Перед Європою постало екзистенціальне питання: говорити чи не говорити з Москвою про «нову архітектуру безпеки»?
Дискусія про те, чи варто Європі втягуватися в переговори про «нову архітектуру безпеки» на континенті з Москвою, дедалі більше захоплює і розколює Євросоюз, так само як і питання про те, хто представлятиме Європу на цих переговорах.
До того ж у Європі розуміють, що, як кажуть в Одесі, «посиденьки, щоб поговорити за архітектуру», потрібні Москві передусім для того, щоб мати можливість і надалі затягувати війну проти України та ескалювати її в надії на те, що вона «зламається» та/або різко знизиться європейська підтримка України. Водночас зменшиться ризик нових санкцій, оскільки Москва формально демонструватиме готовність домовитися.
При цьому вимоги Росії обговорити питання безпеки в Європі в рамках мирних переговорів з Україною виявляють розбіжності всередині континенту, а будь-який розкол Заходу та Європи – на користь Кремля.
Деякі лідери ЄС, зокрема Урсула фон дер Ляєн, приватно наполягають на обговоренні цього питання паралельно з мирними переговорами, тоді як інші виступають проти цієї ідеї, що призводить до поглиблення розколу.
Це питання спричинило дебати серед лідерів ЄС: одні стверджують, що поступки вимогам Росії зіграють на руку Кремлю, тоді як інші вважають за прагматичне продемонструвати готовність розпочати діалог, щоб підтримувати зв’язок між США та Росією.
Про це докладно пише агентство Вloomberg
Нові вимоги Росії обговорити питання безпеки в Європі в рамках мирних переговорів з Україною виявляють розбіжності всередині континенту.
Для європейців це питання давно стало табу: за їхніми словами, агресивна Росія не має права вимагати від континенту захисту.
Однак, за словами джерел, знайомих із перебігом переговорів, деякі лідери, зокрема очільниця Європейського союзу Урсула фон дер Ляєн, зараз приватно наполягають на тому, щоб хоча б почати обговорювати це питання паралельно з мирними переговорами. Росія також висунула це умовою відновлення переговорів з Україною під керівництвом США, додали джерела.
За словами анонімних джерел, у закритих дискусіях така можливість викликала опір — як публічний, так і приватний — з боку багатьох країн, що межують із Росією. Вони стверджують, що будь-яке залучення до цього процесу лише грає на руку Кремлю.
У п’ятницю лідери ЄС обговорили це питання на саміті в Дубліні.
«Якщо ми почнемо говорити про те, чого Росія вимагає щодо архітектури безпеки, ми фактично потрапимо в пастки, які розставляє Росія», — заявила Кая Каллас, очільниця дипломатичного відомства ЄС, після прибуття на зустріч.
Дискусія, що розгортається, — це черговий приклад того, як такі країни, як Росія і Китай, тиснуть на ідеологічні розбіжності в Європі, щоб затягнути процес, відвернути увагу та спробувати зруйнувати єдність континенту. Ця тема, як зазначив один європейський дипломат, — давня російська одержимість, і Москва знає, що вона легко може виявити розкол у ЄС.
«Зазвичай Путін так і робить», — заявив у п’ятницю прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
Кремль давно стверджує, що розширення діяльності Організації Північноатлантичного договору у Східній Європі після розпаду Радянського Союзу становить загрозу безпеці Росії, називаючи це однією з головних причин вторгнення в Україну.
Тому, коли Росія говорить про зміни в «архітектурі безпеки» Європи, це історично означає відмову від розширення військового альянсу НАТО, зазначив дипломат, а це неприйнятно для Європи.
Проте ситуація з безпекою в Європі зміниться, коли Росія припинить повномасштабну війну проти України, річниця якої наближається до п’ятиріччя.
Союзникам доведеться відповісти на запитання про те, чи вступить Україна колись до НАТО, чи розмістять вони буферні війська на території України та які гарантії безпеки вони та США зможуть запропонувати Києву в майбутньому.
Також виникають запитання про те, чи збереже НАТО посилену військову присутність уздовж свого східного флангу, що межує з Росією, якщо війна, розв’язана Москвою, стихне.
Європа єдина у своєму прагненні до того, щоб на першому місці стояли інші питання, передусім припинення вогню та мирна угода. Лише після цього Європа повинна розглядати можливість переговорів щодо угод у галузі безпеки.
«Майбутнє європейської безпеки неможливо обговорювати та вирішувати без участі Європи», — заявив у четвер журналістам голова Європейської ради Антоніо Коста, який курує саміти ЄС.
Однак, за словами джерел, деякі офіційні особи заявили, що прагматично хоча б продемонструвати готовність розпочати певні переговори зараз, щоб підтримувати залученість як США, так і Росії. Водночас ці ж офіційні особи застерегли, що жодних рішень не слід ухвалювати до укладення мирної угоди та за повної згоди всіх членів ЄС і НАТО.
США нещодавно відновили тристоронні переговори з Росією та Україною вперше з лютого. У четвер американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним у Москві, після чого вилетіли до Дубліна для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Зеленський заявив, що Росія погодилася залучити європейських посадовців до наступного раунду переговорів — перспектива, яка викликала серед лідерів дискусії про те, хто має представляти континент.
Тим не менш, Зеленський закликає Європу приєднатися до переговорів, заявляючи, що бачить можливість досягти прогресу в найближчі місяці.
Ця тема домінувала на саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні в четвер, у якому взяли участь Зеленський та близько 50 європейських і світових лідерів.
У п’ятницю лідери ЄС знову зібралися на свій саміт, де в центрі уваги знову опинилася Україна.
Як заявили лідери, вони чудово розуміють, що Росія скористається будь-якою можливою розбіжністю в Європі, тому вкрай важливо підходити до таких делікатних питань, як безпека, з єдиним посилом.
«Поки Україна хоче, щоб ми брали участь у різних переговорах, ми, очевидно, повинні це робити», — заявив журналістам прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Але, додав він, «я дуже побоююся ситуації, коли різні країни відчують, що мають особливий обов’язок вести переговори з Росією».
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 листопада 2026
