Нова «архітектура безпеки в Європі» за версією Путіна — це «порнографічний триллер» на тему Ялти та Холодної війни
Московські переговорники на переговорах в Абу-Дабі запропонували влаштувати Європу за зразком холодної війни, коли вона була розділена на сфери впливу США та СРСР. Вони назвали Варшавський договір моделлю повоєнного порядку, пише видання The New York Times (NYT). Це сталося за кілька днів до можливої зустрічі Путіна з Трампом і Сі Цзіньпіном у Китаї, в якій Кремль вбачає нову Ялту.
Видання отримало від джерела російський документ від 10 листопада — неофіційний виклад позиції без підпису та бланка з фіксацією умов.
Москва посилається на влаштування Європи часів холодної війни та Варшавський договір, що існував тоді, як на зразок порядку після війни в Україні, коли поділ на сфери впливу США і СРСР та домовленості між наддержавами знижували ризик конфлікту.
Документ майже дослівно повторює ультиматум грудня 2021 року: відмова від розширення НАТО, заборона «будь-якої військової діяльності» альянсу в Україні, Східній Європі, на Південному Кавказі та в Центральній Азії, повернення військ і баз НАТО до конфігурації 1997 року. Це обмежило б оборону Польщі та країн Балтії.
Але в документі є й кілька нових пунктів:
Приймаючи у Кремлі посланців Трампа, Путін нагадав про вимоги 2021 року, повідомив його помічник Юрій Ушаков.
Путін закликав американську адміністрацію попрацювати з «європейськими союзниками, щоб вони визначилися з питанням, чого вони хочуть: миру чи війни в Україні».
Цей документ з’явився за дев’ять днів до ймовірної зустрічі Путіна, Трампа та Сі.
Путін розраховує влаштувати «нову Ялту» — зустріч великих держав для поділу сфер впливу.
Остаточного рішення щодо зустрічі поки немає, але в п’ятницю протрампівський таблоїд New York Post написав, що саміт пройде 19 листопада на полях АТЕС у Шеньчжені.
Зустріч підтверджує також видання The New York Times.
Основною темою називається контроль над ядерними озброєннями; також можуть обговорюватися Іран, КНДР та Україна. Зазначимо, що, за даними медіа, Сі категорично не хоче обговорювати питання ядерних озброєнь, аргументуючи це тим, що у Китая їх у рази менше, ніж у Штатів та Москви.
Одержимість Путіна та його придворного «історика» Мединського аналогіями з «Ялтою та Потсдамом» викликає не лише тривогу й злість, а й сміх на тлі їхньої «манії величі».
Так, «як було за часів Варшавського договору», зараз бути не може, тому що немає Варшавського договору та системи соціалізму. Спроба Путіна «зліпити» такий блок із Білорусі, України, Закавказзя та Середньої Азії кульгає на обидві ноги навіть у Білорусі, де Лукашенко весь час заграє із Заходом. На Кавказі зростає вплив Туреччини, у Середній Азії «рулить» Китай. А путінська Росія — це навіть близько не СРСР.
«Ялта і Потсдам», якими марять Путін із Мединським, були конференціями про повоєнний устрій великих держав, які перемогли гітлерівську Німеччину в глобальній війні. Але «великодержавник» Путін не переміг, а «вскочив у халепу та осоромився» з війною в Україні, так само як «великодержавник» Трамп — з Іраном. Третій «великодержавник», Сі — найрозумніший і найобережніший, тому поки нікуди не вскочив, він весь час обіцяє «воювати за Тайвань», але боїться починати, побоюючись глобальних наслідків і внутрішніх проблем у Піднебесній.
У нинішній ситуації копіювання «Ялти з Потсдамом» буде відвертою «порнографією».
Видання The New York Times описує все це так.
За два місяці до вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року вона висунула низку далекосяжних вимог, зокрема вимогу до НАТО вивести свої війська на позиції, які вони займали у 1997 році, до того, як західний альянс розширив свою присутність у напрямку кордонів Росії.
Цього тижня під час закритих переговорів із посланцями президента Трампа про те, як покласти край війні в Україні, росіяни знову зайняли цю позицію — подекуди слово в слово — прагнувши домогтися більшої перемоги після п’яти років і сотень тисяч загиблих.
Непохитна позиція Москви була викладена в документі, поширеному російськими офіційними особами цього тижня, згідно з копією, отриманою газетою The New York Times від людини, яка брала участь у переговорах.
Документ, справжність якого підтвердила інша людина, знайома з перебігом переговорів, показує, що президент Путін практично не відступив від своїх основних цілей після понад 20 місяців дипломатичних зусиль адміністрації Трампа щодо врегулювання конфлікту.
Вимоги Росії щодо виведення військ НАТО зі східного флангу в Польщі та країнах Балтії ставлять питання європейської безпеки в центр переговорів щодо України. І вони детально описують мету публічних заяв Путіна. Він постійно наполягає на тому, щоб до припинення бойових дій були усунуті так звані «корінні причини» війни — численні претензії Росії як до НАТО, так і до України.
