити простій лінії або нестачу сировини, а система - автоматично сформувати завдання чи навіть відправити робота з необхідним матеріалом.Але Deus Robotics цікава для учасників акселератора ще й як приклад роботи з капіталом.Наприкінці 2024 року компанія залучила $3 млн інвестицій при оцінці $20 млн; серед інвесторів були u.ventures, 1991 Ventures, SID Venture Partners, Sigma Software Labs та SD Capital. У 2026 році компанія також отримала інвестицію від катарської X2 Ventures.Тобто це можливість для інших учасників побачити не лише «як поставити робота на виробництво», а й як українська технологічна компанія переходить від локального продукту до міжнародного масштабування та венчурного фінансування.Як врятувати дороге обладнання від аварії в електромережіЩе один практичний кейс - «Реноватор» Сергія Кузнецова.Рішення створене для захисту трифазних електричних мереж у разі аварій: воно може компенсувати зникнення фази або нуля, боротися з перекосом фаз та захищати обладнання від проблем мережі. Раніше проєкт уже отримував третє місце у корпоративному innovation challenge DTEK.За даними самої команди, сьогодні технологія використовується, зокрема, на об’єктах Кабінету Міністрів, «Охматдиту» та більш ніж 50 підприємств України. «Реноватор» - приклад технології, яка вже давно вийшла за межі лабораторії. У команди є десятки впроваджень - від WOG, Sandora, «Оболоні», «Київхліба» та «Індару» до клініки ISIDA, об’єктів «Київпастрансу», Казначейства України й промислових підприємств. Завдання системи дуже практичне: коли у трифазній мережі зникає фаза або виникають небезпечні стрибки напруги, «Реноватор» має не допустити аварійної зупинки та пошкодження дорогого обладнання.Для промисловості це не абстрактна енергетична інновація. Один сильний стрибок напруги або втрата фази може означати вихід із ладу обладнання вартістю в десятки чи сотні тисяч євро.Саме тому на цьогорічному акселераторі тема енергостійкості була однією з центральних.Вода, CO#8322;, відходи - як нові промислові ресурсиІнший клас рішень - технології circular economy.Hydratico розробляє запатентовану технологію очищення сильно забрудненої та солоної води на основі суперкавітації. Стартап уже має TRL 6, пройшов сотні годин випробувань прототипів в Україні та Польщі й отримав фінансування в межах EIC.HydraticoEcoMur пропонує інший погляд на декарбонізацію. Його DFC-модуль забирає CO#8322; із димових газів підприємства й перетворює вуглець на будівельні блоки та панелі прямо біля джерела викидів. По суті, це «завод у контейнері», який підключається до газоходу підприємства. EcoMur показує, як deep-tech може переходити від технології до масштабованої бізнес-моделі. Замість будувати
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 листопада 2026