росіянин розроблятиме для Європи систему перехоплення балістичних ракет – консорціум очолив засновник Destinus
До консорціуму увійшли провідні виробники озброєнь Європи – Airbus, MBDA, Safran, ThalesЄвропейські оборонні компанії створили міжнародний консорціум Bliksem EXO, який розроблятиме системи перехоплення балістичних ракет за межами атмосфери. Керівником проєкту став уродженець росії Міхаіл Кокорич – засновник компанії Destinus, яка нині виготовляє далекобійні безпілотники й ракети для України та європейських держав.Про це пише галузеве видання European Security Defence.До консорціуму увійшли провідні виробники озброєнь Європи – Airbus Defence and Space, MBDA Deutschland, Safran Electronics Defense, Thales і Destinus.Кожен із партнерів відповідатиме за окремий елемент системи – від радіолокаційного комплексу та бойового управління до пускової установки, головки самонаведення й самого перехоплювача.Нова система має ліквідувати одну з головних прогалин європейської протиракетної оборони. Якщо нинішні засоби ППО здатні перехоплювати цілі на нижчих висотах, то власного комплексу для знищення балістичних ракет середньої та проміжної дальності поза атмосферою Європа досі не мала.Проєкт передбачає використання технології кінетичного перехоплення – ракета-ціль знищується не вибухом бойової частини, а прямим зіткненням із високошвидкісним перехоплювачем.Спільні інженерні роботи мають стартувати вже наприкінці літа 2026 року, а перші випробування екзоатмосферного перехоплювача в космосі заплановані на 2027 рік.За словами Кокорича, Bliksem EXO має забезпечити Європі власний «верхній ешелон» протиракетної оборони.«Європа вже має ефективну систему ПРО нижнього ешелону, але їй досі бракує власної системи для перехоплення балістичних ракет середньої і проміжної дальності за межами атмосфери», – зазначив він.Проєкт став одним із ключових напрямів нової європейської антибалістичної коаліції, до якої увійшли Україна, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція.Представники коаліції наголошують, що під час створення нової системи враховуватиметься український бойовий досвід протидії російським ракетним атакам.Міхаіл Кокорич відомий тим, що на початку 2010-х заснував «Даурія аероспейс» – першу приватну космічну компанію в росії, яка змогла вивести на орбіту власні супутники.Після переїзду до Швейцарії він заснував компанію Destinus, а після початку повномасштабної війни рф проти України повністю переорієнтував бізнес на оборонні технології.У 2024 році Кокорич відмовився від російського громадянства, а штаб-квартиру компанії переніс до Нідерландів.Сьогодні Destinus виробляє для України та країн Європи далекобійні безпілотники, крилаті ракети сімейства Ruta, а також працює над новими ракетними системами з дальністю польоту понад 700 і до 2000 км.У квітні 2026 року Міноборони рф офіційно внесло нідерландський завод Destinus до переліку своїх потенційних військових цілей. Після цього підприємство відвідала тодішня міністерка оборони Нідерландів, заявивши, що європейську оборонну промисловість не вдасться залякати російськими погрозами.Wed, 15 Jul 2026 11:56:00 +030020307623Новиниhttps://mind.ua/news/20307623-rosiyanin-rozroblyatime-dlya-evropi-sistemu-perehoplennya-balistichnih-raket-konsorcium-ocholiv-zasnovnihttps://mind.ua/news/20307623-rosiyanin-rozroblyatime-dlya-evropi-sistemu-perehoplennya-balistichnih-raket-konsorcium-ocholiv-zasnovni#comment_header_layerНовини на mind.uaЄвросоюз,озброєння,військово-промисловий комплексУкраїнсько-французький AI-фінтех Aiffin залучив 3,1 млн євро на ШІ-лізинг у ФранціїОтримані інвестиції та борговий капітал спрямують на масштабування платформи мікролізингу для європейського бізнесуУкраїнсько-французький стартап Aiffin, який створює AI-native інфраструктуру для фінансування малого та середнього бізнесу, оголосив про залучення 3,1 млн євро фінансування. Ринкову оцінку компанії в межах цього раунду зафіксовано на рівні 30 млн євро.Про це повідомили в компанії.Загальна сума залучених коштів складається з двох частин. 625 тис. євро equity-інвестицій отримані від ангельських інвесторів і через краудфандингову кампанію, до якої долучилися понад 50 інвесторів із 9 країн (зокрема, з Франції, Австрії, Великої Британії, США, ОАЕ та України). Ще 2,5 млн євро debt financing – це борговий капітал, який буде спрямовано безпосередньо на фінансування лізингових угод. На сьогодні через платформу вже видано лізинг на суму 3,2 млн євро.Отримані кошти стартап інвестує в масштабування платформи у Франції, розвиток AI-інфраструктури для кредитного скорингу, андеррайтингу та оцінки ризиків, а також у розширення партнерської мережі.Aiffin – це AI-native фінтех-компанія, заснована 2025 року в Парижі Сергієм Васьковим, Халілем Арамом та Ігорем Ніколаєвим. Стартап автоматизує повний цикл прийняття фінансових рішень для SME – від збору даних і KYC/KYB-перевірок до кредитного скорингу та ухвалення рішення за лічені секунди.Окрім власного сервісу, компанія пропонує рішення як SaaS і white-label інфраструктуру. Автодилери, лізингодавці, необанки та платіжні сервіси можуть інтегрувати оцінку ризиків і фінансування у свої продукти чи маркетплейси через готові віджети Aiffin.