Вступна кампанія-2026: інтерв’ю з ректором КПІ про перспективні напрями для абітурієнтів
В Україні вже 19 липня стартує прийом заяв від вступників до закладів вищої освіти, який триватиме до 1 серпня. Для сотень тисяч абітурієнтів та їхніх батьків це час ухвалення доленосних рішень, від яких залежатиме подальша життєва траєкторія. Саме тому розмова з ректором одного з найбільших і найвпливовіших ЗВО країни — Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» Анатолієм Мельниченком — зараз є дуже актуальною.У другій, частині інтерв’ю ми говоримо про найбільш перспективні спеціальності, які гарантуватимуть успішне працевлаштування через 4–5 років, подолання гендерних стереотипів в інженерії, траєкторію успіху талановитих студентів та реальний вплив штучного інтелекту на навчання.Нагадаємо, у першій частині інтерв’ю Анатолій Мельниченко розповів , як університет адаптує студентів, що вступили на бюджет з низькими балами НМТ, чому в Україні за роки незалежності знецінився фах інженера та за якими принципами сьогодні формується вартість навчання у ЗВО.Повне відеоінтерв’ю з Анатолієм МельниченкомПоради перед вступною кампанією 2026: які перспективні спеціальності недооцінюють абітурієнтиНапередодні вступної кампанії ми маємо можливість звернути увагу вступників на перспективні, але недооцінені спеціальності. На які напрямки ви би порадили звернути увагу у 2026 році?В університеті ми завжди аналізуємо свою роботу. Якщо ми бачимо, що якісь освітні програми мають дещо нижчий попит, ми переглядаємо їх зміст і назви, аби зробити їх усіх перспективними загалом. Проте є напрями, які зараз мають менший попит виключно через застарілі стереотипи.По-перше, це «Прикладна механіка» — надзвичайно універсальна галузь знань та підготовки, де ви набудете хороших базових інженерних знань. Отримавши їх, випускник може успішно працювати і в робототехніці, конструюванні машин, і в авіації — будь-де.День вступника КПІ 2026. Фото: КПІОкремо в межах цієї спеціальності варто згадати освітню програму «Інжиніринг зварювання, лазерних та споріднених технологій» на базі нашого Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є. О. Патона. У суспільстві існує хибний стереотип, що зварювальник — це той, хто безпосередньо працює на будівництві . Хоча й таких спеціалістів в Україні зараз теж критично не вистачає. Ми ж готуємо не робітників, а інженерів, які розробляють саме технології з’єднання матеріалів. Ця потужна школа бере початок від Є. О. Патона. Нагадаю, що саме у нас в Україні розвивалися технології зварювання живих тканин, у космосі, під водою тощо.Читайте також:Абітурієнти зі 130–140 балами НМТ можуть стати успішними студентами — Анатолій Мельниченко, КПІПо-друге, абітурієнту треба показати переваги спеціальності «Матеріалознавство». Так, цей напрямок потребує знань із фізики, математики та хімії. Проте абітурієнт має побачити, що тут він може створювати нові матеріали, дещо легші, міцніші і при цьому дешевші за аналоги. Коли людина це розуміє, вона бачить не лише науковий, а й колосальний економічний ефект від своєї розробки.По-третє, «Хімічні технології та інженерія». Дехто стереотипно думає, що хімік — це людина, яка просто переливає рідини в колбочках та пробірках. Насправді сучасні хімічні технології — це про нові способи виробництва та переробки, про створення нових матеріалів, про забезпечення нас чистою водою. Фахівців із хімічних технологій великі компанії сьогодні запрошують на достойні заробітні плати.Хіміко-технологічний факультет КПІ. Фото: КПІПо-четверте, варто звернути увагу на «Біотехнології та біоінженерію». Це одна з ключових спеціальностей майбутнього, яка стрімко розвивається.Кон’юнктурні спеціальності, як-от класичне IT, звісно, утримуватимуть високий попит. Але промислові, хімічні, робототехнічні та матеріалознавчі технології сьогодні є критично недооціненими, хоча потреба в них у державі — величезна.Центральний корпус КПІ. Фото: КПІСпробуємо зазирнути у майбутнє. Яким буде ринок праці через 4–5 років, коли сьогоднішні вступники виходитимуть у свою активну професійну діяльність? Кого він потребуватиме щонайбільше?Це, звичайно, напряму залежатиме від майбутньої структури нашої економіки. Але, передусім можна виділити Defense Tech. На жаль, через наші обставини, оборонні технології будуть ключовими у різних царинах. Це і механічні напрямки, і радіоінженерія, і авіаційні та безпілотні системи.Окремо хочу виділити спеціальність спеціальність «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» (зокрема, освітню програму «Мікро- та наноелектроніка») — вона теж недооцінена. Україна за багато років втратила деякі позиції в цій сфері, але електроніка та мікроелектроніка є критично важливими напрямками для розвитку оборонного сектора в майбутньому.Агросектор та переробка розвиватимуться однозначно. Проте тут важливими стануть саме технології покращення врожайності та процеси переробки сировини. Тобто, незамінними будуть фахівці у сфері біотехнологій.