Туризм як терапія та опора: як Черкащина тримає себе в русі під час війни
Поки фронт відтягує на себе ресурси і увагу, Черкащина робить те, що, здавалося б, не на часі — розвиває туризм. Але це не про розваги. Це про людей, яким потрібно видихнути, знайти себе і не зламатися. І про гроші, які йдуть у бюджет, — а значить, на підтримку держави.Мозаїка «Птах» на ресторані «Супій» автораства Алли Горської та Віктора Зарецького у селі Гельмязів Не відпочинок — реабілітаціяЮлія зі Звенигородки приїхала на Холодноярщину вперше. Каже, брат служить, переживає вся родина. Почула про захід для родин військових — і вирішила поїхати.— Цікаво, гарна природа, тут наша історія, — говорить вона просто. Координатор ГО «Чужих бід не буває» Вадим Скорик організував цю поїздку — як і десятки інших для дружин військових і волонтерів.— Є жінка, в якої загинув чоловік. Вона каже: тут на якусь мить не концентрувала увагу на тому, що сталася трагедія. Я розумію, що громадська організація не замінить функцій держави. Але ми можемо покращити психологічний стан людей, — каже Скорик.Таких поїздок стає більше. Ветерани, військові у відпустці, ВПО, родини із дітьми — всі вони шукають не екзотики, а точки опори. І знаходять її в місцях, куди раніше не доїжджали руки.Кожна гривня — в економікуТуризм під час війни — не лише про психологію. Це про реальні цифри. За перший квартал 2026 року до бюджетів громад Черкащини надійшло 2 мільйони гривень туристичного збору — на 700 тисяч більше, ніж рік тому. З початку повномасштабного вторгнення сума зборів сягнула 86,3 мільйона гривень. Лише у 2025 році — 28,6 мільйона, що на 17,8% більше, ніж у 2024-му. За цим показником область неодноразово входила до топ-5 регіонів країни.До речі, Черкащина увійшла до топ-10 за кількістю ночівель у 2025 році — 210 тисяч осіб, пише Forbes. Реальна цифра, за оцінками фахівців, може бути значно більшою — комплексного державного обліку внутрішнього туризму досі немає. Щоб підтримати бізнес у сфері, в області діє програма мікрогрантів «Власна справа». Цьогоріч підприємці вже залучили 37 мільйонів гривень на 131 проєкт, серед яких — туристичне розміщення, мистецтво, відпочинок і послуги.Втім, є і бар'єр, який зводить нанівець потенціал цілого туристичного кластеру. Дороги на Чигиринщині — у такому стані, що перевізники відмовляються туди їхати. Траса Черкаси–Чигирин, Світловодськ–Чигирин — роками без капітального ремонту. Туроператори кажуть прямо: поки не буде нормальної дороги, туристи приїжджатимуть на один день і не повертатимуться.Що Черкащина може запропонуватиІсторик, краєзнавець, а нині житель Івківців на Чигиринщині і організатор просвітницько-розважального комплексу «Зерноленд» Назар Лавріненко визначає туризм як галузь економіки. І каже, що у всі часи, попри все, людям треба відволіктися, розважитись, переключитись.— Попри війну, люди їдуть і самі, і з дітьми. Їдуть і наші захисники родинами, їдуть переселенці. Але ж ви знаєте, що туризм неможливий без якісних доріг. Навіть не так, туризм неможливий без доріг взагалі. А в нас їх немає вже просто. І щоразу коли приїздять туристичні автобуси, то потім водії бідкаються, що більше на Чигиринщину не поїдуть, — каже Назар Петрович.Козацький хрест і козак у Чигиринському районі, в краї, де кожен куток пам’ятає Козаччину Сам Назар Лавріненко раніше займався туристичними перевезеннями, він співавтор збірника про Черкащину, де розповідається про безліч локацій. Однак зараз каже, що ті ж кияни більше їдуть на Черкащину до парку «Софіївка» в Умані та в Канів, бо туди більш-менш нормальні дороги з столиці.— Приїжджають автобуси, і водії плачуть. Ми ж уже тут місцеві напередодні сезону самі збиралися, скидалися, варили асфальт і стелили шматками. Я б сказав, що, окрім доріг, просто треба не заважати і люди самі робитимуть безліч локацій. Пригадую, я колись був в Данії на конференції з млинарства. Потім через Угорщину повертався додому і лиш в'їхав в Україну – відчув різницю якості доріг. Чому так? Якщо говорити про наш край, Чигиринщину, то я вже схильний думати про якусь змову сильних світу цього, які за щось карають цей край, щоб люди не могли нормально їздити… — каже Назар Лавріненко. — Римська імперія стояла на шляхах. А дороги це гроші, а туризм це галузь економіки.Ми самі вирішили поїхати в Чигирин, адже це перша столиця козацької держави (1648–1712 роки) та головна гетьманська резиденція Богдана Хмельницького. Місто відоме своєю ключовою роллю в українській історії. Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» має багато підрозділів, місць огляду (всього в заповіднику 5 музеїв і 30 пам'яток), але найбільш популярні три місця — це Замкова (Богданова) гора, Резиденція Богдана Хмельницького та музей Богдана Хмельницького. Вже на під'їзді до Чигирина шукаємо шиномонтаж. Обидва передні колеса потребують рихтування, бо погнуло диски через ями. Слід їхати дуже обережно. Проте пережите компенсується враженнями.Завідувачка відділу «Музей Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольга Піскун проводить екскурсію музеєм. Його відкрито 25 грудня 1995 року в переддень святкування 400-річчя від дня народження гетьмана. У залах безліч експонатів, є інтерактивні стенди, де можна навіть приміряти на себе козацький одяг.