Як у Рівному розвивають пологовий будинок і допомогу новонародженим
У Рівненському міському пологовому будинку виходжують немовлят вагою менш як кілограм, проводять операції та надають послуги ЕКЗ. За тисячами народжень, складними операціями й медичною статистикою – людські історії, які не виміряти цифрами
Зазвичай між народженням двійнят минає кілька хвилин. Іноді трохи більше. Та в практиці рівненських акушерів був випадок, коли цей проміжок вимірювався не хвилинами й навіть не годинами, а добами.
Двоє братів-близнюків з’явилися на світ із різницею у три дні. Олександр народився 9 вересня, а Андрій – лише 12-го. Пологи почалися передчасно, на 33-му тижні вагітності. Перший хлопчик важив 1430 грамів. Після його народження медикам вдалося зупинити пологову діяльність і продовжити вагітність другим малюком. Андрій залишався в материнській утробі ще три доби й народився з вагою 1950 грамів.
За словами директорки Рівненського міського пологового будинку Світлани Муравської, такі випадки в акушерській практиці трапляються вкрай рідко. Лікарям доводиться одночасно дбати про вже народжену дитину й оцінювати, чи можна безпечно продовжити вагітність другою.
Обидва хлопчики ще кілька тижнів залишалися під наглядом медиків. Додому разом із батьками вони вирушили лише в жовтні.
Три додаткові доби, які вдалося виграти для Андрія, – лише один із прикладів того, наскільки різними бувають завдання акушерів і неонатологів. Одним дітям необхідна допомога відразу після народження, іншим медики намагаються дати більше часу для розвитку ще в материнській утробі.
Нині Рівненський міський пологовий будинок – це значно більше, ніж заклад, де приймають пологи. Тут розвивають неонатологію, гінекологічну хірургію, репродуктивну медицину, реабілітацію. Деякі з цих напрямів ще кілька років тому були недоступні в комунальних медичних закладах міста.
За кількістю пологів Рівненський міський пологовий будинок належить до найбільших в Україні. У 2024 році він посів четверте місце серед закладів рододопомоги країни. Тоді тут прийняли 3006 пологів, під час яких народилася 3051 дитина.
Навіть у роки повномасштабної війни кількість породіль певний час зростала. Якщо у 2022 році в закладі відбулося 2283 пологи, то через два роки – вже понад три тисячі. У 2025-му їхня кількість, щоправда, дещо зменшилася: 2878 пологів і 2919 новонароджених.
Світлана Муравська пов’язує таку завантаженість насамперед із довірою пацієнтів. Народжувати до Рівного приїжджають жінки з різних громад області. Серед них є й ті, хто через війну був змушений залишити свій дім. За даними закладу, кожні треті пологи на Рівненщині відбуваються саме в міському пологовому будинку.
Однак за загальною кількістю народжень не завжди видно, скільки зусиль потребує допомога окремим дітям. Насамперед тим, які з’являються на світ значно раніше терміну.
У 2024 році рівненські неонатологи виходили й виписали додому п’ятьох немовлят, які при народженні важили менш як кілограм. Найменше з них – усього 740 грамів. Наступного року таких дітей було двоє, а найлегший малюк важив 970 грамів.
За цими цифрами – тривале виходжування дітей, які народилися задовго до того, як їхній організм був готовий до самостійного життя.
– Для мене кожна історія порятунку маленького життя – особлива. А надто коли йдеться про діток, які народжуються з екстремально низькою масою тіла, – говорить Світлана Іванівна.
Для таких немовлят у пологовому будинку діють відділення інтенсивної терапії та постінтенсивного догляду за новонародженими. У найскладніших випадках, розповідає директорка, до лікування залучають і фахівців інших лікарень.
Але є родини, для яких шлях до народження дитини починається задовго до пологового залу – з численних обстежень, лікування й багаторічного очікування вагітності.
Ще донедавна подружжям, які стикалися з безпліддям і потребували допоміжних репродуктивних технологій, доводилося шукати спеціалізовані клініки за межами Рівного. Це означало додаткові витрати, численні поїздки, обстеження та процедури, які не завжди приносили бажаний результат із першої спроби.
Наприкінці 2023 року в міському пологовому будинку вирішили створити власне відділення екстракорпорального запліднення. Від задуму до його втілення минуло понад два роки. Потрібно було підготувати приміщення, придбати високоточне лабораторне обладнання, організувати роботу фахівців. На оснащення відділення з міського бюджету спрямували близько 37 мільйонів гривень.
У лютому 2026-го відділення ЕКЗ запрацювало у складі Центру допоміжних репродуктивних технологій. За словами Світлани Муравської, здійснити цей проєкт вдалося завдяки співпраці з міською владою та підтримці виконувача обов’язків міського голови Рівного Віктора Шакирзяна.
– Ми відчуваємо цю підтримку не на словах, а в конкретних справах – у придбанні сучасного медичного обладнання, реалізації важливих проєктів, створенні нових можливостей для наших пацієнтів, – зазначає директорка.
