Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Ніколи не пізно почати спочатку: у Луцьку жінки поділилися історіями професійних змін

lutsk.rayon.in.ua

Ніколи не пізно почати спочатку: у Луцьку жінки поділилися історіями професійних змін

У Луцьку відбулася камерна зустріч «Жива бібліотека». Під час заходу жінки ділилися особистими історіями, розповідали про професійні зміни та виклики. Їхні приклади мали надихнути інших шукати власний шлях, долати стереотипи й не боятися змінювати професію.

Зустріч об’єднала трьох спікерок із різним життєвим і професійним досвідом. Кожна з них поділилася власною історією та довела, що почати нову справу чи змінити кар’єрний напрям можна в будь-якому віці. На події побувала кореспондентка Район.Луцьк.

Модерувала зустріч правознавиця та проєктна менеджерка Руслана Лихолай. Гості могли почути відверті розповіді про професійний шлях спікерок, й поставити їм запитання та отримати практичні поради.

Першою спікеркою зустрічі стала Анна Поліщук – операційна директорка ПрАТ «Луцьк Фудз». Вона розповіла, як пройшла шлях від бухгалтерки до керівної посади та з якими труднощами зіткнулася під час професійного зростання.

Ще в школі Анна мріяла стати адвокаткою. Однак через фінансові обставини родини вступила до технікуму на бухгалтерський облік. Таку спеціальність їй порадила мама.

Згодом жінка пробувала себе в різних сферах: працювала менеджеркою та торговою представницею. Проте зрештою повернулася до бухгалтерської справи, яка стала її професійним напрямом.

Після розлучення з чоловіком Анна вирішила повернутися до роботи. Першу співбесіду проходила саме у ПрАТ «Луцьк Фудз». Тоді вона думала, що затримається там ненадовго. Однак швидко захопилася роботою та повністю занурилася в процес. Працювала по 12 годин на день.

Коли посаду залишав головний бухгалтер, він рекомендував на своє місце Анну. Спочатку їй довелося долати недовіру колег і керівництва. Однак завдяки наполегливості та підтримці нового керівника вона згодом стала фінансовою директоркою.

Новий професійний виклик чекав на Анну у 2021 році. Тоді, під час вагітності, їй запропонували посаду операційної директорки. Після народження доньки жінка повернулася до роботи вже за місяць.

Вона зізналася, що любить свою роботу, хоча на професійному шляху було чимало складних моментів, сліз і переживань. Своєю історією Анна хотіла показати, наскільки важливо знайти справу, яка приносить задоволення, щастя та внутрішній спокій.

Другою спікеркою стала Юлія Дубінчук, яка у 31 рік наважилася змінити професію та здобути медичну освіту. Жінка розповіла, чому відмовилася від дитячої мрії, як згодом повернулася до неї та як поєднувала навчання з вихованням трьох дітей.

Ще у 16 років Юлія хотіла стати акушеркою та приймати пологи. Однак під час вступу її зупинив страх складати хімію. Тому за порадою мами дівчина обрала бухгалтерську справу.

Згодом у її житті були робота, заміжжя та народження дітей. Проте під час власних перших пологів Юлія побачила роботу медиків зсередини. Тоді вона відчула жаль через те, що свого часу не наважилася піти в медицину.

Остаточно змінити життя жінка вирішила під час третьої вагітності. Юлія зрозуміла, що не хоче повертатися до роботи, яка не приносила задоволення. У 31 рік вона почала готуватися до вступу: шукала репетитора з хімії та планувала складати ЗНО просто під час декретної відпустки. Згодом з'ясувалося, що для вступу на обраний медичний напрям хімія не потрібна.

У 32 роки Юлія успішно склала ЗНО та вступила до коледжу. Навчання давалося непросто, адже водночас потрібно було дбати про трьох дітей і родину. Однак поступово вона змогла поєднати сімейні обов'язки з опануванням нової професії.

Сьогодні Юлія працює в пологовому будинку та не шкодує про рішення змінити фах.

Третьою гостею зустрічі стала Вікторія Жидкова – інженерка з охорони праці ПрАТ «Волиньобленерго», яка працює на підприємстві понад 35 років.

Після 10 класів Вікторія вирішила займатися тим, що любила найбільше, – шиттям і в’язанням. Вона закінчила кравецький коледж із відзнакою. Однак робота в ательє не давала можливості розвиватися. Тоді батько запропонував доньці тимчасово влаштуватися прибиральницею у «Волиньобленерго».

Півтора року Вікторія працювала на цій посаді, а згодом погодилася перейти на вакансію слюсарки контрольно-вимірювальних приладів. Вона шукала стабільності, хоча робота була важкою та фізично виснажливою. На цій посаді жінка пропрацювала 16 років, водночас розуміючи, що хоче професійно зростати.

У 34 роки, маючи дитину й обмежені фінансові можливості, Вікторія вирішила здобути вищу освіту. Вона вступила на державну форму навчання. Наполегливість і старання жінки помітили на підприємстві та запропонували їй посаду інженерки з охорони праці.

Зустріч завершилася неформальним спілкуванням. Гості мали змогу ближче познайомитися зі спікерками, поставити додаткові запитання та обговорити почуте.

Владислава ПРИЙМАЧОК

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
17 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин