Ударив – веди в поліцію, до лікаря або прощайся: інтерв’ю з психіатром про те, як запобігти аб’юзу

12.06.2025, 04:07 meta.ua

Нещодавно світ відзначав День інформування про насильство щодо жінок і дітей. Його заходи підтримують жертв насильства та попереджають його за допомогою просвіти. МЕТА запускає для цього серію статей, починаючи з якісної просвіти – психіатричний аналіз причин виникнення домашнього насильства.

Сьогодні вперше в українській пресі лікар-психіатр розповідає, як домашнє насильство зароджується, розвивається та призводить до смертей. Виявляється, ніхто від нього не застрахований! Навіть будучи нормальною людиною та взаємно кохаючи таку ж нормальну людину.

У будь-якій парі є сварки – так само в будь-якій парі вони можуть переходити в ляпаси, штовхання, бійки… А в разі безкарності кожного з таких проявів – вони щоразу посилюються. На диво, головна причина цієї проблеми – міжстатеве природне непорозуміння. Воно в чоловіків викликає тривогу, яка фізіологічно провокує викид агресії.

Лікар-психіатр вищої категорії, сексолог, нарколог Олександр Іванов розкриває секрети:

Олександр захопливо береться за запропоновану мною тему:

Тема дуже серйозна, велика, і чомусь вона сприймається людьми однобоко.

Пара складається. Він знаходить яскраву, цікаву, сексуальну дівчину. Вона – мужнього, сильного, щирого чоловіка. А за декілька років виявляється, що і вона – трохи не така, і він – не той.

А проблема починається з того, що люди вважають: того, що вони познайомились і закохались – достатньо, щоби разом жити. Ні! Насправді їм спершу необхідно навчитись спілкуватися

Його розум сприймає її голос як музику – ну, грає і грає

Невже цього треба вчитися?

Так, бо чоловіки і жінки розмовляють різними мовами. І саме через це між ними – категоричне взаємне й дуже неприємне непорозуміння. Воно виникає, коли закінчуються ці цукерково-букетні історії.

Вона не розуміє його, бо він дистанціюється від неї. А він дистанціюється, бо взагалі не розуміє, що вона йому каже.

Чим пояснюється це непорозуміння?

Цьому є серйозне пояснення.

Жінки багатозадачні, і вони весь час думають про багато речей. І навіть під час максимального релаксу вони можуть відключати мозок тільки на 10%.

Чоловіки однозадачні. У нас є тільки одна думка. Коли ми щось вирішили – ми відпочиваємо. Тому прийшов з роботи, втупився в комп'ютер або взагалі в стінку – і все. У нас відключається до 80% розуму.

І коли жінка підходить у цей час до чоловіка й щиро питає: про що ти думаєш. Він загадково відповідає: ні про що. То вона в цей момент впевнена, що думає він про своїх "шлюх". І люто ображається. А він не розуміє, чому. Бо він насправді сидить і ні про що не думає.

Мову, педагогіку, кулінарію, моду розвивали жінки. Чому? Тому що давні чоловіки 100, 500, 800 тисяч років тому повинні були дуже-дуже ретельно слідкувати за обрієм, щоб ніхто не підкрався з нападом і не покрав дітей та жінок. А ззаду, за спиною чоловіків – жіночки й діточки високими голосами все це розвивали. І коли чоловіки відволікались на те, що робили дівчата з дитятками – їх усіх пожирали. Вижили тільки ті чоловіки, які жіночих і дитячих високих тембрів голосу не чують взагалі.

Ще в 90-х роках було проведено дослідження, яке довело, що у всіх людей є центр розуміння музики. Але чоловіки високі тембри голосу сприймають так само, як музику.

Тому коли жінка щось розповідає своєму другу, брату, чоловіку, татові, синові – він нічого не вирішує. Бо його розум сприймає її голос як музику – ну, грає і грає. А коли вона, закінчивши промову, питає: ти зрозумів? Він реально дивується: тут хтось є? Жінка починає підвищувати тембри, виясняти: що таке? А він розуміє, що почався шум – потрібно когось врятувати чи "вбивати". Крім жінки, у приміщенні більше нікого немає.

І коли це відбувається раз, два, три – він каже, що вона йому колупає мозок. А вона просто спілкується – проте він її не чує. Так з’являється взаємна образа.

Взагалі цікаво: хто перейшов почав, так?

І хто ж, на вашу думку, перший почав сварку-образу?

Частіше за все, це починають жінки, які не вміють розмовляти чоловічною мовою. Бо чоловіки геть не розуміють жіночу мову. Добре розуміють жіночу мову тільки ті чоловіки, які так само люблять чоловіків.

Звичайно, я зараз говорю про тенденцію більшості, з якої бувають винятки. Ми ж беремо тему аб'юзу, корінь якого – у цьому нерозумінні.

У жіночому крику чоловіки підсвідомо чують тільки неприємний звук, який виходить з якогось місця, підходить ближче – там жінка. І в якийсь момент він спробує якимось чином припинити той потік звуків, які він не розуміє. І тут усе й починається – доходить до сварок, і зрештою, до бійок. Я не кажу, що це нормально. Я просто пояснюю, як воно формується.

Якщо покопати будь-які сімейні сварки – 99% починає жінка. А починає вона тому, що її не чують

Це така фізіологічна особливість психіки, що ми, жінки і чоловіки, різні. Це на рівні психіки в нас є щось різне?

Щоб жінці спілкуватися нормально з будь-яким чоловіком, зокрема з татом, сином, коханим, племінником – потрібно розуміти, що чоловік може думати тільки про одне. Йому треба ставити лише одну задачу: дорогий, купи Бентлі, ну, або викинь сміття. Тоді він нормально все зробить – і ніякого конфлікту немає.

Скажіть мені саме спеціалізовано: у чому фізіологічна різниця жіночої та чоловічої психіки?

У нас насправді різна будова мозку, але вона на це ніяк не впливає. Жінки дуже-дуже багато думають про все, тому що у них гормональний фон інший. Велика кількість естрогенів, тим більш жахливі коливання гормонів протягом 28-30 днів. Один настрій – коли овуляція, і зовсім інший – у ПМС. Знову ж таки ми говоримо про тенденцію більшості.

У чоловіків – набагато більше тестостерону, який і провокує агресію. Агресію в жінок, до речі, теж його наявність провокує.

Але ці прояви, напевно, залежать від людини, її виховання, уміння себе контролювати?

Так, звичайно. Тут моя основна думка така: якщо люди вміють комунікувати, чути один одного, намагаються зрозуміти один одного – то в їх стосунках жодного аб'юзу не буде. Єдина буде проблема – що подарувати коханому на День закоханих.

А ось серйозні проблеми виникають у тих парах – де немає навички спілкування. І нема бажання зрозуміти: чому саме мене не чують, чому саме я не чую.

А якщо цієї навички нема, але людина хоче її набути, навіть якщо їй – 50, це можливо?

Так. Жінці це дуже просто. Учити чоловіка жіночній мові – це витрачені роки, і він все одно не зрозуміє. А жінці дуже просто навчитися говорити чоловічою мовою.

Твій чоловік, з яким ти маєш довготривалі серйозні стосунки й спільне життя, до твого тембру голосу вже звик – тому не чує тебе. Якщо хочеш щось йому сказати – потрібно підійти поближче, зафіксувати його погляд на твоїх губах, щоб він чув, звідки мовлення йде. Далі спокійно сказати фразу до 8-и слів. Бо з 9-го – чоловік втрачає сенс бесіди. З 10-го – впадає в сплячий режим.

Це коли мова йде про якусь складну ситуацію, правильно?

Ні, це просто, якщо хочеш почати спілкуватися. Так чоловік звикне, що вона не клепає його мозок, і що з нею можна про щось розмовляти. Інакше він не розуміє сенсу початку бесіди. А починає її чути, коли жінка вже на нього кричить.

Тобто треба економити слова?

Ні, просто виписувати, що ти хочеш сказати – і говорити реченнями з 8-и слів.

Чоловіки – не ті люди, з якими можна розлого поспілкуватися. Звичайно, ми не беремо всіх, але здебільшого. Якщо справді хлопець не дуже балакучий, то 8 слів йому сказала – і він буде в тебе золотий.

А якщо з ним спілкуватися постійно своєю мовою, він цього не чує й буде ображатися: навіщо вона клює мій мозок. І в стані образи, якщо ще буде щось зловживати… А зловживання у нас найчастіше – це горілка. І під нею вилазить найбільш погане.

У нас більш ніж 90 відсотків побутових травм, насильства, убивств – під дією горілки. Маю на увазі не саме горілку, а будь-який спирт. А що у вині, що в пиві, що у віскі – він в принципі дію на психіку має однакову. Просто чогось треба більше, а чогось – менше. Але все ж таки в горілці спирт – найбільш агресивний.

Кожного наступного безкарного разу буде гірше, ніж попереднього…

Мені здається, що направду алкоголь оголює сутність. У принципі миролюбива людина не почне бійку під горілкою. А якщо алкоголь у людини провокує насильство – то вона потенційно до нього схильна. Як ви вважаєте?

Так, однозначно. Я вивчав введення в транс, тобто гіпноз. За однією з версій, є 14 фаз гіпнозу. І ось 14-а стадія трансу – це коли людину примушують зробити щось надважке. Припустимо, дають ножика, зробленого з картону, і кажуть: вбий когось абстрактного.

От людина, яка не може вбивати – просто втрачає свідомість і падає. А людина, яка може це зробити – починає тим ножем штрикати.

У домашньому насильстві дуже часто виходить на перший план алкоголь, через який людина не стримується. А потім, коли їй показують, що вона творила – вона каже: це не я, я такого не міг зробити.

Тому потрібно розумітися на такому ще пункті: якщо в людини дуже сильно змінюється настрій, а головне – особистість під дією алкоголю в бік агресивності, значить цій людині геть не можна пити. Бо це означає, що колись ці зміни вилізуть в іншій формі – небезпечній. Не всі ж в агресію лізуть, коли вип’ють. А ті хто лізуть – значить, колись можуть повернути її і на тебе.

А від чого залежить оця можливість вбивати?

Як не дивно, з точки зору саме сучасної медицини на 98% – це спадковість. Дуже цікаве дослідження було проведено наприкінці 2024-го року, яке показало, що всі ці дитячі травми впливають на людину тільки на 2%. Тобто всі ці розмови з психологами про те, як мама накричала – це просто їх спосіб заробляння грошей.

Ми весело говоримо про голоси та 8 слів. Але є статистика, яка говорить, що домашнє насильство дуже багато по всьому світу забирає життів жінок.

Так, але потрібно зрозуміти, що це вбивство стається не з першого разу. Це потрібно, щоб вони вдвох якось одне одного довго підбурювали. Дуже рідко буває таке, що уперше підняв руку – і вбив. Зазвичай ця агресія накопичується поступово…

Раз підняв руку – це вже все – шлях до вбивства почався. Будь-який спеціаліст скаже, що після першого безкарного разу – буде другий. Тож, чоловік раз ударив – робіть висновки:

Читати повністю…