Та для родин, які роками чекають на дитину, не менш важливе питання – вартість лікування. Пологовий будинок уклав договір із Національною службою здоров’я України за пакетом допоміжних репродуктивних технологій. Відтак пацієнти, які відповідають умовам державної програми, можуть отримувати передбачені нею послуги коштом НСЗУ.
Скористатися програмою можуть не лише рівняни, а й жителі інших громад. І хоча екстракорпоральне запліднення не гарантує вагітності з першої спроби, для багатьох подружніх пар можливість пройти лікування ближче до дому, не оплачуючи послуг, які покриває держава, має неабияке значення.
Планова операція ще триває, а іншій пацієнтці вже може знадобитися невідкладна допомога. Для міського пологового будинку, де поряд із рододопомогою лікують гінекологічні захворювання, важливо мати можливість одночасно задіяти кілька хірургічних бригад.
Саме з огляду на такі потреби останніми роками тут оновлювали операційний блок. За кошти міського бюджету придбали два операційні столи, сучасні хірургічні лампи та морозильне обладнання для ультранизьких температур. Загальна вартість закупівлі перевищила п’ять мільйонів гривень.
Тепер медики можуть проводити дві операції одночасно, зокрема й невідкладні. Поряд із традиційними хірургічними втручаннями вони застосовують малоінвазивні методики, які за відповідних показань дозволяють зменшити травматичність операції та полегшити післяопераційне відновлення.
Розширюються й можливості діагностики, амбулаторної допомоги та реабілітації. Тож жінки звертаються сюди не лише з приводу вагітності, а й для обстеження та лікування захворювань, не пов’язаних із народженням дитини.
Але в умовах повномасштабної війни лікарні доводиться дбати не тільки про якість медичної допомоги, а й про можливість надавати її безперервно, навіть під час повітряних тривог.
Пологи неможливо відкласти через загрозу обстрілу. Не кожну операцію можна перервати, а новонароджена дитина, підключена до апарата штучної вентиляції легень, потребує постійної допомоги незалежно від того, що відбувається за стінами лікарні.
На початку повномасштабної війни на цокольному поверсі пологового будинку облаштували приміщення для надання медичної допомоги в умовах небезпеки. Там передбачили пологову й операційну зали, а також обладнання для догляду за новонародженими.
Нині власна захисна споруда закладу перебуває на капітальному ремонті. Тому питання безпеки пацієнтів і безперервності лікування доводиться вирішувати з урахуванням наявних приміщень та домовленостей з іншою лікарнею.
– Пологи не можна перенести на завтра, а допомога новонародженій дитині часто потрібна негайно, – наголошує Світлана Муравська.
Саме тому медики повинні бути готовими працювати й тоді, коли звичний порядок роботи порушується. Це вимагає не лише відповідного оснащення, а й узгоджених дій усіх служб пологового будинку.
Однієї березневої доби в Рівненському міському пологовому будинку народилися відразу три двійні. Загалом того дня медики прийняли десять пологів. Навіть для закладу, де щороку народжуються тисячі дітей, це був незвичайний день.
За кожними пологами – робота не лише акушерів. Залежно від стану матері й дитини до неї долучаються анестезіологи, неонатологи, медичні сестри та інші фахівці. Особливо складні випадки потребують одночасної роботи кількох служб, і тоді важливо, щоб кожен знав своє завдання, а рішення ухвалювалися без зволікань.
Розповідаючи про розвиток пологового будинку, Світлана Іванівна не оминає кадрового питання. Нові операційні, лабораторії та відділення розширюють можливості лікарні, але водночас потребують фахівців, які вміють працювати зі складним обладнанням, опановують сучасні методики й беруть на себе відповідальність за непрості клінічні рішення.
Забезпечення закладу кваліфікованими працівниками залишається складним завданням. Потрібно залучати молодих спеціалістів, створювати умови для їхнього професійного зростання й водночас берегти досвід тих, хто працює в пологовому будинку багато років. Адже нові технології швидко змінюють медичну практику, а підготовка фахівців потребує часу.
Не менш клопіткою є й організація роботи нових підрозділів. Придбане обладнання необхідно обслуговувати, лабораторії забезпечувати витратними матеріалами, а персоналу давати можливість постійно вдосконалювати свої навички. Усе це потребує щоденної уваги, планування й коштів, які необхідно передбачати не лише на етапі відкриття відділення, а й надалі.
Серед наступних пріоритетів Світлана Муравська називає розвиток неонатології, гінекології, допоміжних репродуктивних технологій, реабілітації та амбулаторної допомоги. Кожен із цих напрямів має свої потреби – від спеціального обладнання до підготовки медиків, здатних застосовувати нові методики на практиці.
За останні роки Рівненський міський пологовий будинок помітно розширив свої можливості. Але для Світлани Іванівни важливо не лише відкривати нові відділення, а й забезпечити їхню повноцінну роботу. Вона переконана, що навіть найкраще оснащення саме по собі не визначає рівня медичної допомоги.
– Можна придбати сучасне обладнання, відремонтувати приміщення, відкрити нові відділення, але без професійної команди все це не матиме т
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 листопада 2026
