Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Професійна освіта на Закарпатті: чи обирає молодь робітничі спеціальності і як впливає бізнес на підготовку кадрів

varosh.com.ua

Професійна освіта на Закарпатті: чи обирає молодь робітничі спеціальності і як впливає бізнес на підготовку кадрів

Таких фахівців зараз готують 13 закладів професійної освіти. При них діють майже два десятки навчально-практичних центрів та 10 центрів розвитку кар’єри, до наглядових рад залучають місцевий бізнес. Утім на ситуацію з кадрами це поки що не вплинуло: частина молоді і далі виїжджає за кордон після навчання, а бізнес і далі шукає працівників.

Цього року до закладів професійної освіти в області вступило 2 696 осіб. Торік вступників було 1 978, отже, порівняно з 2025-им їхня кількість збільшилася на 718 осіб.

Зростання є свідченням того, що в суспільній думці змінюється сприйняття професійної освіти, вважає директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту обласної державної адміністрації — обласної військової адміністрації Мар’яна Марусинець. У попередні роки статистика була також непоганою: у 2023 році вступило 2 106 осіб, а в 2024 — 2 034.

Крім 13 закарпатських закладів професійної освіти, в області тепер працюють 4 релоковані, в яких можна здобути робітничий фах: Донбаська державна машинобудівна академія з двома коледжами — ВСП «Краматорський фаховий коледж промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської машинобудівної академії» й ДНЗ «Костянтинівське вище професійне училище» — та Краматорське вище професійне училище.

Упродовж років на Закарпатті тривають дискусії про гостру нестачу фахівців. Наприклад, про критичну відсутність спеціалістів з машинобудування раніше розповідав перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо в інтерв’ю Varosh. Він переконаний, що «бізнес має напряму впливати на те, кого і як готують», та розглядає освіту як послугу, що має відповідати на запит ринку. Водночас посадовець визнає, що зміни не можуть бути швидкими, бо підготовка фахівця триває 3–5 років.

У вересні 2026 року Закарпатська обласна служба зайнятості пропонувала 1334 актуальні вакансії. У десятці найпопулярніших: швачка, кухар, водій, прибиральник, бухгалтер, підсобний робітник, продавець, вчитель, кухонний робітник, адміністратор. Таких робітників готують саме в закладах професійної освіти.

Тож наскільки освітня система Закарпаття готова до змін, чи може забезпечити кадрами індустріалізацію області, та чи вдалося закладам освіти подолати стереотип про «ПТУшність», — пояснюємо в цьому матеріалі.

Професійна освіта довгий час залишалася поза увагою держави і суспільства. Наслідки — занепад матеріальної бази та почасти зневажливе ставлення до робітничих спеціальностей. Негативний стереотип про «бурсу» як місце навчання дітей із найнижчими оцінками, на жаль, досі поширений. Це визнають і в Закарпатській ОВА, і в самих закладах освіти.

Начальник управління економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА Тарас Триндяк в інтерв’ю Varosh розповідав, що впродовж років професійній освіті приділяли замало уваги й не підтримували фінансово. Погіршували ставлення до неї батьківські стереотипи про обов’язковість і престижність університетського диплома.

— Випускники з робітничими професіями, яких потребує ринок, мають вищу зарплату на старті, ніж випускники вищого навчального закладу. Тому треба переорієнтувати дітей: гарна професійна освіта дає тобі можливість отримати в майбутньому класну роботу з гарною зарплатою. І не треба бігти за кордон, бо тут заробиш не менше, — каже Тарас Триндяк.

З тим, що упередження щодо закладів професійної освіти у суспільстві поки не подолані, погоджуються і працівники коледжів. Утім сприйняття багато в чому залежить і від колективу закладу, його матеріальної бази та промоційної роботи з популяризації робітничих професій, переконана заступниця директора з виховної роботи Мукачівського професійного політехнічного коледжу Еріка Канчій.

Начальниця відділу вищої, професійно-технічної освіти і науки Закарпатської ОВА Оксана Довганич запевняє, що нині поволі відбувається відхід від стереотипу про «непрестижність». А головними орієнтирами для абітурієнтів та їхніх родин стають практичність, технологічність та фінансова стійкість, які роблять професійну освіту дедалі конкурентнішою порівняно з класичною вищою освітою.

Про те, що ставлення до професійної освіти стало кращим, каже й директор Свалявського професійного коледжу Олександр Власик. При цьому, додає, що попереду — багато роботи в цьому напрямку:

— Найперше — потрібно змінити ставлення викладачів, керівництва коледжу до батьків і до дітей. Бо головне — як ставляться до студента. Друге — працевлаштування, починаючи з виробничої практики. Третє — це розуміння батьків, що не треба спочатку отримувати диплом юриста, а потім думати, як отримати сертифікат манікюрниці. Варто рухатися поступово до кар’єри, а не стрибати спочатку на найвищу сходинку, а потім міркувати, яку б освіту здобути, щоб реально знайти роботу.

