Від навчання у Кракові до книги про Городок: польська науковиця відвідала Городоччину
Городоцькі ліцеїсти можуть отримати нові можливості для навчання у Польщі, а історія місцевої польської спільноти — стати темою окремої книги. Із такими цілями до Городка завітала докторка наук, викладачка Університету в Кракові Маргарита Кузьбіда. Упродовж кількох днів (з 9 по 11 листопада) вона зустрічалася з учнями та педагогами Городка й Хмельницького, а також спілкувалася з місцевими жителями, збираючи матеріали про історію польської громади.
Початок співпраці Городоцького ліцею №1 із польським університетом було покладено ще в червні 2026 року. Тоді директорка закладу Світлана Станиця побувала в Кракові, де сторони підписали відповідну угоду. Планували не лише обмінюватися досвідом, а й організувати приїзд до Городка польських студентів. Проте через війну та безпекові ризики реалізувати всі задуми поки не вдалося.
Під партнерської поїздки до ПольщіФото: Світлана Станиця
— Натомість до нас приїхала викладачка університету Маргарита Кузьбіда. Вона поспілкувалася із нашими учнями, розповіла про освітні програми та можливості подальшого навчання, а також провела певне оцінювання їхніх можливостей, за результатами яких учні матимуть можливість пріоритетного вступу до Краківського університету, — розповідає директорка Городоцького ліцею №1 Світлана Станиця.
Світлана Станиця з Маргаритою КузьбідоюФото: Городок.CityАвтор: Наталія Попович
За її словами, візит має цілком практичну мету: допомогти зацікавленим старшокласникам ближче познайомитися з університетом і визначитися з майбутнім навчанням.
— Тобто вона не просто приїхала поговорити. Вона приїхала знайти учнів, які хочуть вступати саме до Краківського університету. Тому співпраця у нас налагоджується, — додає директорка.
Для Маргарити Кузьбіди міжнародне співпраця — це насамперед можливість здобути знання, опанувати іноземні мови та згодом використати набуті навички для розвитку своєї країни. Науковиця наголошує: молоді люди мають право відкривати для себе світ, але це не означає, що вони повинні назавжди залишати Україну.
— Я думаю, що діти могли б вступати на журналістику чи інші напрями навчання. Вони можуть їхати у світ, але завжди можна повернутися в Україну. Найважливіше — це освіта, щоб вони не забували про це, — говорить Маргарита Кузьбіда. — До прикладу, ми, поляки, теж часто їздимо на навчання в інші країни (я от навчалася в Англіїі), але повертаємося додому. І мені сьогодні приємно спостерігати за тим, як за останні роки змінилися настрої українських учнів та батьків. Бо я кожного року приїжджаю в Україну і маю зустрічі в різних школах. І якщо раніше часто чула: «Нам потрібно захищати країну», то зараз молодь дедалі більше замислюється над тим, яку професію обрати і як згодом долучитися до відбудови України. Вони більше думають про освіту, про те, що потрібно вивчати англійську, польську й інші мови. Зараз вони думають про професію. Це трошки інша атмосфера. Але це дуже добре.
Учителька польської мови Городоцького ліцею №3 Олена Бац переконана, що співпраця з польськими освітніми закладами відкриває перед молоддю нові можливості. Водночас такі зустрічі допомагають зміцнювати взаєморозуміння між українцями та поляками, що особливо важливо в умовах інформаційної війни.
— Ми всі бачимо: йде інформаційна війна. Дехто вважає, що Польща в певних моментах робить якісь поступки, десь Україна робить поступки. Політику не треба до цього приплітати. Я вважаю, що отримувати європейську освіту — це дуже важливо, — говорить педагогиня. — Я сама закінчила університет у Польщі, повернулася і працюю тут. Зараз чимало українських дітей навчаються в Польщі, Чехії та інших європейських країнах. І важливо, щоб здобуті там знання та професійний досвід згодом могли послужити розвитку України. Бо коли, здобувши освіту, приїдуть звідти прекрасні спеціалісти, які володіють іноземними мовами, які є гарно підготовленими фахівцями, то це матиме велике значення, — зазначає Олена Бац.
Окрему увагу педагогиня звертає на практичну складову міжнародних обмінів. Адже через війну українські учні та студенти не завжди мають можливість навчатися очно й проходити повноцінну практику. Натомість співпраця із закордонними закладами освіти могла б частково розширити ці можливості.
