Два заводи на всю країну: сміттєпереробна інфраструктура України
Мери українських міст напередодні повномасштабного вторгнення активно ділилися планами з розбудови сміттєпереробної інфраструктури: міська влада підписувала меморандуми з інвесторами, отримувала кошти на будівництво, розробляла проєкти й виділяла під них землю. Проте станом на середину 2026 року вдалося збудувати лише два сміттєпереробні заводи, і ще один перебуває на етапі будівництва. «Слово і діло» показує на інфографіці, скільки сміттєпереробних заводів і сортувальних ліній діє в Україні.
Дані про сміттєпереробну інфраструктуру «Слово і діло» отримало у відповідь на запит до Міністерства розвитку громад та територій. Усього в Україні нараховується 43 відповідні об’єкти, більшість із яких – сортувальні лінії, і лише два – переробні заводи.
Щороку в Україні утворюються сотні мільйонів тонн відходів, більшість із яких потрапляє на звалища. Сміттєві полігони займають великі території, забруднюють навколишнє середовище токсичними речовинами й довговічним пластиком, а через наявність органіки стають бомбами уповільненої дії – адже в їхніх надрах накопичується легкозаймистий біогаз.
На сьогодні в Україні діють лише два сміттєпереробні заводи – у Львові, де використовується аеробне компостування, та Києві, де застосовують метод термічного оброблення.
Про те, з якими бюрократичними, фінансовими й політичними труднощами стикається будівництво кожного такого об’єкта, свідчить історія львівського сміттєпереробного заводу, проєкт якого перейшов із площини намірів до реалізації лише після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі.
Через труднощі з будівництвом великих сміттєпереробних заводів виник попит на сміттєсортувальні лінії, які потребують менших інвестицій і дають змогу зменшити обсяг сміття, що йде на звалище, та вилучити з нього найбільш токсичні речовини й органіку.
Найбільше сортувальних ліній працює у Києві – десять комплексів, які покликані зменшити сміттєве навантаження найбільшого міста країни. Серед областей найбільше сортувальних ліній – сім – має Львівщина: у Шептицькому, Самборі, Новояворівську, Стрию, Золочеві та самому Львові.
П’ять сортувальних ліній має Вінниччина – у самому обласному центрі, а також у Мурованих Курилівцях, Іллінцях, Калинівці та Козятині. Ще два регіони мають по три сміттєсортувальні лінії: на Київщині сортувальні лінії діють у Білій Церкві, Обухові та Василькові, а на Тернопільщині – у Бережанах, Плебанівці та Малашівці.
У Хмельницькій області сміттєсортувальні лінії діють у Волочиську та Шепетівці. Також по одній або дві сортувальні лінії мають такі області: Волинська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Сумська – в обласних центрах, Донецька (м. Краматорськ), Полтавська (м. Лубни), Харківська (м. Богодухів).
У відповіді Мінрозвитку не згадано про сміттєпереробні об’єкти у Дніпропетровській, Чернігівській, Черкаській, Рівненській, Закарпатській, Чернівецькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській та Луганській областях, а також у тимчасово окупованому Криму.
Згідно з даними Міністерства розвитку громад і територій, в Україні на етапі будівництва перебувають ще вісім сміттєсортувальних комплексів, два об’єкти механіко-біологічної переробки побутових відходів та один сміттєпереробний завод.
Проблемою лишається зосередженість об’єктів сміттєпереробної інфраструктури в західних регіонах України: прифронтові області, південь і центр практично не мають альтернатив звалищам. Зокрема, найбільші сміттєві полігони України розташовані в Одеській та Дніпропетровській областях. Усього ж до повномасштабного вторгнення в Україні нараховувалося понад п’ять із половиною тисяч звалищ.
Нагадаємо, вирішення проблеми з переробкою сміття входило до передвиборчої програми Володимира Зеленського. У січні 2025 року Кабмін затвердив Національний план управління відходами до 2033 року та оновлені підходи до сортування сміття. Таким чином, обіцянка рухається у бік стандартизації системи переробки відходів, хоча великою проблемою лишається недостатня інфраструктура.
Суміжна передвиборча обіцянка Володимира Зеленського – «Україна без пластику», у межах виконання якої уряд встановив мінімальні роздрібні ціни на пластикові пакети, завдяки чому українці почали більше користуватися біорозкладними та багаторазовими пакетами. Утім, обіцянка досі перебуває у процесі виконання, адже подальші обмеження так і не були реалізовані.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 червня 2026
