"Ніяк не очікували таких втрат": інтерв'ю Мусієнка про кризу в Кремлі та удар, який Путін не зміг передбачити
Росія дедалі частіше відчуває наслідки українських ударів по стратегічних об'єктах, а втрати на фронті створюють для Кремля нові проблеми. Водночас Москва розширює гібридну війну проти країн НАТО та розвиває супутникові технології, які можуть становити загрозу для України й Заходу.
Про наслідки атак на російські НПЗ, ситуацію на фронті, небезпеку супутникової системи "Рассвет" та нові методи гібридних атак Кремля в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військовий експерт Олександр Мусієнко.
За 17 днів Україна атакувала 11 російських НПЗ, а нафтопереробка могла скоротитися майже на третину. Деякі аналітики кажуть, що це 0,5% від російського ВВП, але Україна продовжує бити. Давайте спробуємо підбити підсумки цих ударів?
По-перше, я думаю, що ми маємо виходити із теперішньої активізації. Ми бачимо, що зараз є доволі значна активізація, інтенсивність і частота ударів підтримується на дуже високому рівні. Це призводить до того, що зараз ми маємо оцінку, що близько 35% російської нафтопереробки вже лягло, і це буквально за місяць.
Протягом місяця це доволі високий результат. Що це означає? Це означає, що Росія втрачає дохід. Це означає, що дефіцит російського бюджету наприкінці року тільки збільшується і буде збільшуватися.
Це означає, що Росія вимушена перелаштовувати свої процеси таким чином, до чого вона, відверто скажемо, не готувалася. Адже за всю історію Росії, і після розпаду Радянського Союзу, все базувалося на тому, що нафти достатньо, газу достатньо, і вони продавали нафту або переробляли нафту і продавали бензин, дизель чи авіаційне пальне. Те ж саме стосується транспортування газу.
Зараз багато що з цього порушено. Тобто фактично російська економіка, особливо нафтова сфера, вимушена перелаштовуватися.
Перелаштовуватися як? Фактично так, що, по-перше, нафта не переробляється. Це означає, що доходи компаній "Роснефть", "Лукойл" в першу чергу, зменшуються.
Вони безпосередньо впливають на обсяги переробки нафти. Через це Росія змушена заморожувати контракти на експорт дизелю та бензину, а також внутрішні контракти, за якими має забезпечувати пальним власний ринок.
Крім збитків від ударів, Росія тепер змушена імпортувати пальне, що створює додаткове фінансове навантаження. До того ж, як з'ясовується, воно далеко не завжди якісне. Це підтверджують дані Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
У ГУР пов'язують із використанням неякісного пального авіаційні катастрофи та інциденти, зокрема падіння стратегічного бомбардувальника Ту-95, а також випадки із Су-34 і навіть Су-57 в Ахтубінську, який минулої ночі атакували Сили оборони України.
До слова за даними ГУР, Росія змушена імпортувати авіаційне пальне через проблеми у власній нафтопереробній галузі. Зокрема, 29 жовтня на військовому аеродромі "Ахтубінськ" під час запуску двигунів вибухнув і повністю згорів винищувач Су-57 вартістю близько 150 мільйонів доларів. У розвідці звернули увагу на можливий зв'язок цього інциденту з використанням неякісного імпортного пального.
Проблема полягає в тому, що Росія змушена імпортувати пальне з третіх країн, якість якого не завжди відповідає необхідним вимогам. Удари Сил оборони негативно впливають не лише на нафтопереробку, а й на нафтохімічну галузь Росії. Це також важливий елемент її економіки та військово-промислового комплексу.
Йдеться не тільки про нафтопереробні заводи, а й про нафтохімічні підприємства у Воронежі, Тольятті, Омську та Нижньокамську. Там розташовані важливі виробництва, зокрема синтетичного та інших видів каучуку. Ця продукція використовується насамперед для виробництва ракетного палива, зокрема для ракет "Іскандер", "Калібр", С-300 і С-400.
Крім того, вона потрібна для літакобудування, виробництва дронів та іншої військової техніки. У цих процесах також використовують нафту як сировину та продукти її переробки. І тут Росія теж стикається з проблемами.
Варто враховувати, що нафтохімічна галузь є важливою частиною російської економіки. Росія фінансує війну проти України переважно з власного бюджету, використовуючи наявні внутрішні ресурси. Тому скорочення доходів бюджету та збільшення його дефіциту безпосередньо зменшують можливості Кремля фінансувати військово-промисловий комплекс. А це, як наслідок, впливає і на здатність Росії продовжувати війну проти України.
Повна розмова з військовим: дивитись відео
У жовтні російська армія втратила близько 54 тисяч військових убитими та пораненими. Якщо спробувати візуалізувати статистику штурмів, атак і втрат, як би ви описали те, що відбувається на фронті протягом останніх місяців?
Ми фіксуємо певне зниження темпів та інтенсивності наступальних дій, а також кількості штурмів з боку ворога. Це пов'язано зі значними втратами, через які агресору потрібне перегрупування. Росіяни шукають варіанти, як відновити сили.
Крім того, погодні умови подекуди грають на користь ворога. Росіяни використовують туман, мряку та інші погодні явища, щоб під їхнім прикриттям проводити штурми.
