Яких учителів найбільше бракує в Україні: перелік вакансій 2026
В Україні наразі офіційно відкриті близько 1700 вакансій учителів.
Водночас раніше раніше голова освітнього комітету Верховної Ради озвучував значно вищі оцінки кадрового дефіциту — до 44 тисяч педагогів. Про причини такої розбіжності (у 25 разів) розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий в інтерв’ю Радіо Свобода.
За словами міністра, сьогодні система має 1700 офіційно зареєстрованих вакансій.
«Ми маємо 1700 вакансій на сьогодні. Тобто ми не маємо такої катастрофічної цифри в дефіциті кадровому», — заявив Лісовий.
Водночас він визнав, що частина шкіл може не подавати інформацію про вакансії до служби зайнятості. Крім того, нестача кадрів часто залишається непомітною через внутрішній перерозподіл педагогічного навантаження між наявними працівниками.
Наприкінці 2025 року голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак заявляв, що дефіцит учительських кадрів становить близько 44 тисяч осіб, або 15% від потреби системи.
За його словами, в українській школі існує 316 тисяч педагогічних ставок, однак фактично їх обіймають лише 272 тисячі працівників.
«44 тисячі — це приховані вакансії, які покриваються сумісництвом. Це близько 15% дефіциту», — пояснював Бабак.
За словами Лісового, найбільший кадровий дефіцит спостерігається серед учителів:
Міністр визнав, що в багатьох школах проблему вирішують шляхом викладання суміжних предметів.
«Вчитель фізики викладає хімію. Вчителі математики беруть інформатику або навпаки. Це не найкраща практика», — зазначив він.
Сергій Бабак раніше пов’язував кадровий дефіцит насамперед із низькою оплатою праці.
За його словами, українські заклади вищої освіти щороку випускають понад 10 тисяч майбутніх учителів, однак значна частина випускників не приходить працювати до школи.
«Головна причина — низька зарплата», — наголошував він.
Бабак наводив приклад молодого вчителя, який сьогодні отримує близько 8 тисяч гривень із надбавками. На його думку, така оплата не дозволяє молодим фахівцям будувати самостійне життя та конкурувати з іншими сферами ринку праці.
Саме тому парламентський комітет наполягав на збільшенні видатків на освіту та реформі системи оплати праці педагогів.
Лісовий пов’язує кадровий дефіцит насамперед із проблемою малокомплектних шкіл.
За його словами, найскладніша ситуація спостерігається в невеликих сільських закладах освіти, де через малу кількість учнів бракує фінансування для повноцінного кадрового забезпечення.
За словами міністра освіти, це безпосередньо впливає на якість освіти та є однією з причин значного розриву в результатах навчання між школами великих міст і сільськими закладами.
Оксен Лісовий вважає, що громади мають переглядати мережу шкіл відповідно до демографічної ситуації та кількості учнів.
У держбюджеті на 2026 рік передбачене подальше збільшення видатків на оплату праці педагогів: після підвищення на 30% із січня заплановане ще одне збільшення зарплат на 20% із вересня.
Раніше заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова повідомляла, що протягом 2024–2025 навчального року систему освіти залишили близько 40 тисяч учителів — приблизно 12% від загальної кількості педагогів.
За її словами, війна прискорила відтік кадрів: частина педагогів змінила професію, виїхала за кордон або вийшла на пенсію. Водночас ситуація із забезпеченням шкіл кадрами є складнішою, ніж свідчать загальні цифри.
«З одного боку, можемо говорити про нестачу кадрів. З іншого — загальної кількості ставок більше, ніж потребує система. І це цікава ситуація: одна теза не суперечить іншій», — пояснила Кузьмичова.
Оксен Лісовий в інтерв’ю Радіо Свобода також висловився щодо залучення до школи фахівців без педагогічної освіти.
За його словами, багаторічний досвід роботи в освіті не підтверджує прямого зв’язку між наявністю педагогічного диплома та якістю викладання.
Водночас міністр зазначив, що практика працевлаштування до школи людей без педагогічної освіти залишається радше винятком, ніж масовим явищем.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 червня 2026