Таку думку поділяє директорка Берегівського професійного ліцею сфери послуг Оксана Кулієвич. За її словами, донедавна вступ після 9-го класу дехто сприймав як менш престижний вибір. Сьогодні студенти доводять протилежне: вони мають подвійне навантаження, адже паралельно здобувають профільну освіту і кваліфікацію. Це непросто, але вже під час навчання студенти можуть працювати і заробляти. А після випуску мають не лише диплом, а й професію, яка дає реальну можливість працевлаштуватися та мати гідний заробіток.

Директор Хустського професійного коледжу Іван Подолей каже: стереотип про непрестижність ПТУ поступово спростовує сама реальність. Так, серед вступників дедалі частіше є учні з вищим середнім балом (7-8), які свідомо обирають робітничу професію. Подальше їхнє працевлаштування залежить від багатьох факторів та від ситуації в країні загалом. За спостереженнями директора, близько 30% випускників виїжджають, тоді як 15-20% працевлаштовуються в області. Ще частина продовжує навчання, здобуваючи фахову передвищу, а потім вищу освіту.

Близькість до ЄС, спрощена комунікація та можливість виїзду загалом позначаються на освітньому середовищі області, додають у департаменті освіти Закарпатської ОВА. Випускники шкіл та батьки часто порівнюють вітчизняні заклади освіти не лише із закладами сусідніх областей, а й безпосередньо з коледжами та ринком праці Словаччини, Угорщини, Румунії чи Чехії.

Оксана Довганич переконана: щоб утримати молодь в області, потрібно показати їй переваги такого вибору — економічна доцільність, комфортні умови адаптації та реальні можливості для подальшої кар’єри.

Від листопада 2025 року в Україні діє новий Закон «Про професійну освіту». Він, зокрема, чітко визначає правила співпраці закладів освіти з бізнесом: передбачає створення наглядових рад за участі роботодавців, оплату навчальної практики та інші механізми. Студенти зможуть формувати індивідуальну освітню траєкторію або працювати за студентським контрактом у межах дуальної освіти. А професійні кваліфікації присвоюватимуть незалежні центри.

З 2027 року ці процеси підсилить формульне фінансування — обсяг державних коштів та збереження ліцензії будуть залежати від реальних результатів закладу, зокрема успішного працевлаштування випускників.

Зараз суттєво змінюється і старша школа. Так, після 9 класу випускник повинен обрати заклад для продовження навчання: академічний ліцей або професійний коледж. В академічних ліцеях учні поглиблено вивчають окремі теоретичні предмети за обраним профілем, як-от гуманітарним, математичним або природничим. Ці заклади розраховані на учнів, які згодом планують вступати в університет, здобувати академічний науковий або магістерський ступінь.

Натомість коледжі зорієнтовані на швидкий вихід випускника на ринок праці із готовою професією. В них можна отримати повну загальну середню освіту (10–12 класи) і одночасно — спеціальність.

Директорка обласного департаменту освіти Мар’яна Марусинець каже, що базою для формування сучасного освітнього середовища у закладах професійної освіти Закарпаття має бути модернізація та покращенні матеріально-технічної бази. Іншим важливим елементом є співпраця закладів освіти з роботодавцями — щоби спільно розробляти освітні програми та оновлевлювати вимоги до професій відповідно до потреб конкретних виробництв.

За словами посадовиці, реформа спрямована на те, щоб професійна освіта стала драйвером економіки. А успіх закладів визначатимуть безпосередня співпраця з бізнесом, сучасне навчальне середовище та гарантій працевлаштування. Втім, на шляху до цих системних змін є серйозні виклики: через низькі зарплати критично бракує викладачів, а війна спричиняє відтік кадрів та учнів.

Комплексно модернізувати навчально-практичні простори має проєкт «100 майстерень». Він забезпечуватиме закупівлю коштом держави сучасних верстатних парків, верстатів з ЧПУ, зварювальних апаратів, сонячних панелей та енергетичних установок для закладів професійної освіти. На Закарпатті у 2025 році таку підтримку отримали 4 заклади: Хустський професійний коледж, Перечинський професійний ліцей, Мукачівський професійний політехнічний коледж, Тячівський професійний ліцей.

Згідно з новим законом, навчальні програми в закладах професійної освіти мають орієнтуватися на дуальну форму навчання. За такою формою навчання 60-70% часу студенти проводять безпосередньо на підприємствах чи в інноваційних майстернях. На Закарпатті вже є вдалі приклади такої співпраці. Зокрема, Свалявський професійний коледж разом із Мукачівським машинобудівним заводом навчають студентів за професією електрогазозварника. Берегівський професійний ліцей сфери послуг та підприємство «Жайворонок-плюс» разом готують офіціантів і барменів. Міжгірський професійний коледж та Національний природний парк «Синевир» готують фахівців за професіями лісника та єгеря. Співпраця за цією формою навчання запроваджена з 2018 року.

Як нововведення працюють на місцях — далі у розмові з керівниками трьох коледжів, що відзначилися під час вступної кампанії, мають досягнення в співпраці з бізнесом, модернізують навчально-практичне середовище, а також віднедавна працюють в області.

Попри виклики війни та загальну тенденцію до відтоку молоді за кордон, цьогорічна вступна кампанія у Мукачівському професійному політехнічному коледжі була жвавою. На перший курс навчання зара

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
18 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин