Мільярдні охоплення та генеративний ШІ: Україна та ЄС викрили нову масштабну інформдиверсію Кремля
Європейська служба зовнішніх справ (ЄСЗС) та український Центр протидії дезінформації (ЦПД) оприлюднила спільний аналітичний звіт, у якому досліджується, як російські іноземні інформаційні маніпуляції та втручання (FIMI) спрямовані проти шляху України до членства в Європейському Союзі.
У звіті, як зазначає ЄСЗС, задокументовано скоординовані зусилля, спрямовані на підрив підтримки вступу України до ЄС як серед української, так і європейської аудиторій. Хоча наративи змінюються залежно від цільової аудиторії, їхня стратегічна мета полягає у послабленні політичної та суспільної підтримки європейського майбутнього України.
Європейська інтеграція України стала однією з ключових інформаційних цілей Кремля з того часу, як у червні 2022 року країні було надано статус кандидата в члени ЄС, а в червні 2024 року офіційно розпочалися переговори про вступ.
Процес вступу став центральною темою дискусій щодо безпеки, відбудови, економічної модернізації та довгострокової геополітичної орієнтації України. Як наслідок, він також став головним об’єктом маніпуляцій.
У звіті поєднано два аналізи, що доповнюють один одного. ЦПД досліджує, як російські інформаційні операції намагаються послабити внутрішню підтримку вступу до ЄС в Україні. ЄСЗС аналізує, як подібні суб’єкти націлюються на європейську аудиторію, щоб послабити підтримку розширення ЄС та надання допомоги Україні.
У сукупності ці висновки свідчать про скоординовану та дедалі витонченішу кампанію, що охоплює різні країни, мови та платформи.
Із січня 2025 року по квітень 2026 року ЦПД проаналізував приблизно 244 000 публікацій щодо вступу України до ЄС, які загалом набрали 1,39 млрд переглядів. Понад 2600 джерел демонстрували ознаки скоординованої неавтентичної поведінки.
Аналіз виявив чотири домінантні наративи:
Ці наративи підсилюються через багаторівневу екосистему, до якої входять російські державні інституції, контрольовані державою медіа, пов’язані з російськими мережами впливу канали Telegram, лояльні Кремлю суб’єкти, та псевдомісцеві канали, які адаптують повідомлення під регіональні проблеми.
У звіті також задокументовано низку методів, які використовують Кремль та його проксі, зокрема:
Аналіз ЄСЗС охопив близько 80 інцидентів, пов’язаних із процесом вступу України до ЄС, за останні вісімнадцять місяців.
Діяльність російських FIMI, спрямованих на європейську аудиторію, зосереджується переважно на трьох темах: цінностях, людях і лідерах, а також грошах.
У спробах підірвати європейські цінності російські суб’єкти дедалі частіше покладаються на мережі скоординованої неавтентичної поведінки та інструменти генеративного ШІ для масового виробництва локалізованого контенту, адаптованого під національні аудиторії. У Німеччині наголос роблять на економічних проблемах, у Франції — наративах про корупцію, а в Польщі — побоюваннях, пов’язаних із біженцями. Виборчі кампанії та інциденти з безпеки систематично використовуються для максимального розширення охоплення та посилення впливу.
Керівництво України продовжує бути частим об’єктом атак. У звіті виявлено неодноразові спроби «відмивання» сфабрикованих звинувачень у корупції через мережу російських державних інституцій, державних медіа та пов’язаних з державою суб’єктів впливу. Особливу увагу в цих операціях приділяють президенту Володимиру Зеленському.
Водночас самих українців дедалі частіше зображують як загрозу. Неправдиві твердження, що пов’язують українських біженців зі злочинністю, небезпекою чи соціальними заворушеннями, мають на меті розпалити ворожість та підірвати суспільну солідарність.
Фінансова підтримка України є ще однією важливою мішенню. Російські мережі впливу неодноразово намагаються представити європейську допомогу як корупційну, неправильно використану або шкідливу для громадян ЄС, часто за допомогою сфабрикованих доказів, підроблених матеріалів під виглядом авторитетних медіа та скоординованого посилення інформації.
У звіті підкреслюється, як нові технології знижують вартість та збільшують масштаби інформаційних маніпуляцій.
Генеративний ШІ, скоординоване міжплатформне посилення та методи відмивання інформації є інструментами, за допомогою яких ворожі суб’єкти швидко адаптувати наративи до різних аудиторій та політичних контекстів. Багаторазовий ребрендинг медіаресурсів, що перебувають під санкціями ЄС, ще раз демонструє, як російська екосистема впливу намагається обійти обмежувальні заходи.
Результати дослідження також показують, що виборчі цикли, важливі політичні рішення та надзвичайні інциденти у сфері безпеки продовжують створювати передбачувані можливості для спроб маніпуляцій.
Попри ці зусилля, у звіті не виявлено доказів того, що російські інформаційні операції змінили стратегічний вибір України щодо вступу до ЄС.
Однак ризики залишаються значними. В Україні тривале перебування під впливом маніпулятивних наративів може сприяти зростанню невизначеності серед вразливих аудиторій. У всій Європі нормалізація ворожих наративів про Україну та українців створює ризик ослаблення суспільної підтримки розширення ЄС та подальшої допомоги.
Спільний звіт Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС) та Центру протидії дезінформації (ЦПД) демонструє цінність співпраці у виявленні, аналізі та викритті іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань. Він також підкреслює ширшу реальність: європейське майбутнє України є не лише питанням вступу, а й об’єктом ширшої боротьби за безпеку Європи, її демократичну стійкість та політичне майбутнє.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 червня 2026
