В Україні петицією пропонують запровадити чотириденний робочий тиждень без зменшення зарплати
Українцям пропонують не просто додати ще один вихідний, а змінити звичну формулу роботи: чотири дні на тиждень, 32 робочі години і зарплата без зменшення. Ідея звучить майже як мрія для працівників, але для роботодавців і державних установ це означало б серйозну перебудову графіків, навантаження і сервісів.
Відповідну петицію №41/010242-26еп зареєстрували на сайті Кабінету Міністрів України 3 липня 2026 року. Її авторка — Анна Володимирівна Павленко.
У зверненні пропонують ініціювати зміни до Кодексу законів про працю України та запровадити 32-годинний чотириденний робочий тиждень без зменшення місячної оплати праці. Нинішня загальна норма, закріплена у статті 50 КЗпП, — не більше 40 годин на тиждень.
Авторка петиції пропонує почати не з усієї країни одразу, а з обов’язкового державного пілотного проєкту. Передусім — у державних установах та організаціях. Саме ця частина ініціативи може викликати найбільше дискусій: люди хотіли б мати більше часу на відновлення, але водночас очікують, що ЦНАПи, Пенсійний фонд, лікарні, школи та інші установи не стануть менш доступними.
Ідея петиції проста: замість п’яти робочих днів — чотири, замість 40 годин — 32, але без пропорційного зменшення зарплати. Авторка пояснює це тим, що в умовах війни українці живуть у стані тривалого психологічного виснаження, а додатковий день відпочинку міг би зменшити вигорання та допомогти людям працювати ефективніше.
Щоб уряд розглянув звернення, воно має набрати 25 тисяч підписів протягом трьох місяців. Станом на 6 липня петиція мала вже понад 4400 підписів, а до завершення збору залишалося 89 днів.
На практиці така реформа не означала б автоматичного “довгого вікенду” для всіх. Є кілька можливих моделей: п’ятниця як вихідний для всієї установи, плаваючий додатковий вихідний для різних працівників, чергування команд або скорочення робочого дня без повного закриття установи. Саме тому пілотний формат виглядає логічнішим за негайне загальне рішення.
Найчастіше прихильники чотириденного тижня згадують Ісландію. Там у 2015–2019 роках тестували скорочення робочого часу до 35–36 годин на тиждень без зменшення зарплати. У звіті Autonomy та Alda зазначалося, що продуктивність і якість послуг у більшості місць не впали або навіть покращилися, а самопочуття працівників стало кращим.
У Великій Британії у 2022 році провели великий пілот за участю 61 компанії. За результатами, які опублікувала Autonomy, 56 компаній після експерименту вирішили продовжити чотириденний формат, а 18 одразу підтвердили його як постійну зміну. Тут ідеться саме про модель “100% оплати за 80% часу при збереженні продуктивності”.
Бельгія пішла іншим шляхом. Там працівники отримали можливість просити про чотириденний тиждень, але це здебільшого не скорочення робочих годин, а їхнє стискання у чотири довші дні. У матеріалах Eurofound пояснюється, що повний робочий тиждень у приватному секторі може бути організований у чотири дні, але загальна кількість годин зберігається.
У Франції вже давно діє 35-годинний законний робочий тиждень для повної зайнятості. Це не обов’язково чотири дні, але сама ідея коротшої стандартної норми там стала частиною трудового законодавства. Офіційний французький сервіс для громадян пояснює, що законна тривалість роботи для працівника становить 35 годин на тиждень, якщо не застосовуються винятки.
Нідерланди часто називають країною найкоротшого фактичного робочого тижня в ЄС. За даними Eurostat, у 2025 році середня фактична тривалість робочого тижня там становила 31,9 години — найменше серед країн Євросоюзу. Але причина не тільки в “чотириденці”: у країні дуже поширена неповна зайнятість.
Є й екзотичніші моделі. В Об’єднаних Арабських Еміратах федеральний державний сектор перейшов на чотири з половиною робочі дні: з понеділка по четвер працівники працюють повний день, а у п’ятницю — скорочений. Про такий графік повідомляє офіційний портал уряду ОАЕ. В еміраті Шарджа для державного сектору пішли ще далі — на чотириденний тиждень із триденними вихідними.
Світовий досвід показує: чотириденний тиждень може означати зовсім різні речі. В одному випадку це справжнє скорочення робочого часу без втрати зарплати. В іншому — ті самі 38–40 годин, але втиснуті у чотири довші робочі дні. У третьому — гнучкий графік, коли частина працівників відпочиває в один день, а частина тримає установу відкритою для людей.
Для України найболючішою буде саме державна сфера. Якщо додатковий вихідний запровадять у держустановах без продуманого графіка чергувань, люди можуть отримати не комфорт, а довші черги, менше прийомних годин і складніший доступ до послуг. Якщо ж пілот побудують через змінні графіки, цифрові послуги і чіткі показники продуктивності, ідея матиме більше шансів на серйозне обговорення.
Петиція поки не означає, що Україна переходить на чотириденний робочий тиждень. Це лише звернення громадян, яке має набрати необхідну кількість підписів і отримати відповідь уряду. Але сама дискусія вже показує: після років війни питання відпочинку, вигорання і нормального балансу між роботою та життям для українців стало не примхою, а частиною розмови про виживання і продуктивність.
Читайте також:
Ще одна реформа освіти: вчителів перетрусять, піднавантажать і дадуть зарплати як у супермаркеті
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
Додайте наш сайт до обраних джерел Google, щоб частіше бачити наші новини у пошуку.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 липня 2026
