Тарас Іщик розповів про військову меморіальну культуру в Україні
Молодший сержант 103-ї окремої бригади територіальної оборони, дизайнер і дослідник української візуальної та військової меморіальної культури Тарас Іщик вважає, що Україна поки не готова до системного формування військової меморіальної культури. На його думку, під час активної фази війни передусім потрібно зосередити зусилля на підтримці Сил оборони, а до створення меморіальних просторів повертатися після суспільного переосмислення пережитого досвіду.
Тарас Іщик вважає, що до масштабного створення військових меморіалів потрібно повертатися після завершення війни, коли суспільство матиме змогу осмислити пережите та визначити, як саме воно має бути відображене у меморіальній культурі.
За його словами, війна є одним з етапів української історії, а її наслідки та значення для суспільства ще потребують осмислення.
Ще однією проблемою Тарас Іщик називає відсутність централізованого бачення української військової меморіальної культури. На його думку, окремі ініціативи з будівництва меморіальних просторів нерідко виникають через особисті естетичні вподобання або бажання здобути політичні рейтинги.
Крім того, до формування цієї культури долучаються люди, які не завжди мають відповідні знання та досвід. Йдеться про недостатнє залучення воєнних істориків, архітекторів, скульпторів та інших фахівців, які досліджують питання військової пам'яті.
На його думку, саме це призводить до хаотичної меморіалізації, коли рішення ухвалюють без належного дослідження, фахової дискусії та розуміння традицій. Водночас Іщик визнає, що така ситуація є частиною суспільного осмислення війни, яке відбувається під час активних бойових дій.
Тарас Іщик зазначає, що сьогодні досліджувати військову меморіальну культуру значно простіше, ніж у XX столітті. Адже є доступ до міжнародного досвіду, прикладів та досліджень. Однак велика кількість доступної інформації має і зворотний бік: суспільство бачить чимало рішень, які, на думку дослідника, не відповідають гідному вшануванню полеглих.
Тому ключовим залишається питання ролі держави в регулюванні процесів меморіалізації. Військовий наголошує, що наразі немає чіткого розуміння, якою українська військова меморіальна культура має бути на державному рівні.
На його думку, держава має не просто реагувати на запити суспільства, а взяти на себе відповідальність за організацію цього процесу та формування зрозумілих підходів до вшанування полеглих військових.
Читайте також: Яким є новий шрифт «Закон» та для чого він Україні
Тарас Іщик каже, що зараз Україна не повинна поспішати з будівництвом нових меморіальних просторів. Водночас він наголошує: це не означає, що потрібно забувати про могили загиблих або відкладати належне вшанування полеглих.
На його думку, якщо суспільство ще не готове до ґрунтовної дискусії про військову меморіальну культуру, її варто відкласти. Натомість потрібно зібрати всі зацікавлені сторони, обговорити різні підходи та визначити, як організувати цей процес системно.
Водночас Іщик підкреслює, що потрібно й не оминати увагою міжнародний досвід. Зокрема, він пропонує вивчати традиції Великої Британії, яка має тривалу історію військової меморіальної культури. Важливо не просто запозичувати готові рішення, а зрозуміти, чому вони сформувалися саме такими, і визначити, що з цього досвіду може бути доречним для України.
Детальше про новий український шрифт та меморіалізацію в Україні, дивіться у нашому подкасті:
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 листопада 2026