Експорт української залізної руди за п'ять місяців 2026 року впав на чверть
Обсяг постачань скоротився до 10 млн тонн через логістичні труднощі та слабкий зовнішній попитЗа січень – травень 2026 року Україна суттєво скоротила експорт залізорудної сировини: проти аналогічного періоду минулого року показник знизився на 26,1% – до 10,01 млн тонн.Про це повідомляє AgroWeek.Серед головних причин падіння аналітики називають логістичні збої на ключових транспортних маршрутах, що уповільнюють відвантаження продукції, а також несприятливу кон'юнктуру світового ринку сталі – зниження попиту в низці регіонів і посилення конкуренції з боку інших країн-постачальників.Попри оптимізацію виробництва, подолати відставання від торішніх показників не вдалося, що негативно позначається на валютних надходженнях і фінансовому стані підприємств галузі.Головним ринком збуту для українських виробників залізної руди залишається Китай, однак коливання його попиту та зростання глобальної пропозиції змушують експортерів шукати альтернативні напрямки та перебудовувати логістику.На думку експертів, стабілізація галузі потребує модернізації виробничих потужностей і відновлення стабільної роботи морських та залізничних коридорів, критично важливих для постачань в Азію та Європу.Від здатності компаній адаптуватися до нових умов залежатиме як відновлення експортних обсягів, так і збереження зайнятості в гірничо-металургійному секторі.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що імпорт заліза прямого відновлення до ЄС скоротився в I кварталі 2026 року. Згідно з аналітикою Eurostat, обсяги закупівлі скоротилися на 53,1% проти аналогічного періоду 2025 року.Fri, 19 Jun 2026 08:28:00 +030020306669Новиниhttps://mind.ua/news/20306669-eksport-ukrayinskoyi-zaliznoyi-rudi-za-pyat-misyaciv-2026-roku-vpav-na-chverthttps://mind.ua/news/20306669-eksport-ukrayinskoyi-zaliznoyi-rudi-za-pyat-misyaciv-2026-roku-vpav-na-chvert#comment_header_layerНовини на mind.uaЕкспортДержсекретар Міністерства сільського господарства Польщі: «Імпорт продукції з України – це серйозний виклик для нашого сільського господарства та переробної промисловості»Яцек Черняк – про побоювання польських фермерів у зв'язку з українською євроінтеграцією, конкурентні правила, претензії до нашого зерна та можливі торгові війниВійна в Україні стала не лише загрозою, а й потужним економічним стимулом для сусідньої Польщі. Країна перетворилася на головний логістичний і транспортний вузол під час постачання товарів, гумдопомоги та військової підтримки. Водночас саме Варшава неодноразово запроваджувала обмеження на імпорт української сільгосппродукції під приводом захисту власних виробників.Між нашими країнами неодноразово виникали тертя – навколо зернового експорту, доступу українських товарів на польський ринок і конкуренції в агросекторі. Сьогодні відносини Польщі та України в агросфері залишаються напруженими – насамперед через побоювання польських фермерів щодо можливого стрімкого напливу продукції made in Ukraine при вступі України до ЄС.Дискусії тривають як на рівні урядів, так і агроасоціацій двох країн. Зокрема, наприкінці травня в Києві з офіційним візитом була польська делегація, яка прибула на XI засідання Українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. У цей період Mind вдалося поспілкуватися з держсекретарем Міністерства сільського господарства Польщі (посада, аналогічна заступнику міністра в Україні) Яцеком Черняком, щоб обговорити причини національного ембарго на українську зернову продукцію та претензії до її якості, а також страхи польських фермерів через конкуренцію з українськими агровиробниками та потенційний доступ України до європейських сільгоспдотацій.Про причини одностороннього ембарго Польщі на українські зернові– З 2023 року український агроекспорт стикається з протестами польських фермерів, Польща зберігає одностороннє ембарго на ввезення українського зерна та олійних культур (продукція може йти лише транзитом), а також вимагає від ЄС запровадження жорсткіших захисних механізмів. У чому основні претензії Польщі до України в цьому контексті?– Діалог між Польщею та Україною у сфері сільського господарства ведеться дуже інтенсивно. Нині відбувається безліч зустрічей на рівні міністрів та їх заступників. Остання така зустріч, у якій також узяли участь сільськогосподарські асоціації обох країн, відбулася 19 травня 2026 року у Варшаві. Саме на таких зустрічах ми обговорюємо всі перспективи та побоювання щодо нашої співпраці у сільгоспсекторі.Звісно, Польща за вступ України до Євросоюзу – це пріоритет нашої співпраці, і його активно підтримує прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Ба більше, у межах ЄС сьогодні не розглядається питання про запровадження будь-яких «суворіших захисних механізмів».Тепер поговоримо про побоювання польських фермерів щодо сільгосппродукції з України. Якщо українські товари будуть дешевшими, вони витіснять польську продукцію з ринку. Якщо ж подивитися на структуру сільського господарства в наших країнах, то в Україні вона ґрунтується на великих сільгосппідприємствах та агрохолдингах, а в Польщі – переважно на сімейних господарствах. Тому польські дрібні виробники не можуть конкурувати з величезними українськими агрохолдингами.Польща підтримує конкуренцію – але лише рівну конкуренцію. У нас інша аграрна структура та інші ґрунти. Крім того, застосування пестицидів та умови утримання тварин мають відповідати євростандартам. Польські селяни повинні дотримуватися цих норм.– Чи це означає, що Польща наполягатиме на тотальній забороні застосування в українському АПК пестицидів та інших агресивних добрив як на одній із вимог вступу України до ЄС?– На наш погляд, дуже важливо, щоб при вступі до структур Євросоюзу Україна повністю впровадила європейські норми в галузі безпеки харчових продуктів. Зокрема це стосується вмісту залишків пестицидів у продуктах (це її зобов'язання в межах Угоди про асоціацію з ЄС), сталого розвитку, а отже – благополуччя тварин, захисту клімату, довкілля, прав працівників. В Україні також має існувати ефективна та надійна система інституцій, які контролюватимуть дотримання цих норм і вимог.Обов'язок щодо повного впровадження законодавства ЄС, зокрема у сфері пестицидів, лежить на кожній країні, яка вступає до Євросоюзу. Варто також додати, що в межах угоди, укладеної на підставі ст. 29 Угоди про асоціацію з ЄС, Україна зобов'язалася повністю узгодити своє законодавство з європейським законодавством щодо вмісту пестицидів у продуктах, благополуччя тварин і ветеринарних препаратів до 2028 року.– Повернімося до питання про причини одностороннього польського ембарго...– Це було рішення Міністерства розвитку та технологій Польщі. Польське Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів підтримує цей крок у контексті захисту від надмірного імпорту, що завдає шкоди вітчизняним виробникам. У 2022 році і до запровадження заборони у квітні 2023-го приплив дешевих товарів з України до Польщі (особливо зернових, ріпаку, а також багатьох інших) був величезним. Це призвело до дестабілізації внутрішнього ринку, а польські фермери не мали змоги реалізувати свою продукцію та залишилися з великими запасами.Потрібно пам'ятати, що Польща є великим виробником та експортером зерна. На той час також було важко реалізувати внутрішні надлишки, які скупчилися у фермерів, шляхом експорту вітчизняного зерна, у тому числі через велику завантаженість балтійських портів, які раніше не експортували таких великих обсягів українського та польського зерна. І ще довгий час після запровадження заборони на імпорт Польща відновлювала стабільність на ринку.Проте я хочу наголосити, що транзит української продукції територією Польщі дозволено. Зокрема, 2025 року через польську територію до країн ЄС було перевезено 173 тис. тонн українського зерна й олійних культур (пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику тощо). Хоча, за нашими даними, 80% української сільгосппродукції експортується через порти Чорного моря.Щодо інших продуктів, імпорт яких з України до Польщі дозволено, наприклад, соняшникова олія становить 62% всього імпорту ЄС, соєвий шрот – 51%, а ріпакова олія – 25% (попри те що Польща також вважається великим виробником цього продукту).Це означає, що ми налагодили плідну співпрацю й активний торговельний обмін, а близькість польського ринку призводить до того, що до Польщі надходять значні обсяги конкурентоспроможних за ціною агропродовольчих товарів з України, які не підпадають під заборону. У тому числі тих, які виробляються і в самій Польщі, створюючи конкуренцію польським фермерам та переробникам.У 2025 році торговий баланс Польщі показав значний дефіцит у розмірі понад 400 млн євро. Щодо імпорту сільськогосподарських і харчових товарів з України до Польщі, то він становив 6,7 млрд злотих (близько 1,6 млрд євро).Значущими позиціями в імпорті були: соєва олія, соєва макуха, соняшникова олія, заморожені фрукти. У 2025 році частка імпорту з України у загальному обсязі польського імпорту сільськогосподарської та харчової продукції становила 4,1%. Водночас польський експорт продовольства в Україну був близько 5 млрд злотих (трохи менше 1,2 млрд євро) і становив 2% від загального обсягу польського експорту сільськогосподарської та харчової продукції.– Щодо польських претензій до української продукції, хотілося б почути від вас конкретні цифри. Які масштаби збитків польських фермерів через потоки дешевого українського зерна, коли це стало приводом для запровадження жорсткого ембарго?– Як я вже згадував, українське зерно, яке надходило на територію Польщі до введення ембарго, було значно дешевшим за польське.Крім того, з'явилася практика ввезення зерна, яке декларується в митних документах як «технічне», щоб уникнути прикордонного контролю. Саме по собі ввезення такого зерна було законним. Незаконним було його використання в харчових або фуражних цілях. Такий матеріал міг використовуватися виключно поза харчовим ланцюгом: наприклад, як паливна сировина або сировина для виробництва біоетанолу з енергетичною метою.У грудні 2022 року Національна податкова адміністрація посилила нагляд за імпортом тако
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 червня 2026
