Його смерть була оповита загадками: де поховано Богдана Хмельницького

18.02.2026, 06:25 interesting.24tv.ua

Де могли поховати Богдана Хмельницького та які загадки існують щодо його смерті. Про це розповість 24 Канал.

До теми Його могила досі в Україні: де похований засновник Москви – Юрій Долгорукий

За словами українського етнографа та краєзнавця Олександра Солодара, український гетьман хворів місяць хворів, і ця хвороба дуже нагадує отруєння. Один із літописців писав, що шляхтич, який приїхав свататися до дочки Богдана Хмельницького, підсунув йому бочку з рейнівським вином. А те вино було отруєне. Богдан Хмельницький випив його та почав хворіти, повідомляє Суспільне.

Помер він 27 липня 1657 року, а поховали його 23 серпня того ж року. Тобто місяць він був у Чигирині, в Успенській церкві. Чому так дового? Офіційна версія – щоб із гетьманом змогли попрощатися всі козаки з усієї України.

Попрощатися з Хмельницьким справді приїхала вся козацька старшина, а також московське, польське та турецьке посольства. Більшість із тих, хто був на відспівуванні в Успенській церкві, не бачили, де ховали гетьмана. У церкві з ним прощалися всі, а валка, яка їхала на Суботів, була в обмеженій кількості.

Смерть Богдана Хмельницького, Тарас Шевченко (1836 – 37) / Ілюстрація взято із сайту "Історична правда"

Згідно з традиційної версією, Богдана Хмельницького поховали у 1657 році в Іллінській церкві у Суботові. Цей храм гетьман сам збудував і планував як усипальницю роду Хмельницького.

Траурна процесія з тілом гетьмана рушила сюди з Чигирина. Дорога пролягала понад Тясмином, заболоченими заплавами. Мостами, місточками, кладками, гатями вони приїхали до Суботова.

Далі Суботова вони заїхати та звернути з дороги не могли. Тобто, тіло точно привезли до Суботова, де його поховали, – каже Олександра Солодар.

Проте, згідно з літописом Григорія Граб’янки, тіла засновника козацької держави та його сина викинули з могили у 1664 році за наказом гетьмана коронного Стефана Чарнецького. Але відомості про плюндрування могили Хмельницького в Суботові не збереглися в жодному історичному документі другої половини XVII століття чи спогадах поляків про події середини 1660-х років, пише АрміяInform.

Водночас Олександр Солодар зазначає, що Хмельницький не міг бути похований в Іллінській церкві, бо вона на той час була недобудованою та неосвяченою.

2 серпня 1656 року, за рік до смерті Богдана Хмельницького, в Суботові побував антіохійський патріарх Макарій – велика духовна особа, яка освятила дії Богдана Хмельницького на війну. Він писав, що будується нова кам'яна церква та що використовується під час будівництва цієї церкви каміння з мусульманської мечеті, яка була в околицях Суботова. Тут жили татари. 2 серпня – це день святого Іллі. Якби церква була освячена, то в ній того дня правилася б служба, бо це храмове свято. Але служба не правилася, – каже історик.

Однак, додає він, оскільки Хмельницький перебував у Чигирині майже місяць – до 23 серпня, то можна припустити, що церкву за цей час добудували, а 2 серпня освятили. Щоправда, не має жодного письмового джерела, яке б було б створено в момент поховання чи після похорон.

Іллінська (Богданова) церква у Суботові, де могли поховати Богдана Хмельницького / Ілюстрацію взято із сайту "Історична правда"

Є літописи, які вказують, що Богдана Хмельницького поховано в Кам'яній або в Ринковій церкві. Однак у Суботові існувала стародавня Михайлівська церква, яку збудував, вочевидь, ще батько Богдана Хмельницького – Михайло та назвав на честь святого Михайла.

У цій церкві був похований Тиміш Хмельницький, бо Павло Алепський написав гробівець Тимоша в Михайлівській церкві. Він називає Михайлівську новою церквою. Тобто це була вже друга новозбудована церква. Олександр Солодар припускає: швидше за все, Богдана Хмельницького було поховано у старій Михайлівській церкві.

Як пояснює краєзнавець, від дороги, якою везли тіло Хмельницького, Михайлівська церква була набагато ближчою, ніж Іллінська, яка будувалася. Також не слід ототожнювати теперішній і середньовічний Суботів. Адже тоді він був більшим і займав трохи іншу площу. І якщо говорити про Михайлівську церкву, то треба загадати про Суботівську Слобідку, яка згадується у польських документах кінця XVI – початку XVII століття. Є докази, що Михайлівська церква була у Суботівській Слобідці.

