У Києві помітили рідкісних білих ворон: орнітолог пояснив, чому вони не альбіноси

12.11.2026, 10:13 ua.news

У Києві помітили незвичайних білих ворон, забарвлення яких привернуло увагу містян. Однак ці птахи не є альбіносами — їхня особливість має інше наукове пояснення. Йдеться про лейкізм — рідкісне порушення пігментації, за якого оперення втрачає звичне забарвлення, але очі залишаються темними.

Науковець пояснив, чим лейкізм відрізняється від альбінізму, чи передається незвичне забарвлення потомству та як до таких птахів ставляться інші представники зграї.

За словами Андрія Бокотея, альбінізм і лейкізм — це різні види нетипового забарвлення, які досить рідко трапляються у природі.

Альбінізм виникає через генетичну мутацію, внаслідок якої організм тварини не виробляє пігмент, що відповідає за забарвлення оперення або шерсті. Таке явище може спостерігатися у представників різних видів. Найчастіше незвично забарвлених особин помічають серед ворон, горобців і граків, оскільки цих птахів просто більше.

Орнітолог пояснив, що головна відмінність альбіносів полягає у відсутності пігментації не лише оперення, а й очей.

«І, власне, альбіноси - це тварини, в яких узагалі відсутній цей пігмент, через що немає навіть забарвлення рогівки ока: просвічуються кровоносні судини, і очі виглядають червоними. Тварини, в яких рогівка має типовий природний колір, але не забарвлене оперення або шерсть, можуть бути знебарвлені кінцівки тощо, - це лейкісти. Якщо в організмі виробляється лише жовтий пігмент і тварина має повністю жовте забарвлення, нетипове для її виду, тоді це флавізм. Якщо в організмі виробляється надлишок пігменту, то тварина буде значно темнішою за типове забарвлення або повністю чорною - тоді це меланізм», - пояснив орнітолог.

Таким чином, білі ворони, яких помітили в Києві, мають лейкізм, а не альбінізм. Саме тому їхнє пір'я світле, а очі зберігають природний темний колір.

Поява птахів із незвичайним забарвленням — винятково рідкісне явище. Андрій Бокотей зазначає, що альбінізм трапляється особливо нечасто, а лейкізм також належить до рідкісних природних особливостей.

Водночас останніми роками таких птахів почали помічати частіше. Це пов'язано не обов'язково зі збільшенням їхньої кількості, а з тим, що люди активніше фотографують природу та спостерігають за птахами.

«Альбінізм - дуже-дуже рідкісне явище. Лейкізм - дуже рідкісне, я б так сказав. Узагалі такі тварини в природі трапляються винятково рідко. Просто зараз багато людей фотографують, багато хто займається спостереженнями за птахами, і такі явища почали виявляти дещо частіше, ніж раніше. Найчастіше вони трапляються у тварин, які живуть поруч із людиною, а не поза межами населених пунктів», - зазначив Бокотей.

Причини появи нетипового забарвлення можуть бути різними. Серед можливих чинників професор називає генетичні мутації, особливості харчування та вплив довкілля. Однак встановити точну причину в кожному окремому випадку складно через рідкість таких явищ.

Теоретично незвичне забарвлення може з'явитися і в наступних поколіннях. Однак на практиці такі випадки трапляються нечасто.

«Ні, воно не передається генетично. Чисто теоретично це можливо, але практично я таких випадків не знаю», - наголосив професор.

Тому поява однієї або навіть кількох білих ворон у Києві не означає, що з часом кількість таких птахів у столиці обов'язково збільшиться.

Птахам із нетиповим забарвленням може бути складніше виживати в природі. Насамперед проблема полягає в тому, що вони помітніші для хижаків і не можуть так добре маскуватися серед інших представників свого виду.

За словами Андрія Бокотея, птахи з незвичайним забарвленням рідше доживають до дорослого віку через підвищений ризик стати здобиччю хижаків.

«Більшість тварин чи птахів мають забарвлення, яке робить їх менш помітними в середовищі - вони менше кидаються в очі хижакам. Звісно, птах повністю білого забарвлення має більше ризиків. Хижаку, коли він полює на птахів, наприклад у зграї, важко зосередитися, якого саме хапати, бо їх багато. Але коли в цій зграї є біла пляма, зрозуміло, що йому легше на ній зосередитися», - пояснив орнітолог.

Водночас ставлення інших птахів до особин із лейкізмом може відрізнятися. Одних незвичайних родичів зграя може атакувати, тоді як інші без проблем співіснують зі звичайними представниками свого виду.

Професор навів приклади з колекції Державного природознавчого музею у Львові, яку збирали протягом останніх двох століть. Там зберігається близько 157 птахів із нетиповим забарвленням, серед яких є білі ворони, сови-альбіноси та лейкісти.

«У колекції Державного природознавчого музею у Львові, яку збирали протягом останніх двох століть, є близько 157 птахів із незвичним забарвленням. Там є й білі ворони, сови-альбіноси, лейкісти. І на етикетці сірої ворони з лейкізмом зазначено, що її заклювали інші ворони. Але відомі й протилежні випадки: наприклад, білі горобці нормально жили у зграях зі звичайними птахами», - зазначив науковець.

Саме по собі нетипове забарвлення не позбавляє птахів здатності нормально жити. За словами професора, такі особини цілком життєздатні, а головна небезпека для них — підвищена помітність для хижаків.

Особливо це стосується невеликих птахів, зокрема горобців. Яструбам легше помітити білу особину серед звичайної зграї.

У ворон природних ворогів менше, тому ризик, пов'язаний із незвичним забарвленням, для них не такий значний. Отже, київські білі ворони можуть повноцінно існувати в природному середовищі, хоча їхня особливість створює додаткові ризики під час зустрічі з хижаками.

Про це розповів професор кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Бокотей.

Нагадаємо, на Одещині 26 жовтня помітили ластівок, які досі не вирушили до теплих країв. Орнітолог пояснив, що птахи могли зупинитися для відпочинку перед тривалим перельотом, а затриматися їх спонукали тепла погода та наявність корму.

Раніше біля Чорнобиля помітили табун рідкісних коней Пржевальського.

Тим часом у Миколаєві спіймали тигрицю, яка втекла з вольєра зоопарку.

Нагадаємо, у Миколаєві з вольєра зоопарку втекла амурська тигриця.

Раніше у Харкові із зоопарку втекла мавпа і гуляла містом.

На українсько-словацькому кордоні фотопастки зафіксували тигра, який втік з господарства у селі Стричава на Закарпатті.

Читати повністю…