Сезонна алергія: чому вона виникає і як лікується

28.05.2025, 11:02 kunsht.com.ua

Серпень — не лише сезон кавунів і томатів, але й сезон алергій. У цей час пилкує амброзія — один із найагресивніших рослинних алергенів. Дослідження прогнозують1, що до 2041-2060 років кількість людей в Європі, які мають алергію на амброзію, може подвоїтися та сягнути 77 мільйонів. Ми поговорили з алергологинею Оленою Мозирською про те, як виникають сезонні алергії та що треба і не треба робити, щоб почуватися краще.

Будь-яка алергія — це імунна відповідь організму на алерген. Наш імунітет може реагувати на різні сторонні подразники, як-от алергени тварин, кліщів домашнього пилу, цвілі чи харчових продуктів. У певні сезони з’являється додатковий алерген — пилок рослин. Так і виникає сезонна алергія.

Важливо розуміти, що алергію спричиняє саме пилок рослин, а не квіти чи пух. Адже тільки пилок — дрібна речовина діаметром декілька нанометрів — здатен пройти крізь слизові оболонки носа та очей або навіть через шкіру й потрапити всередину організму.

В Україні можна виділити три піки сезонної алергії. Перший пік припадає на весну — він може наставати в березні, квітні та іноді навіть на початку травня. В цей час найголовнішими алергенами будуть дерева сімейства букоцвітих: береза, вільха, ліщина, дуб, граб і деякі інші.

Другий пік — кінець травня, початок червня. В цей час головним алергеном стає пилок лугових трав, таких як колосочки. Вони мають дуже дрібний пилок, який розноситься на багато кілометрів, спричиняючи симптоми. Цікаво, що в цей же період починає летіти пух тополь, який люди схильні вважати причиною своєї алергії. Насправді це не так. Хоча тополі теж мають пилок — він розташований на їхніх бруньках — алергія на нього досить рідкісна. А от пух сам по собі не викликає алергій. Тому навіть якщо ми позбудемося всіх тополь, це не полегшить життя людей з алергією.

Третій пік припадає на середину серпня, коли пилкує амброзія. Амброзія — це інвазивна рослина, яка прибула до нас з Америки та швидко заполонила всі необроблені ділянки землі. Вона дуже живуча, тому перемогти її надзвичайно важко, якщо не неможливо. Амброзія особливо добре росте в спекотних містах, вздовж доріг. Що бруднішими стають наші міста, то агресивнішою стає дія пилку амброзії: забруднення повітря сприяє2 вивільненню пилкового алергену, модифікує його потенціал та посилює його експресію. Саме тому серпневі дні у великих містах такі важкі для людей з алергією.

Коли пилок рослин проходить крізь слизові оболонки та потрапляє в організм, його зустрічають клітини імунітету. Імунна система починає реагувати та виробляти антитіла. Ці антитіла осядуть, наприклад, на слизовій носа та чекатимуть наступної зустрічі з алергеном. Коли на наступний рік людина знову вдихне пилок рослин, антитіла запустять каскад імунної реакції. Почнеться чхання, кашель та алергічний риніт. Така реакція дуже схожа на симптоми вірусної хвороби, адже імунна система сприймає і вірус, і алерген як чужорідний подразник і всіма силами намагається вивести його з організму.

Іноді відрізнити алергію від вірусної інфекції може тільки лікар, але є певні ознаки, що вказують саме на сезонну алергію:

Симптомами сезонної алергії зазвичай є почервоніння очей, кропив’янка, чхання та кашель, риніт, свербіж і задишка. Може здаватися, що ці симптоми не дуже серйозні, але це не так. Будь-яка людина дуже важко переносить дві речі: свербіж, який може сильно псувати якість життя, й утруднене дихання носом. Алергічний риніт може призводити3 до проблем зі сном, зниження фізичної активності, а також до відчуття втоми та дратівливості.

Крім того, сезонні алергії можуть мати довгострокові наслідки. Люди часто нехтують лікуванням таких хвороб або приймають неправильні ліки. Але сезонна алергія — це постійне запалення в організмі, постійне вироблення антитіл у відповідь на алерген. Зрештою ці антитіла можуть почати руйнувати здорові тканини слизової оболонки носа. Це може призвести до появи поліпів у дорослих або аденоїдів у дітей.

Алергічні реакції зумовлені не тільки середовищем, де ми живемо, але й генетичною схильністю4 до активної імунної реакції. Якщо хтось із батьків або обидва мають алергію, з великою ймовірністю дитина теж матиме алергію — навіть не обов’язково на той самий алерген. Є й інші чинники, які роблять людей більш вразливими до алергій. До груп ризику належать:

Попри те, що схильність до алергії залежить від умов, в яких росте дитина, сама алергічна реакція часто настає пізніше, у віці 6-7 років, а іноді — у віці 30-40 років. Це пояснюється процесом сенсибілізації, тобто поступовим набуттям організмом чутливості до певного алергену.

У лікуванні сезонних алергій є три головні небезпеки.

Судинозвужувальні препарати. Проблема таких препаратів полягає в тому, що вони викликають звикання. Їх можна використовувати лише короткий час, до трьох днів, а алергічний риніт зазвичай триває довше. Відтак людина звикає до судинозвужувальних препаратів і вже не може без них нормально дихати — навіть коли сезон алергії закінчується.

Старі протиалергічні таблетки. А саме — діазолін. Колись діазолін допомагав нам полегшити симптоми алергії, але його час минув. Цей препарат небезпечний тим, що здатен долати гематоенцефалічний бар’єр та потрапляти в головний мозок. Він викликає відчуття сонливості, зміни у свідомості, не дозволяє людині сісти за кермо. На сьогодні вже існує нове покоління безпечних антигістамінних препаратів, тож про діазолін варто забувати.

Гормональні уколи. В основі такої терапії — гормони кортикостероїди. Зазвичай ін’єкціями кортикостероїдів лікують серйозніші імунні захворювання, але вони також можуть позбавити людину симптомів алергії на місяць чи навіть довше. Втім, така терапія має свої наслідки8 та діє на весь організм в цілому. Вона викликає звикання, адже наші наднирники в цей час перестають самостійно виробляти кортикостероїди. Вона також може впливати на апетит та водно-сольовий баланс. Це дуже потужний препарат, і лікувати ним алергію — все одно, що стріляти з гармат по горобцях.

Також не варто мастити під носом ментолом — це призведе до схожих наслідків, як із використанням судинозвужувальних препаратів. І, звісно, не варто займатися «чисткою печінки» чи «виганяти» глистів. Це не допоможе позбутися симптомів сезонної алергії.

Є декілька способів лікувати сезонні алергії. Перша опція — навчитися уникати алергену. Якщо ви маєте таку можливість, поїдьте у відпустку в інший кліматичний пояс. Це не обов’язково має бути Середземне море — так само підійдуть найвищі курорти Карпат.

Друга опція — максимально убезпечити себе від алергену. Якщо ви не маєте змоги уникнути контакту, намагайтеся дотримуватися простих дій, щоб хвороба проходила легше. Приходячи з вулиці, змінюйте одяг і ретельно мийте руки. Лише після цього вмивайте обличчя та очі, промивайте ніс сольовим розчином. Якщо ви багато подорожуєте або часто зупиняєтеся на заправках на трасі, вдягайте маску, виходячи з автівки. Пам’ятайте, що саме біля дороги пилок амброзії найбільш агресивний. Також уникайте купання в водоймах в період сезонної алергії. Так пилок може потрапити в ваш організм в більшому обсязі та спричинити токсичнішу дію.

Третя опція — медикаментозне лікування. Зверніться до свого лікаря, який допоможе вам підібрати сучасні антигістамінні препарати або порекомендує алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ).

По суті, АСІТ — це алерговакцинація, тобто прийом алергенів у вигляді таблеток, спреїв або уколів, який дещо модифікує імунітет. Береться алерген у концентрованій, але дещо видозміненій формі та вводиться в організм людини. При введені препарату АСІТ, організм «перевиховується», змінюється імунна відповідь і, замість алергічної реакції, організм починає сприймати алергени спокійно. Втім, є певні умови, яких потрібно дотримуватися, щоб ця терапія спрацювала.

По-перше, потрібно проходити весь курс терапії тривалістю 3–5 років. Саме такий термін дозволятиме досягти довгої ремісії, яка може тривати до 10 років. Іноді ремісія може тривати й до кінця життя.

По-друге, потрібно правильно призначати АСІТ. Пацієнти повинні мати й підтверджений аналіз на алергени, і клінічні прояви алергії. Бували випадки, коли пацієнт хворів на гостру респіраторну вірусну інфекцію, думав, що це алергія, здав алергопроби, що показали позитивну реакцію на кліщів домашнього пилу, та почав проходити АСІТ. У такому разі терапія не спрацює, адже симптоми були викликані вірусною інфекцією, а не алергією, хоча алергопроби і показали позитивний результат. Якщо ви маєте клінічні прояви алергії, здавати алергопроби теж важливо. Адже якщо вашу алергію викликає пилок амброзії, а ви будете отримувати АСІТ з пилком полину, то ефекту так само не буде.