У документі також наголошується, що економічні стимули, запропоновані Путіну посланцями Трампа, Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом, поки що не призвели до поступок з боку Москви. Критики вважають, що Сполучені Штати ризикують сприяти давній спробі Путіна відновити сферу впливу радянської епохи від Європи до Центральної Азії.
Рішення Росії зайняти таку експансивну позицію ухвалено напередодні зустрічі Путіна з Трампом наступного тижня в Шеньчжені (Китай) у межах щорічної наради регіональних економік Азійсько-Тихоокеанського регіону. Це буде друга зустріч двох політиків за другий президентський термін Трампа.
Російський документ від 10 листопада містить нові подробиці про жорстку позицію Кремля на переговорах цього тижня в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати). Це була перша особиста зустріч американських, російських та українських офіційних осіб із лютого і перша подібна зустріч відтоді, як адміністрація Трампа восени доклала нових зусиль задля вирішення вимог Росії щодо європейської безпеки в рамках переговорів щодо України.
Документ є початковою позицією Росії, і російські офіційні особи на переговорах дали зрозуміти, що пан Путін усе ще може виявляти гнучкість, за словами двох людей, які брали участь у переговорах і говорили на умовах анонімності, щоб описати делікатні дискусії.
Проте російські офіційні особи в Абу-Дабі чітко дали зрозуміти, що вони розглядають холодну війну та очолюваний тоді Радянським Союзом альянс, відомий як Варшавський договір, як модель того, який вигляд може мати Європа після закінчення війни в Україні. У десятиліття після Другої світової війни Європа стала центром протистояння між ядерними наддержавами, і над континентом нависла загроза війни.
Однак, за словами присутніх на зустрічі в Абу-Дабі, росіяни стверджували, що поділ регіонів впливу США та СРСР у ту епоху, а також комунікації й домовленості, пов’язані з цією угодою, фактично знижували ризик конфлікту.
Залишається лише гадати, насколько далеко зайде Москва з цим аргументом.
Американський чиновник заявив, що Віткофф і Кушнер повідомили росіянам, ніби багато що змінилося з грудня 2021 року, коли їхня країна зажадала нового договору, який поклав би край більшій частині військової активності НАТО на значній частині Східної та Центральної Європи.
За словами анонімного американського чиновника, американці закликали росіян дивитися в майбутнє. За його словами, посланці Трампа відкриті для нових пропозицій з Москви, які містили б конкретні кроки Росії щодо зниження напруженості.
Представники Трампа зараз працюють над тим, щоб розвіяти побоювання, що їм доведеться вести переговори з Путіним в обхід інтересів Європи та України.
Після зустрічі в Абу-Дабі Кушнер і Віткофф вирушили до Москви на зустріч із Путіним у четвер.
Під час зустрічі, що проходила перед камерами, Кушнер заявив Путіну, що Росія, Україна, Європа та Сполучені Штати вже досягли прогресу в питаннях «довгострокової безпеки». Проте згодом Путін заявив американцям, що пропозиція Росії щодо виведення військ із НАТО у 2021 році й надалі відображає «наше бачення основ неподільної архітектури безпеки», заявив журналістам після зустрічі радник президента Росії з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков.
У четвер американські посланці з Москви вирушили до Дубліна, де провели брифінг із президентом України Володимиром Зеленським. Після цього Кушнер заявив: «Ми не можемо укласти цю угоду без участі європейців за столом переговорів».
Однак той факт, що початкова позиція Росії з питань європейської безпеки цього тижня практично не змінилася порівняно з п’ятьма роками раніше, ілюструє масштаб складності пошуку компромісу, який змусить Путіна припинити війну.
Опублікований цього тижня документ, що викладає позицію Росії, не має фірмового бланка чи підпису — це, дипломатичною мовою, «неофіційний документ», покликаний неформально викласти погляди однієї зі сторін. Повторюючи вимоги Росії від грудня 2021 року, в ньому зазначається, що країни НАТО мають виключити подальше розширення свого альянсу, а також «будь-яку військову активність» в Україні та інших регіонах «Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії».
Документ засвідчує, що, якщо на те пішло, Путін лише зміцнив свою позицію з деяких питань. У 2021 році Росія хотіла, щоб НАТО відмовилося від угод про «спільне використання ядерної зброї», які довго дозволяли союзникам США в Європі користуватися захистом американської ядерної зброї. Тепер, як показує документ, Росія також хоче, щоб Франція та Велика Британія виключили можливість використання своєї ядерної зброї для захисту інших європейських країн — концепція, яка активно обговорювалася в Європі торік, частково через побоювання щодо готовності Трампа прийти на допомогу НАТО.
У документі також міститься спроба перекрити доступ до допомоги Україні, передбачаючи припинення «постачань будь-яких видів західної зброї, військової техніки та продукції в Україну». У ньому зазначається, що Росія схвалить вступ України до Європейського Союзу лише в тому разі, якщо Україна не братиме участі в спільній оборонній політиці блоку.
І, відповідно до вимог Росії, висунутих у 2021 році перед вторгненням, у документі вказано, що Росія хоче, аби НАТО вивела свої війська та бази до кордонів альянсу 1997 року, до початку його розширення в Центральну та Східну Європу — крок, який послабить здатність найбільш вразливих
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 листопада 2026
