Відмовився від російського громадянства і створює дрони "Рута": що відомо про засновника оборонної компанії Destinus Михайла Кокорича
ЗСУ завдали удару по Кримському мосту різними дронами і ракетами. Зокрема, дронами «Рута». Їх робить компанія, створена колишнім росіянином Михайлом Кокоричем. ФОТО: Cristophe Archambault / AFP / Scanpix / LETA
У США його визнали загрозою національній безпеці та змусили залишити власний стартап. Він поїхав до Європи та заснував новий, пише Meduza
Після результативної атаки на Кримський міст в Україні почали поступово розкривати подробиці операції. Зокрема, з’ясувалося, що до обвалу прольоту призвело, зокрема, використання дронів «Рута». Їх робить компанія Михайла Кокорича — вихідця з Росії, який залишив країну після анексії Криму і не став у нагоді в США.
У ніч на 17 листопада Україна завдала по Кримському мосту удару, який призвів до обвалення одного з прольотів. Після цього Володимир Зеленський подякував українським військовим та Службі безпеки і назвав атаку на міст «безпрецедентною операцією». За словами Зеленського, на ключовому етапі операції використовувалися ракети “Нептун” і “Фламінго”, а також дрони “Рута”.
Дрони (а точніше — ракети) «Рута», які згадує Зеленський, розробляє та виробляє голландська аерокосмічна та оборонна компанія Destinus. Сама вона прозвітувала про удари по Кримському мосту в соцмережі LinkedIn.
У компанії заявили, що ракети “Рута” били по мосту дві ночі поспіль. У ніч на 16 листопада вони пошкодили верхню конструкцію мосту, а потім ще сім ракет завдали удару, в результаті якого обрушився один із прольотів. Для придушення російської протиповітряної оборони також було задіяно системи LORD/Da Vinci. «Ми пишаємося тим, що підтримуємо Сили оборони України в їх боротьбі за захист України та Європи, і високо цінуємо їхню самовідданність, мужність та професіоналізм», — заявили в Destinus.
Компанію Destinus створив Михайло Кокорич — виходець із Росії та колишній власник магазинів побутової техніки «Техносила», а також засновник першої в країні приватної космічної компанії Dauria Aerospace.
Сотні виробників, мільйони безпілотників і нова галузь економіки: читайте спецпроєкт «Дронова економіка».
Михайлу Кокоричу 50 років, він народився у Читинській області, а з Росії виїхав ще 2014-го. В інтерв’ю журналістці Єлизаветі Осетинській він розповідав, що його тодішній космічний стартапа Dauria Aerospace мав контракти з «Роскосмосом» і підрозділ у США. Після анексії Криму, коли проти Росії почали вводити перші санкції, Кокорич запропонував інвесторам та акціонерам Dauria Aerospace розділити компанії, щоб розвивати окремо американську та російську частини. Проте переконати їх у цьому не зміг. «У той момент я вирішив, що в Росії у мене як у підприємця у цьому напрямі немає майбутнього», – говорив він.
Кокорич поїхав до США. Там він разом із підприємцем Левом Хасісом у 2017 році заснував стартап Momentus, який займався космічними буксирами для доведення корисних навантажень на орбіти. Незабаром у стартапу виникли проблеми через російське громадянство Кокорича. Спочатку сам бізнесмен мав труднощі з візою, а потім влада США — згідно із законом про нацбезпеку — заборонила йому доступ до продуктів власної компанії, оскільки космічні технології вважаються технологіями подвійного призначення.
У січні 2021 року Кокорич пішов у відставку з посади генерального директора Momentus. “Після цього я прийняв рішення, що мій роман зі США повинен закінчитися розривом з одного боку”, – говорив він.
Зі США Кокорич поїхав до Швейцарії — і там створив нову компанію Destinus. У жовтні 2021 року він описував свою ідею цього стартапу так: “Ми намагаємося зробити гібрид між літаком і ракетою – тобто апарат, який злітає як літак, на висоті включає реактивний двигун, по суті вилітає за межі атмосфери, летить 50-60 кілометрів і потім приземляється”. Таким чином, за його словами, можна було скоротити час доставки вантажів.
Після початку повномасштабної війни 2022 року компанія переключилася на військові розробки. 2023 року до неї приєднався колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк, він став її президентом. У квітні 2026 року Destinus оголосила, що створює з німецьким оборонним концерном Rheinmetall спільне підприємство, яке займатиметься виробництвом «передових ракетних систем, включаючи крилаті ракети та балістичну реактивну артилерію». Кокорич, коментуючи це партнерство, сказав, що Європа «входить у нову фазу масштабування виробництва ракет»
Ще за два роки до цього, у січні 2024 року, Кокорич нарешті відмовився від російського громадянства — за його словами, щойно зміг отримати громадянство іншої країни. «Я думаю так: я виїхав із Росії досить давно. Свій борг – я створив багато в Росії підприємств, заплатив величезну кількість податків – я виконав. Росія як країна — я маю на увазі владу — не виконала свого контракту щодо мене», — говорив він в інтерв’ю журналісту Олександру Плющеву у серпні цього ж року.
Незважаючи на відмову від громадянства, Кокорич увійшов до складу Антивоєнного комітету, створеного 2022 року російськими опозиціонерами, які виїхали з країни. У жовтні 2025-го ФСБ порушила проти учасників Антивоєнного комітету справу про насильницьке захоплення влади та створення «терористичної спільноти». До фігурантів цієї справи поряд із Кокоричем також увійшли Михайло Ходорковський, Гарі Каспаров, економіст Сергій Гурієв, колишній прем’єр Михайло Касьянов та ще майже 20 осіб.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 листопада 2026