У 1970 році тут проводили археологічні розкопки, під час яких було знайдено три пізньосередньовічні поховання. Але вони були безінвентарні, тобто з ними не було залишків одягу, перснів, нічого. З'явилася версія, що ці поховання пограбовані, і вона практично існує до цього часу.

Професор Грабовецький, який був учнем Івана Крип'якевича, розповідав, що тоді виявили три черепа. Перший – це людина віком 60 років, інший – людина віком 40 років і третій – до 30 років. Крип'якевич висунув гіпотезу: перший череп належав Богдану Хмельницькому, а другий – зятю Богдана Хмельницького Данилу Виговському, якого вбили запорожці. Тіло Виговського Ганна Хмельницька-Виговська випросила у запорожців і поховала в родинній усипальниці у Михайлівській церкві. А третім був Тимош Хмельницький, який там і був похований.

Далі, продовжував Грабовецький, черепи відправили в інститут Герасимова, де вони загубилися, а рештки тіл, кістки, скелети, які були знайдені, мали б за археологічним звітом перезаховати в Іллінській церкві – там, де їх знайшли. Але їх, за розповідями археологів, викинули у відвал. Тобто вони не збереглись.

Чому так було зроблено? У мене відповідь одна – радянська тоталітарна наука просто нищила наш генетичний зв'язок з історією. Вони не хотіли бачити справжнього Богдана Хмельницького, Тимоша Хмельницького. Вони так робили з усіма нашими гетьманами і роблять на сьогоднішній день, коли нищать музеї, викрадають колекції. Це їхня політика, – підкреслює Олександр Солодар.

У 1970 році під час розкопок археологічна експедиція під керівництвом Романа Юри наблизилася до відкриття місця поховання, але з різних причин дослідження було зупинене. У звіті можна знайти непряме підтвердження наявності вхідного тунелю, що міг вести у склеп. Там зазначається, що фундаментна плита південної колони, яка підтримує хори, зсунута на 20 сантиметрів на північ і на 9 сантиметрів на схід. Це могло статися в разі існування порожнечі між колонами.

"Йому не вистачили кількох сантиметрів, аби увійти в поховальну яму. Його чомусь відсторонили від подальших археологічних досліджень у Іллінській церкві", – додає Солодар.

План розкопу №1 Романа Юри 1970 року, наведений у його щоденнику / Фото взято із сайту АрміяInform

Роботи під час розкопок 2005 – 2006 років було зупинено буцімто через загрозу руйнування храму, хоча вони виявили ознаки порожнини під храмом і потовщення у стіні, що могло вказувати на наявність вхідного отвору.

У 2019 році в Іллінській церкві знову провели дослідження за допомогою сучасного георадарного обладнання. На глибині науковці виявили чітку тривимірну аномалію у центральній частині споруди – завдовжки 3 метри, завширшки 1,3 метра та заввишки від підлоги до стелі приблизно 1,6 метра. Цей об’єкт за розмірами цілком схожий на підземну крипту або ж склеп. Коли через рік пробурили в підлозі церкви отвір, то виявили засипану іншою породою порожнину.

Що виявили на глибині 2,27 метра за допомогою георадара в Іллінській церкві у Суботові / Фото взято із сайту АрміяInform

А в одній зі стін церкви на всю її довжину та від самого низу науковці знайшли долицювання завтовшки 7 сантиметрів зі сходу та із заходу 23 сантиметри, виконане з цегл, її уламків та залізистого пісковику на вапняно-піщаному розчині кремового відтінку. Долицювання частково нависає над контуром фундаменту. У нижньому ярусі долицювання простежено мурування зі згаданої цегли "на ребро". Між долицюванням і контуром стіни на зеленому розчині простежується незначний повітряний проміжок завширшки 1 – 5 сантиметрів. Очевидно долицювання відбулося на другому етапі будівництва наземних стін. Науковці припускають, що десь тут міг би бути вхід до крипти.

План Іллінської церкви станом на 1868 рік / Державний архів Київської області

Родинні усипальні гетьманів і козацької старшини XVII – XVIII століть були типовим явищем тогочасної поховальної культури українців. І археологи трактували, що виявлені порожнини можуть бути похованнями Хмельницького та його старшого сина Тимоша. Однак, зауважує Солодар, порожнина не означає, що це склеп. Це може бути підземний хід, наслідки від води – словом, будь-що.

Щоправда, на наявність в Іллінській церкві склепу Богдана Хмельницького вказує метрика 1888 року, яка була віднайдена у фондах рукописного відділу Інституту історії матеріальної культури РАН у Санкт-Петербурзі.

Читати повністю…