Попит на медичну інженерію буде стабільно високим, бо здоров'я людини — це питання вічне. Наразі одним із головних викликів для нас є протезування, реабілітація, а також клітинна та генна інженерія.Біомедична інженерія вивчає і розробляє технічні та штучні біологічні об’єкти. Фото: КПІБуде затребувана розробка технологій штучного інтелекту. Адже нам будуть потрібні не просто користувачі ChatGPT, а фахівці, здатні розробляти самі технології ШІ. Ми у КПІ якраз цим і займаємося — працюємо над створенням технологій штучного інтелекту для різних сфер: від медицини до інженерії електронних комунікацій.До речі, говорячи про матеріалознавство, за останні два роки ми суттєво посилили впровадження міждисциплінарних освітніх програм. Наприклад, створили міждисциплінарну програму, яка поєднує металеве матеріалознавство та застосування програмних технологій ШІ.Що таке міждисциплінарні програми? Це коли людина вчиться фактично за двома спеціальностями одразу. Одна є базовою, а інша — додатковою. Адже на стику знань часто народжуються абсолютно несподівані визначні інновації.Ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» Анатолій Мельниченко. Фото: КПІ, колаж The PageВи називаєте передусім технічні спеціальності. Але у суспільстві існує стереотип, що інженерія — суто чоловіча сфера, через що дівчата часто навіть не розглядають такі напрямки під час вступу. Який наразі гендерний склад на технічних спеціальностях і як ви залучаєте дівчат до навчання на цих програмах?Загалом гендерний склад нашого університету раніше становив приблизно 70% чоловіків та 30% жінок. Звісно, ситуація суттєво різниться залежно від напряму. Наприклад, на хіміко-технологічному факультеті чи факультеті біотехнологій дівчат традиційно навіть більше, ніж хлопців. На прикладній механіці раніше переважали чоловіки.ПідписуйтесяПроте останніми роками тенденція змінюється: дівчат на суто технічних спеціальностях стає дедалі більше. Ми щороку проводимо гендерний аудит та відповідні опитування в усьому університеті й можемо з упевненістю сказати: у КПІ взагалі майже немає проблем із гендерною нерівністю. У нас усе збалансовано, і дівчата дуже часто стають лідерками в інженерії.Цікава динаміка простежується і в управлінні університетом на рівні адміністрації. Якщо ще 10 років тому серед 24 деканів у нас була лише одна жінка (деканка факультету лінгвістики), то сьогодні вже 8 великих інститутів та факультетів очолюють жінки.Директорка ННІ енергозбереження та енергоменеджменту КПІ Оксана Вовк. Фото: КПІНаприклад, факультет робототехнічних систем та приладобудування, Інститут енергозбереження та енергоменеджменту, факультет біотехнології та хіміко-технологічний факультет. Я вже не кажу про наших колежанок, які очолюють традиційні гуманітарні напрями на кшталт соціології та права, лінгвістики чи менеджменту та маркетингу.У нас багато жінок-інженерів мають колосальні наукові результати. Згадаймо, наприклад, нашу науковицю, доцентку КПІ Євгенію Чвертко, яка працює в галузі зварювальних технологій, була відзначена престижними міжнародними нагородами, зокрема отримала престижну відзнаку від Міжнародного інституту зварювання (МІЗ), організації, що визначає світові стандарти у технологіях зварювання.Науковиця, доцентка КПІ Євгенія Чвертко, яка працює в галузі зварювальних технологій. Фото: КПІНавчання в КПІ: про мотивацію найкращих, стартапи з першого курсу та «дослідницький трикутник»Під час вступної кампанії минулого року через недооцінку потенціалу технічних спеціальностей поодинокі блискучі абітурієнти, які цілеспрямовано готувалися й набирали по 200 балів НМТ з профільних предметів опинялися серед одногрупників, що пройшли на бюджет навіть з 130-140 балами. Як мотивувати таких талановитих студентів, щоб вони не збавляли темп і продовжували свій розвиток?Насамперед, у будь-якому разі, вимоги до навчання ми знижувати не будемо. Радше тим, хто мав дещо гірші результати на старті, доведеться підтягуватися.З іншого боку, мотивація сильних студентів полягає у близькій взаємодії з підприємствами. У нас є лабораторії, де ми можемо залучати наших студентів до виконання конкретних проєктів. Ба більше, у нас є студенти, які вже з першого чи другого курсу мають власні стартапи.Mechanical Design & Robotics Lab, створена Ajax Systems у співпраці з КПІ. Фото: КПІЦе є підтвердженням того, що студент може не тільки опановувати навчальний матеріал, а й посилювати свої компетентності в дослідницькому та інноваційному процесах. Я хочу нагадати, що КПІ і в статуті, і в стратегії, яку ми затвердили минулого року, до 2030-го, позиціонує себе як університет дослідницького типу. А це означає, що навчання та освіта у нас поєднуються з наукою та інноваціями — тобто, функціонує «дослідницький трикутник».Тому іншого шляху немає: по-перше, давати можливість кращим студентам брати участь у проєктах, а по-друге — залучати їх до роботи в компаніях уже зараз. Адже кадрів, яких потребує бізнес, сьогодні критично не вистачає і компанії готові забирати не лише випускників, а вже й теперішніх наших студентів.Можливо, ви можете нав
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 липня 2026
