СБУ затримала бізнесменів з Луганщини, які фінансували окупаційні структури
Служба безпеки України затримала трьох мешканців Києва та області, яких підозрюють у веденні бізнесу на тимчасово окупованій території Луганщини та фінансуванні окупаційної адміністрації рф.
Про це повідомили у 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Серед затриманих – подружжя, яке є співвласниками двох підприємств, а також бухгалтерка компаній.
За даними слідства, підприємства займалися торгівлею продуктами, алкогольними напоями та здачею нерухомості в оренду.
Правоохоронці встановили, що з 2023 року компанії працювали за російським законодавством та взаємодіяли з окупаційною владою на Луганщині.
За версією слідства, власники бізнесу дистанційно керували мережею магазинів у Луганську, перебуваючи у столичному регіоні. Через бухгалтерку вони координували роботу довірених осіб на окупованій території, отримували фінансову звітність та контролювали сплату податків до бюджету рф.
Також слідчі вважають, що фігуранти регулярно перераховували кошти на рахунки однієї з окупаційних силових структур на Луганщині.
Під час обшуків у Києві та області правоохоронці вилучили готівку, комп’ютерну техніку, фінансові документи та інші докази ведення бізнесу на окупованій території.
Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, арешт наклали на три автомобілі преміумкласу та інше майно фігурантів. Усім трьом повідомили про підозру у пособництві державі-агресору, вчиненому групою осіб за попередньою змовою.
Донецька обласна прокуратура повідомила про заочну підозру 12 мешканцям окупованої частини Донеччини, які після незаконних «виборів» 2023 року увійшли до складу окупаційних органів влади.
Про це повідомили у Донецькій обласній прокуратурі.
Серед підозрюваних – семеро чоловіків та п’ятеро жінок, які у вересні 2023 року брали участь у незаконних «виборах», організованих окупаційною владою рф.
За даними слідства, вони балотувалися від партії «єдина росія» та після отримання мандатів увійшли до складу незаконних органів влади на окупованій території Донеччини.
П’ятеро фігурантів стали так званими депутатами «муніципальних рад» в Амвросіївці, Шахтарську, Ясинуватій та Волновасі. Інші отримали мандати в окупаційних «міських радах» Донецька, Дебальцевого, Єнакієвого, Сніжного та Горлівки.
Правоохоронці також встановили, що двоє підозрюваних до окупації були депутатами органів місцевого самоврядування України – Амвросіївської районної та Сніжнянської міської рад.
За інформацією прокуратури, окремі фігуранти увійшли до псевдокомітетів з питань бюджету, економіки, земельних відносин та управління майном. Ще один підозрюваний очолив так званий «комітет з питань соціальної та молодіжної політики».
Слідство вважає, що підозрювані брали участь у засіданнях окупаційних «рад», підтримували рішення на користь рф та поширювали російську пропаганду серед населення.
Їм інкримінують колабораційну діяльність. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
За матеріалами Служби безпеки України суд засудив до 13 років ув’язнення з конфіскацією майна бойовика, який у 2014 році брав участь у захопленні будівлі СБУ в Луганську.
Про це повідомили у Службі безпеки України.
За даними слідства, після окупації Луганська чоловік отримав посаду «помічника міністра мвс лнр» та очолив штурмовий підрозділ так званої спецгрупи швидкого реагування, що входила до структури російського СОБР.
До цього він командував бойовиками, які захоплювали адміністративну будівлю обласного управління СБУ в Луганську.
У Службі безпеки зазначили, що чоловіка затримали у листопаді 2022 року в Києві, куди він приїхав після завершення служби в окупаційних формуваннях.
Слідство встановило, що засуджений допомагав російським силам виявляти учасників українського руху опору та передавав інформацію про місця дислокації українських військових.
Також він створив мережу інформаторів, яка збирала дані про пересування підрозділів АТО на сході України.
Отриману інформацію бойовик передавав представникам російських спецслужб для планування обстрілів позицій українських військових.
Суд визнав чоловіка винним за статтями про державну зраду, незаконне виготовлення та зберігання зброї.
Суд засудив до 15 років ув’язнення ще 11 бойовиків, які воювали проти Сил оборони України на Донеччині та потрапили у полон під час боїв у 2024–2025 роках.
Про це повідомляють у Службі безпеки України.
За матеріалами Служби безпеки України суд засудив до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна ще 11 бойовиків, які воювали проти Сил оборони України на східному фронті.
Українські військові взяли їх у полон під час боїв на Краматорському, Покровському, Сіверському, Лиманському та Новопавлівському напрямках у 2024 та 2025 роках.
За даними слідства, серед засуджених – мешканці тимчасово окупованої частини Донеччини, Луганщини, Криму та Запорізької області.
Четверо фігурантів із окупованої Донеччини служили у складі 3-ї окремої мотострілецької бригади РФ. Вони облаштовували позиції російських військ біля Бахмута, Зайцевого та Воздвиженки, а згодом брали участь у штурмах поблизу Клебан-Бика, Кучерового Яру та Золотого Колодязя.
Ще троє засуджених із Луганщини воювали у складі 5-ї, 6-ї та 123-ї мотострілецьких бригад армії РФ. У 2025 році їх залучали до штурмів позицій ЗСУ поблизу Спірного, Воздвиженки та Сіверська.
Серед засуджених також – двоє мешканців окупованого Криму. Один із них служив у морській піхоті РФ та воював на Новопавлівському напрямку, інший – у складі Таманської дивізії брав участь у спробі прориву в бік Святогірська.
Ще один фігурант із Запорізької області уклав контракт із російською армією на території РФ та воював на Сіверському напрямку.
Одинадцятим засудженим став мешканець окупованої частини Донеччини, який служив снайпером у російській армії та потрапив у полон у Покровському районі.
Суд визнав усіх фігурантів винними у державній зраді та колабораційній діяльності.
Правоохоронці викрили ще 13 осіб, які працюють у складі окупаційних органів влади на тимчасово захопленій території Луганської області.
Про це повідомляють у Луганській обласній прокуратурі.
Прокурори Луганської обласної прокуратури оголосили підозри ще 13 особам, яких підозрюють у співпраці з окупаційною владою РФ на тимчасово захопленій території Луганщини.
За даними слідства, у 2023 році вони увійшли до складу незаконних представницьких органів, створених окупантами після псевдовиборів.
Серед фігурантів – колишні учасники незаконних збройних формувань, які брали участь у бойових діях проти України з 2014 року.
Правоохоронці встановили, що один із підозрюваних нині займається проросійською пропагандою серед дітей та молоді на окупованій території.
Ще один фігурант, за даними прокуратури, брав участь у війні проти України та проводив військові заняття для місцевих жителів в окупованих Ровеньках.
Серед підозрюваних також є колишні представники забороненої «Партії регіонів», які після окупації підтримали російську владу та почали працювати в незаконних структурах.
Йдеться про діяльність в окупованих Алчевську, Антрациті, Брянці, Довжанську, Сватовому, Сіверськодонецьку та Старобільську.
У прокуратурі вважають, що дії підозрюваних спрямовані на підтримку окупаційної влади та інтеграцію захопленої території до рф.
Фігурантам інкримінують колабораційну діяльність за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Прокуратура оголосила підозру колишньому посадовцю державного підприємства у Мирнограді. За версією слідства, він погодив оплату за ремонт трактора, який фактично не виконали.
Про це повідомляють у Донецькій обласній прокуратурі.
На Донеччині експосадовця підозрюють у розтраті 1,7 млн грн на ремонті техніки
Прокурори Донецької обласної прокуратури оголосили підозру колишньому начальнику служби управління справами однієї з філій державного підприємства у Мирнограді.
Слідчі вважають, що у 2023 році посадовець погодив оплату за капітальний ремонт трактора, який фактично не виконали.
За даними прокуратури, державне підприємство уклало два договори з приватною компанією на перевірку технічного стану та ремонт спецтехніки.
Правоохоронці встановили, що посадовець під час перевірок бачив: трактор залишався у неробочому стані. Попри це, він підписував акти виконаних робіт із даними про нібито проведений ремонт, заміну деталей та технічне обслуговування.
На підставі цих документів підряднику перерахували понад 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.
Колишньому посадовцю інкримінують зловживання службовим становищем за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
У разі доведення вини йому загрожує до шести років позбавлення волі, заборона обіймати певні посади та штраф.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 травня 2026