Всього музей відвідували в середньому близько 20 тисяч туристів на рік. Щоправда, це в доковідний період. У час повномасштабного вторгнення було 7 тисяч, а зараз до десяти. Тобто тенденція йде до зростання.— У музеї створили також інклюзивний освітній простір. Тут відвідувачі можуть не лише побачити, а й доторкнутися до історії: потримати в руках фрагменти старовинної кераміки та металевих виробів XVII–XVIII століть, оглянути їх і відчути фактуру. Також у музеї представили копії музейних експонатів та тактильну 3D-модель церкви Святого Іллі в Суботові. Біля всіх експонатів розмістили інформаційні таблички, — показує Ольга Піскун. Приїжджі часто йдуть в резиденцію Богдана Хмельницького, яка має довгу історію відновлення, затримки з будівництвом. Та врешті резиденцію відкрили і сьогодні вона окраса Чигирина. Тут відбуваються різні виставки, заходи.— Резиденція Богдана Хмельницького дає відвідувачам уявлення про те, як жили представники козацької старшини у XVII столітті, яким був їхній побут та вигляд осель. Сучасний комплекс відтворено на основі різних пам'яток української архітектури того часу. Під час його створення використали елементи та архітектурні рішення, характерні для Іллінської церкви в Суботові, Будинку Лизогуба в Чернігові, споруд Новгород-Сіверського монастиря, Переяславського колегіуму, будівель Києво-Могилянської академії та Києво-Печерської лаври. На території резиденції розташовані будинок гетьмана, військова канцелярія, скарбниця та курінь, які формують парадний двір. Також тут можна побачити будинок батьків Богдана Хмельницького, шпихлір, лямус, поварню та людську, що відтворюють господарську частину маєтку, — розповідає науковий співробітник музею Олена Трощинська.Загалом по заповіднику підрахували, що кількість відвідувачів почала зростати з відкриттям резиденції і досягала ста тисяч туристів в рік. Але в 2020 році відвідуваність дещо пішла на спад через коронавірус, карантин. У 2022 році туристів було десятки тисяч, вже в 2023 році — 74 тисячі, у 2025 — 83 тисячі. Найбільше їдуть туристи з Черкащини, також з Київщини, Полтавщини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Харківщини.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Археологічний сезон стартував на ЧеркащиніІсторія як точка опори«Скажіть мені, чого Черкащина така красива?» — написав у соцмережі галичанин Андрій Романюк. Допис розлетівся. Люди згадували широкий Дніпро, бузковий Корсунь-Шевченківський, Холодний Яр, Трахтемирів, Буки.— Центр України, краї, багаті історією та культурою. Місця, які дали країні дуже багато видатних людей, — пише один із коментаторів.— Під час війни пошук коріння — це не ностальгія. Це потреба. Земля Шевченка, козацтво, Холодний Яр, Чигирин — ці місця мають сакральне значення, яке в мирний час ми могли не помічати. Зараз — помічаємо, — пишуть інші коментатори.Смілянка Людмила Виноградова бувала і в Китаї, і в Дубаї. Але каже — музей трипільської культури, Софіївка, підсніжники на Холодноярщині, Чигирин — все це цікаво по-справжньому. Звертається до місцевих туроператорів і не шкодує. Їде і в інші області, наприклад, була в парку тюльпанів в Кропивницькому.Черкащина — це про доступність. Тут не треба летіти через пів країни. Степанківська громада пропонує верхову їзду, риболовлю, пішохідні маршрути, знайомство з виробництвом меду та молока на «Богуновій заставі». Холодний Яр — екскурсійний маршрут «Стежками Максима Залізняка», який щойно упорядкували працівники природного парку. Умань розвиває театралізовані екскурсії — підземелля Василіанського монастиря та НеМузей «Таємниці будинку Файнштейна» тепер показують зовсім інакше.Музей трипільської культури знаходиться в селі Легедзине. Воно розташоване під Уманню — за 24 км та 20 хвилин їзди від міста. Як заїдете сюди, вашу увагу одразу привернуть незвичні двоповерхові мазанки під очеретяним дахом — це реконструкція житла трипільців, зроблена науковцями.Музей заснований на базі розкопок трипільських поселень і знаходиться на території Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура».Зовсім поряд розташоване маленьке село Тальянки. Між ним і Легедзине у 1981 році розкопали залишки справжнього трипільського мегаполіса: його загальна площа 450 га — це як 450 професійних футбольних полів. На думку вчених, поселення належить до ІІІ тис. до н.е. і проживали тут близько 11 000 осіб.Вважається, що це найбільше розкопане поселення людей мідної доби у світі! Тому сільський музей трипільської культури та історичний заповідник приваблюють дослідників з усієї планети.Палац Шувалових: живий прикладТальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових — єдина пам'ятка данської архітектури в Україні. Цей факт, до речі, встановили лише нещодавно: реставратори привезли з Данії оригінальні кресленики та фотоматеріали, які зберігалися там, а не тут. Виявилося, що ніякий це не «мисливський замок» — легенда радянських часів, — а палац, з
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 червня 2026