«Лізинг для малого бізнесу досі працює повільніше, ніж має працювати сучасний фінансовий продукт – хоча йдеться про один із найбільших сегментів фінансування бізнесу. Лише за перше півріччя 2025 року обсяг лізингового ринку в Європі сягнув майже 203 млрд євро, а сегмент vehicle leasing зріс на 5,9%. Ми в Aiffin будуємо AI-інфраструктуру, яка дозволяє ухвалювати фінансові рішення швидше, точніше й на основі реальних бізнес-даних», – зазначає співзасновник Aiffin Сергій Васьков.Попри те що штаб-квартира компанії розташована в Парижі, а за розвиток партнерської мережі у Франції відповідає локальний партнер Халіль Арам, значна частина продуктової та інженерної команди Aiffin працює в Україні. Саме українські AI-спеціалісти та розробники створюють ядро технології, що зараз експанується на європейський ринок.Бекграунд. Засновники Aiffin мають понад 15 років досвіду у сферах лізингу та SME-кредитування. Раніше частина команди побудувала компанії ESKA Capital та ESKA Finance, які успішно профінансували понад 35 млн євро для малого й середнього бізнесу з нульовим дефолтом у погашених портфелях.Wed, 15 Jul 2026 11:48:00 +030020307622Новиниhttps://mind.ua/news/20307622-ukrayinsko-francuzkij-ai-finteh-aiffin-zaluchiv-31-mln-evro-na-shi-lizing-u-franciyihttps://mind.ua/news/20307622-ukrayinsko-francuzkij-ai-finteh-aiffin-zaluchiv-31-mln-evro-na-shi-lizing-u-franciyi#comment_header_layerНовини на mind.uaСтартап,Інвестиції,венчурні інвестиціїВ Україні під прицілом «надприбутки» банків: парламент – за податок у 50%, Нацбанк говорить про ризики для кредитуванняВже у другій половині 2026 року це позначиться на темпах кредитування економіки, попереджає НБУВ Україні знову загострилася дискусія щодо оподаткування банківського сектору. Верховна Рада готується продовжити дію підвищеного 50%-го податку на прибуток банків до 2027 року, однак НБУ виступає категорично проти такого рішення, попереджаючи про негативні наслідки для економіки.Ситуацію щодо суперечливого законопроєкту аналізує Kyiv Post.Ініціативу просуває голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він пояснює це тим, що під час війни банки мають рекордні прибутки, значною мірою завдяки операціям із державними облігаціями, а тому мусять зробити більший внесок у фінансування оборони.Натомість у Нацбанку вважають, що тимчасовий «податок на надприбутки» перетворюється на постійний. Регулятор наголошує, що після кількох років війни банки почали активно відновлювати кредитування бізнесу й населення, а вилучення значної частини прибутку поступово скорочує їхній капітал та обмежує можливості видавати нові кредити.За даними НБУ, у 2025 році корпоративне кредитування зросло приблизно на 30%, а кредитування фізичних осіб – майже на 36%. Регулятор попереджає, що чергове продовження підвищеного податку може вже у другій половині 2026 року позначитися на темпах кредитування економіки.Водночас незалежні економісти зазначають, що банки й справді залишаються одними з найприбутковіших компаній країни. Рентабельність їхнього капіталу перевищує 20%, тоді як середній показник у країнах ЄС становить близько 9%. Саме тому, на думку експертів, тимчасове підвищене оподаткування можна виправдати потребами воєнного часу.Однак вони звертають увагу на іншу проблему: державі значно простіше збирати додаткові кошти з банків, ніж реалізовувати складніші реформи, спрямовані на детінізацію економіки.Автори матеріалу нагадують, що в парламенті вже тривалий час залишаються нерозглянутими законопроєкти, які потенційно могли б принести бюджету значно більше коштів.Зокрема, йдеться про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро, що, за оцінками Державної податкової служби, могло б забезпечити бюджету близько 27 млрд грн щороку – більше, ніж очікувані додаткові надходження від нового продовження «банківського» податку.Експерти також зазначають, що головною перешкодою для розвитку кредитування сьогодні залишаються не лише податки, а й високі воєнні ризики, нестача якісних позичальників і слабкий розвиток механізмів страхування військових ризиків.Водночас питання наповнення бюджету загострюється. Уже восени уряд має визначити джерела фінансування дефіциту бюджету на 2027 рік, і саме тоді стане зрозуміло, чи продовжить влада робити ставку на додаткове оподаткування банків, чи перейде до ширших структурних реформ податкової системи.За оцінкою аналітиків, саме це стане одним із ключових фінансових рішень воєнного часу.Бекграунд. Нагадаємо: в НБУ пояснили, чому нова купюра 2000 гривень ніяк не вплине на інфляцію.Wed, 15 Jul 2026 11:23:00 +030020307620Новиниhttps://mind.ua/news/20307620-v-ukrayini-pid-pricilom-nadpributki-bankiv-parlament-za-podatok-u-50-nacbank-govorit-pro-rizihttps://mind.ua/news/20307620-v-ukrayini-pid-pricilom-nadpributki-bankiv-parlament-za-podatok-u-50-nacbank-govorit-pro-rizi#comment_header_layerНовини на mind.uaНБУ,Верховна Рада,
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 липня 2026
