Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Залякати Європу диверсіями: політтехнолог пояснив, чого прагне Росія на переговорах

24tv.ua

Залякати Європу диверсіями: політтехнолог пояснив, чого прагне Росія на переговорах

Росія використовує диверсії як інструмент тиску на Європу та залякування західних партнерів України / Фото AP

Росія намагається розхитати європейські країни диверсіями та вербуванням агентури. У такий спосіб Москва прагне залякати ЄС перед можливими переговорами та відвернути увагу лідерів блоку від підтримки України.

Кремль веде подвійну гру та публічно відкидає присутність європейців за переговорним столом. Насправді ж у Брюсселі вже розглядають формат участі "E5 плюс ЄС", шукаючи прийнятного представника для діалогу. Про це в ефірі 24 Каналу зазначив експерт Юрій Подорожній.

E5 плюс ЄС (E5+EU) – це формат представництва Європи на переговорах щодо завершення російсько-української війни. Він передбачає участь п'яти провідних європейських держав та інституцій Євросоюзу. До групи E5 входять:

До них долучаються представники інституцій ЄС, зокрема Європейської комісії та Європейської ради.

За словами фахівця, логічною кандидатурою на чолі переговорної місії була б дипломатка Кая Каллас, проте її безкомпромісну позицію категорично не сприймають у Москві. Водночас вона залишається вкрай потрібною всередині блоку для збереження єдності лідерів.

Каллас не є тим переговорником, який потрібен за столом перемовин, але дуже потрібна там, де відбуваються питання єдності Європейського Союзу. А кандидатом від ЄС може бути Бьорн Зайберт – впливовий чиновник, чиєю сферою відповідальності були саме санкційні пакети– зазначив Юрій Подорожній.

Отже, Брюссель має знайти компромісну фігуру, яка зможе представляти інтереси Євросоюзу за столом переговорів і не стане неприйнятною для Москви. Водночас Каллас, попри можливе усунення від безпосередніх переговорів, залишатиметься важливою для формування спільної позиції європейських держав.

Політика Кремля спрямована на посилення позицій ультраправих і ультралівих рухів на континенті. Через акти залякування Москва намагається змусити європейські столиці зосередитися на внутрішній безпеці та послабити фокус уваги на допомозі Києву.

Задача Росії в Європі стоїть одна: залякувати. Щоб європейці відвернулися від питання України і зайнялися власною безпекою. Росіяни хочуть вивести розмову з російсько-українських перемовин у глобальний формат, де Україна буде лише одним із питань– зауважив гість ефіру.

Отже, диверсії та інші прояви гібридної агресії є для Кремля не лише способом дестабілізації європейських країн, а й інструментом політичного тиску. Москва прагне змінити порядок денний західних партнерів України та домогтися, щоб питання власної безпеки стало для них пріоритетнішим за підтримку Києва.

Аналітик нагадав, що внутрішні розбіжності всередині Альянсу існували завжди, проте головним залишається збереження принципу колективної безпеки за 5-ю статтею Вашингтонського договору. Водночас Дональд Трамп намагатиметься використати найближчі міжнародні саміти для укладення будь-яких угод, прагнучи закріпити статус переможця ще до старту каденції нового Конгресу США.

Останніми місяцями західні спецслужби фіксують активізацію російської агентури на європейському континенті. Москва використовує диверсії, підпали та інші гібридні операції для дестабілізації країн ЄС.

Паралельно посилилися міжнародні дискусії щодо можливого припинення війни. Зокрема, сторони продовжують обговорювати умови майбутньої угоди, тоді як Кремль висуває територіальні вимоги, а Вашингтон шукає способи досягнення домовленостей. Про те, яку угоду можуть готувати для України Путін і Трамп та які ризики вона може приховувати, розповідав 24 Канал.

Щоб посилити тиск на Кремль і обмежити його можливості продовжувати війну, Європейський Союз продовжує санкційну політику. 11 листопада посли ЄС погодили нові обмеження проти 145 російських фізичних та юридичних осіб. До переліку потрапили, зокрема, структури, пов'язані з тіньовим флотом Росії, а також особи й компанії, причетні до гібридної діяльності Москви.

Утім, вироблення спільної стратегії ускладнюється внутрішніми розбіжностями. Серед європейських лідерів виникли суперечки щодо того, хто саме має представляти континент на переговорах. За даними Politico, Європа розділилася на три табори щодо кандидатури переговорника.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
16 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин