Півтора року сестра й брат чекали Віталія Бученка: на Житомирщині підтвердили загибель воїна
Ще 4 червня 2025 року в інтернеті з’явилося оголошення про розшук Віталія Бученка із села Гуничі на Житомирщині. Військовий зник під час бойового завдання на Донеччині. Його сестра Валентина та брат Руслан півтора року сподівалися на повернення рідної людини. 19 листопада 2026 року Овруцька міська рада повідомила: ДНК-експертиза підтвердила загибель 35-річного захисника.
Віталій Васильович Бученко народився 25 грудня 1989 року в Гуничах. Навчався у Раківщинській школі, після якої пройшов строкову військову службу.
Першу роботу знайшов у Києві — був охоронником супермаркету. Та згодом повернувся до рідного села, до матері. З дитинства звик до господарства, допомагав батькам, знав, скільки праці потребує сільське життя.
Працював на фермі ТОВ «Райз Полісся» у Раківщині, а останні кілька років перед мобілізацією — у бригаді заготівельників лісу. В Овруцькій міській раді згадують, що чоловік «не цурався жодної роботи».
На початку 2025 року Віталій отримав повістку. Служив гранатометником у 117-й окремій важкій механізованій бригаді.
16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Нової Полтавки Краматорського району Донецької області солдат Віталій Бученко загинув. Того дня звістки про його долю рідні ще не мали.
Невдовзі, 4 червня, опублікували оголошення про розшук Віталія. У ньому зазначили дату зникнення, населений пункт і військову частину. Попереду залишалися довгі місяці невідомості.
У червні 2026 року в Овручі відбулася акція на підтримку військовополонених і безвісти зниклих захисників. Містяни нагадували про людей, чиєї долі досі не знали їхні родини.
Для родини Бученків відповідь надійшла лише в листопаді 2026-го. Результати ДНК-експертизи остаточно підтвердили смерть Віталія. Обох батьків захисника вже немає серед живих. Звістку про його загибель отримали сестра Валентина Василівна та брат Руслан Васильович.
Овруцький міський голова Іван Коруд і колектив міської ради висловили співчуття рідним загиблого воїна.
У повідомленні громади залишилися слова про те, чого найдужче чекали Валентина й Руслан: «Сподівалися знову почути його голос, побачити, обійняти. До останнього не полишали надії на зустріч».
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 листопада 2026