Це, зокрема, підтверджує ситуація в районі Добропілля, де противник намагається застосовувати навіть техніку.
Водночас загальні темпи наступу справді знижуються, і ми це вже фіксуємо. Причина – колосальні втрати, яких ворог реально не очікував. І вони надалі зростатимуть.
Звичайно, для нас самоціллю не є просто збільшення кількості втрат противника. Наше завдання – домогтися зупинки штурмових дій, коли ворогу фактично вже не буде ким їх проводити.
На деяких ділянках фронту вже помітне значне ослаблення противника. Росіяни залучають лише кількасот піхотинців, якими намагаються проводити штурми, але вже видно, що вони виснажуються. Ворог намагається перечекати цей період, розраховуючи на прибуття поповнення, перегрупування та проведення ротації. Після цього він сподівається знову піти в наступ новими хвилями.
Якщо оцінювати темпи просування, втрати противника та території, які вдається звільняти Силам оборони, то тенденції для ворога зараз негативні. Однак це ще не призвело до повної зупинки його просування та можливостей проводити штурмові дії.
Наша мета – завдяки збільшенню втрат і розширенню можливостей для ураження ворожої логістики зупинити наступальний потенціал противника.
Адже втрати зростають також через ефективні удари по логістиці. Тилове забезпечення не встигає за потребами підрозділів на передовій: росіянам не вдається вчасно підвозити поповнення, боєприпаси та інші необхідні ресурси. Через це виникають проблеми, які зрештою призводять до збільшення втрат.
Ми бачимо, що такі удари поступово поширюються. Якщо говорити про південь України, то атаки вже виходять за межі окупованих територій і сягають Ростовської області Росії. Особливо це стосується блокування логістики на трасі 280, але не лише її.
У Telegram-каналах сьогодні активно обговорюють супутникову систему "Рассвет". Зокрема, командир бригади К2 Кирило Верес заявив, що її запуск може мати дуже серйозні наслідки для України. Нагадайте, що це за система, як вона працює і яку загрозу становить? Наскільки ви поділяєте оцінку Кирила Вереса?
Росія впроваджує систему "Рассвет", однак має певні перебої з її реалізацією і відстає від запланованих термінів. Це система супутникового зв'язку та координації, яка має забезпечити противнику можливість майже в режимі реального часу спостерігати за ситуацією.
По-перше, йдеться про додаткові розвідувальні можливості. По-друге, і це найважливіше, – забезпечення зв'язку, передачі даних та обміну інформацією. Це необхідно для ведення розвідки, атак безпілотниками, моніторингу ситуації в Україні та координації дій російських підрозділів.
Така система покращить ситуаційну обізнаність російських військових і обмін інформацією між підрозділами та штабами. Це може підвищити ефективність російських атак, насамперед із застосуванням дронів. Саме в цьому полягає найбільша загроза.
Наразі Росія намагається реалізувати цей проєкт, але відстає від графіка. Буквально нещодавно один із супутників втратив керованість і згорів у щільних шарах атмосфери. Подібні випадки також фіксуються.
Крім того, вживаються заходи, щоб обмежити можливості Росії виводити ці супутники на орбіту. Цього року були удари по заводу, який виробляє ракети-носії "Союз-2", призначені для виведення супутників "Рассвет". Також були спроби атакувати бюро 1440 у Московському регіоні, яке відповідає за розробку цієї системи.
Думаю, ми й надалі бачитимемо відповідну роботу. Сили оборони намагаються зривати ці плани й не дозволяти Росії досягти запланованих показників. Ніхто не сидить склавши руки й не спостерігає за цим.
Чи може запуск системи "Рассвет" стати стратегічним переломом у війні? Адже ми чуємо, зокрема від Валерія Залужного, що через розвиток розвідки та різних технологій досягти стратегічного прориву на полі бою зараз дуже складно. Якщо Росія реалізує цей проєкт, наскільки це змінить ситуацію для України?
Це покращить зв'язок і підвищить ефективність російських ударів. Але чи призведе це до стратегічного перелому у війні? Не думаю. Для стратегічного перелому потрібен цілий комплекс сил і засобів.
Ми бачимо, що Росія й без супутників "Рассвет" удосконалила тактику атак, а ми зі свого боку адаптувалися. Якщо з'явиться "Рассвет", будемо знову адаптуватися. Хоча я сумніваюся, що росіяни встигнуть вивести на орбіту необхідну кількість супутників. Але якщо спробують, нам доведеться шукати нові рішення.
Нагадаємо російський супутниковий зв'язок потенційно дозволить керувати "Шахедами", розвідувальними безпілотниками та ракетами в режимі реального часу. Це може зменшити ефективність українських засобів радіоелектронної боротьби, які зараз порушують канали управління дронами. За оцінкою Сергія "Флеша" Бескрестнова, для повноцінного покриття потрібні щонайменше 200 – 250 супутників.
Війна – це постійне протистояння та адаптація. Потрібно буде шукати способи глушити сигнал противника, розвивати власні засоби радіоелектронної боротьби та посилювати можливості протиповітряної оборони.
Наприклад, для нашої бойової авіації принципово не зміниться завдання зі знищення ворожих дронів. Нез
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 листопада 2026