— Зараз у нас багато навчальних закладів перейшли на дистанційне навчання. Багато підприємств зруйновано, а в Польщі є можливість практикуватися. Ну чому не робити такий обмін? Він повинен бути. І, на мою думку, це дуже важливо. І це неправда, що хтось туди виїде й не повернеться. Подивіться на мене — я повернулася, — підсумовує вчителька.
За кілька днів перебування на Хмельниччині Маргарита Кузьбіда відвідала низку освітніх закладів і спільнот, які вивчають польську мову, історію та культуру. Зокрема побувала у Городоцьких ліцеях №1, №2 і №4, а також в одному із закладів освіти у Хмельницькому. За її словами, заклад у Хмельницькому вже висловив зацікавленість у налагодженні партнерства. Для Маргарити Кузьбіди особливе значення має саме живе спілкування між людьми.
У Городоцькому ліцеї №1Фото: Городок.CityАвтор: Наталія Попович
— Нам потрібно робити так, щоб люди зустрічалися одне з одним. Тобто не десь там президент із президентом, а щоб люди між собою говорили, — наголошує вона.
Окрім освітньої співпраці, візит Маргарити Кузьбіди мав і дослідницьку мету. Науковиця вивчає історію польських спільнот за межами Польщі, а тепер планує присвятити окрему книгу Городку — місту, де протягом століть перепліталися українська, польська та інші культури.
— Я викладачка університету в Кракові й дослідниця польського суспільства у світі. Хочу написати книжку про Городок, про людей із Городка, про польську спільноту. Про те, як вона тут жила, як розвивалася школа, як поєднувалися різні культури. Це дуже цінно, — розповідає Маргарита Кузьбіда.
Науковиця вже має досвід дослідження української історії. Зокрема, одна з її попередніх праць присвячена українській державності після Першої світової війни та ролі національних спільнот у суспільному житті того періоду. На її переконання, багатокультурність є важливою складовою історії України.
— Потрібно про це говорити, бо тут жило багато людей: поляки, євреї, представники інших народів. Ти можеш бути громадянином України, але мати батька чи дідуся — українця або поляка. Це не має значення. Значення мають багатокультурність і освіта, — наголошує дослідниця.
Саме тому значну частину свого перебування на Городоччині вона присвятила спілкуванню з місцевою польською спільнотою. Символічно, що візит припав на 11 листопада — День незалежності Польщі. Цього дня Маргарита Кузьбіда взяла участь у богослужінні в городоцькому костелі, а ввечері зустрілася з місцевими жителями. Під час зустрічей говорили про спільне історичне минуле, польські традиції, родинне коріння та українсько-польські відносини. Окрему увагу науковиця приділила історичним прикладам співпраці двох народів.
— 11 листопада — це свято польської незалежності. Я хочу розповісти про це свято, але також показати, як у той час співпрацювали Україна і Польща. Це був союз Пілсудського — Петлюри, — пояснювала вона.
За словами Маргарити Кузьбіди, особливо цінними є особисті свідчення людей, адже саме вони допомагають відтворити історію громади через долі її жителів. Перші результати дослідження вона сподівається підготувати протягом кількох місяців. Водночас збір матеріалів планує продовжувати, залучаючи до нього жителів Городка, які зберігають родинні документи, фотографії та спогади.
Учасники співпраці вже обговорюють наступні кроки. Серед них — онлайн-спілкування українських школярів із польськими студентами, можливий приїзд студентської делегації та підготовка спільних освітніх проєктів. Маргарита Кузьбіда розповіла, що особливо зацікавлені у відвідинах України студенти, які навчаються на журналістиці та міжнародних відносинах.
— Я хочу, щоб приїхали також мої студенти з міжнародних відносин, журналістики. Журналісти могли б зробити коротенькі фільми про Україну. Думаю, що за кілька місяців, десь навесні, це могло б відбутися, — розповідає викладачка.
Ще одна перспектива — підготовка спільної заявки на участь у програмі Erasmus+, яка підтримує міжнародну освітню співпрацю. Водночас ці ініціативи поки залишаються на рівні планів. Чи вдасться організувати очні обміни, значною мірою залежатиме від безпекової ситуації в Україні.
Натомість перші результати співпраці вже є: городоцькі учні отримали змогу безпосередньо поспілкуватися з представницею польського університету, освітяни налагодили нові контакти, а історія польської спільноти Городка зацікавила закордонну дослідницю.
І поки сторони планують наступні освітні зустрічі, Маргарита Кузьбіда продовжує збирати історії людей, які можуть стати основою майбутньої книги про Городок.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 листопада 2026
