Людина-легенда, яка стояла у витоків створення охтирського телебачення та радіо: пішов з життя Віктор Брень
На 84 році життя пішов у засвіти Віктор Брень – людина-легенда, яка стояла у витоків створення охтирського телебачення та радіо, про це повідомляє предстаниця Нацради України в Сумській області Лариса Якубенко
65 років у сфері телерадіомовлення.З них 57 – на радіо.22 роки – незмінний випусковий редактор і завідувач відділом інформації на Комунальному підприємстві «Телерадіокомпанія «Охтирка».
У перший день повномасштабного вторгнення Віктор Дмитрович разом з колегою Світланою Терешковою першими давали в ефір звернення міського голови Павла Кузьменка і покинули студію тільки тоді, коли в Охтирку увійшли танки.Завдяки йому охтирська радіостанція першою на Сумщині відновила мовлення після деокупації області.Після відновлення команда радіо щодня НАЖИВО виходила в ефір з інформаційними програмами та іншими передачами.
Інженер і новатор, на початку 60-х він був відомий як «радіо-хуліган», якому не було рівних.У 1964 році, на базі Охтирської середньої школи №1, разом з учнями створив стаціонарний радіовузол.Апаратура була саморобною.Потім був автомат подачі шкільних дзвінків, можливість демонстрації різноманітних навчальних фільмів на спеціальний екран.Згодом Віктор Дмитрович почав читати курс електрорадіотехніки для школярів, який викладав до 1993 року.
У Сумському інституті післядипломної педагогічної освіти, знаючи Віктора Дмитровича, посприяли участі школи у першому пілотному проєкті по використанню у навчальному процесі телебачення.Перша телепередача, присвячена шкільному випускному балу, вийшла в ефір у 1978 році.
У 1988 році завдяки особистим зв’язкам Віктора Дмитровича у школі з’явилося техніка з «дев’ятої» студії Останкіно – комплекс АСБ-ЦТ, що мав 19 шаф професійного обладнання другого покоління. Частина з них була призначена для радіо, а більшість – для телебачення.
За цим послідувала складна та копітка робота по переобладнанню шкільної телестудії, яка упродовж більш ніж трьох десятиліть відігравала провідну роль у житті школи.Тоді це був єдиний на всю Україну своєрідний навчальний клас, де учні опановували дикторську майстерність, самостійно створювали власні телепрограми, виходили в «прямі» шкільні ефіри, робили записи передач про життя закладу.
Вся апаратура, що по крихтах десятки років збирав Віктор Брень, залучаючи до співпраці друзів із союзних телекомпаній, нині законсервована на телерадіокомпанії «ОХТИРКА», але перебуває в робочому стані.
Віктор Брень мав грандіозні плани після закінчення війни – хочів створити музей радіо і телебачення у рідній Охтирці. Експонатів після закриття шкільного радіотелецентру залишилося чимало, тож йому хотілося б знайти їм гідний прихисток.
Телецентр Віктора Бреня – це невід’ємна частина історії міста. Телеканал «ПУЛЬСАР-РТБ», КП ТРК «ОХТИРКА» – все це почалося на базі шкільного телецентру під опікою Віктора Дмитровича.
Він був дуже прискіпливим та вимогливим до справи, міг критикувати по ділу, доводити свою думку і переконувати.Мав високі стандарти та не любив поверхневого ставлення до роботи.До останнього був за пультом радіомікшера – ще 1 травня забезпечував вихід в ефір улюбленої радіостанції.
«Говорить Охтирське міське радіо» – ці позивні багато років звучали саме завдяки його наполегливості та відданості телерадіосфері.
Вони й сьогодні будуть звучати в ефірі – в пам’ять про Віктора Дмитровича Бреня, який жив заради улюбленого радіо.І десь у засвітах колишній радіохуліган буде і надалі разом з нами на одній хвилі….
R.I.P., шановний Вікторе Дмитровичу…
- Останні
- Популярні
Новини по днях
31 травня 2026
