Хто насправді годує Буську і Красненську громади або «смердючі» мільйони чи порожній бюджет?
За перше півріччя 2026 року до місцевих бюджетів Золочівського району надійшло понад 435,8 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це той самий податок, 64 відсотка якого вираховується із зарплат і залишається в громадах на ремонти доріг, утримання шкіл, благоустрій та підтримку ЗСУ.
Проте тут є важливий нюанс: бізнес приніс громадам майже 300 млн грн, тоді як уся бюджетна сфера (освіта, медицина, держустанови) — лише 135,8 млн грн. Тобто приватні підприємства фінансують наше життя у 2,2 раза більше, ніж державний сектор.
Хто є головними «локомотивами» у Буській та Красненській громадах, яка між ними різниця і де пролягає межа між фінансовим виживанням та екологічною безпекою, детальніше розповідає Район.Буськ.
Дві різні фінансові реальності
Офіційні дані фінуправління Золочівської РДА станом на 1 липня 2026 року чітко показують топ-3 підприємства, які забезпечили найбільші надходження у кожній громаді.
Буська ТГ: ефект одного гіганта
У Буській громаді ситуація унікальна завдяки високим показникам лідера:
Разом топ-трійка дала понад 19 млн грн. Один лише «Тайфун-Плюс» сплатив до бюджету Буська більше, ніж усі три головні підприємства сусіднього Красного разом узяті! Це потужний фінансовий щит для громади.
Красненська ТГ: ставка на стабільний середній клас
У Красному немає одного явного податкового «гіганта», натомість бізнес-навантаження розподілене рівномірно:
Разом топ-трійка дала близько 7,6 млн грн. Попри скромніші цифри, така модель є менш ризикованою: якщо у одного підприємства виникнуть проблеми, бюджет громади не «впаде» так критично, як це могло б статися у разі збою в одного великого монополіста.
Чому великий бізнес дратує людей?
Цифри на папері виглядають красиво, але в реальному житті великі гроші часто приносять великі суперечки. Річ у тім, що мешканці наших громад критично ставляться до великих підприємств. Часто люди бачать у них лише джерело екологічних проблем, повністю ігноруючи те, що саме ці заводи дають роботу сотням місцевих жителів та наповнюють бюджет.
«Смердючі» гроші чи стабільний бюджет ?
Громада не може вижити без грошей бізнесу — без них ми просто не зможемо утримувати інфраструктуру. Але й жити в екологічно небезпечному середовищі ніхто не хоче. І тут на поверхню виходить ще одна проблема — криза довіри до місцевої влади.
Сьогодні люди опинилися перед цинічним вибором: терпіти «смердючі» гроші від сумнівних екологічних проєктів чи сидіти з порожнім, але «чистим» бюджетом? Найгірше те, що мешканці просто не вірять, що ці мільйони від бізнесу реально йдуть на потреби громади. Більшість рішень щодо виділення землі, дозволів на будівництво чи екологічного моніторингу ухвалюються кулуарно, за зачиненими дверима кабінетів.
Прозорості — нуль. Люди відчувають себе повністю відрізаними від впливу на ситуацію: місцеві депутати, яких колись обирали захищати інтереси виборців, під час ухвалення критичних рішень часто чомусь стають на бік грошей, а не громади.
Як діяти владі та мешканцям?
Запрошуємо до відвертої дискусії у коментарях
Чекаємо на ваші думки під цим дописом!
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 липня 2026
